Тексти

Український хіп-хоп: 15 артистів, яких варто послухати

26 Січ 2023

Незважаючи на невтішні довоєнні прогнози, сьогодні мейнстримний український хіп-хоп завойовує чарти та нагороди. У нього ще багато проблем, його можна критикувати за надмірну кон’юктурність, але феномен нового українського репу вже назавжди у історії нашої музики.

На хвилі цікавості до жанру не варто оминати увагою тих виконавців, які ще чекають широкого визнання чи свідомо залишаються поза мейнстримом. Вони умовно поділяються на артистів, які належать до вузької української реп-спільноти й намагаються діяти за канонами хіп-хопу, а також тих, хто створює на основі жанру щось унікальне й питомо українське.

Розповідаємо про 15 найактуальніших імен українського хіп-хопу в 2023 році.

OTOY

OTOY з’явився всього кілька років тому, але встиг стати одним із найвпізнаваніших імен українського хіп-хопу. У львів’янина В’ячеслава Дрофи чудова артикуляція, стильні треп-біти, а ще він часто виступає у ролі режисера своїх кінематографічних кліпів (також робив відео для The Lazy Jesus). Відчувається, що репер ставить дуже високу планку для свого звучання і подачі.

Перший мініальбом CVIT В’ячеслав видав у 2020 році на лейблі Аліни Паш Bitanga Blood. Родзинкою релізу було поєднання української та англійської мов у текстах, інколи більше десятка разів за пісню. Незважаючи на стерильне звучання і рішучу подачу, все ж відчувалося, що OTOY тоді не завжди знав, про що йому читати — тематика його пісень варіювалася між абстрактним моралізаторством і життєвими переживаннями, що у жанрі хіп-хопу не завжди цікаво.

Радимо послухати: «ЕНЕМІ», GOLOVAN, CHORT

Ницо Потворно

У повсякденному житті Сергій Гусак працює лікарем у одній із приватних клінік Києва, а у музиці перетворюється на Ницо Потворно — саркастичного репера із критикою української реальності, психоделічними розповідями про шлях до тверезого життя та відповідальність перед самим собою. Сергій вміє висловлюватися до незручного прямолінійно: його нескінченна іронія у поєднанні із жорсткою електронікою інколи викликають бажання послухати абсолютну тишу перед тим, як вмикати наступний трек.

Раніше Ницо Потворно був вокалістом київського інді-гурту «Леді Джанк». 2019 року гурт розпався, і Сергій почав робити хіп-хоп під новим псевдонімом. Тоді вийшов перший мініальбом «Револьвер 13», а за рік треки з нього увійшли у повноцінний дебютний однойменний реліз, на якому Ницик із перших секунд звучить сміливо й жорстко. Також у той період вийшов ЕР «Політика, любов і п’янство».

Піком творчості Сергія наразі є його «алкогольна дилогія» — мініальбоми «Реанімація» (історія про те, як алкоголізм руйнує життя Сергія) і «Чистий» (історія про те, як він намагається жити тверезо й бути «чемним панком»), що виходили у 2020 і 2021 роках. У 2021-му також був мініальбом «Театр ім Н Потворно», а за час повномасштабного вторгнення Ницо Потворно випустив кілька «воєнних» і «невоєнних» треків.

Радимо послухати: «Окситоцин», «Достукатися до небес», «Годинник», «Хуйня рухома»

Oi FUSK

Киянин родом із Донецька Oi FUSK вистрілив під час повномасштабної війни. Він бере своєю універсальністю — у його еклектичній дискографії є місце для агресивного хіп-хопу про війну, гіперпопу про любов під час ядерного вибуху, романтичного соулу й навіть лоуфайного реґі. Оі Фусик (це його справжнє ім’я) — це молодий ексцентричний артист із впізнаваним стилем. Читайте також наш матеріал про нього.

Радимо послухати: «Спалах», Tryvoga, «По кому подзвін?»,Ne Spysh

Довгий Пес

Довгий Пес родом із Рівного є одним із найшанованіших учасників вузької української реп-спільноти, адже перебуває «у грі» вже понад 10 років. Усе, що робить репер, просякнуте великою повагою до культури хіп-хопу, а його подача й тексти, незважаючи на сучасні треп-біти, вкорінені у канон старої школи. Крім того, що Довгий Пес багато читає про соціальну несправедливість, часом він знаходить місце і для стьобних треків про легалайз, пахучі липи і міфічне село Ешкеричі.

На рахунку Довгого Пса багато синглів, колаборацій та мініальбомів, які здебільшого можна послухати лише на Bandcamp, а найсоліднішими його релізами є два повноформатних альбоми «#соціальнийалкоголік» (2018) і «#олскул» (2020). Крім того, репер є важливою частиною західноукраїнської хіп-хоп-формації «Ціна Ритму», до якої також належать аппекс і Джонні Дивний, бітмейкери Wootabi та Jointjay.

Відданість ідеям жанру репер втілює на вечірках DVIR, які організовує у Львові та інших містах Заходу України. Там можна почути нові й старі імена нашого репу та короткочасно впевнитися у тому, що «трушний» хіп-хоп в Україні ще існує. Читайте також наше велике інтерв’ю із Довгим Псом.

Радимо послухати: «Укреїніан Шєт», «Мама принца хотіла», «Ешкеричі»

аппекс

Якщо музика й тексти «Ціни Ритму» є даниною старій школі, то у сольній творчості рівнянин аппекс (Віталій Руппельт) робить протилежне звучання на перетині індустріального хіп-хопу та ембіенту. Йому не потрібно ховати обличчя та ідентичність, щоб бути загадковим — химерна поезія і гіпнотичний музичний супровід наповнюють творчість репера відчуттям безперервного саспенсу.

Перегляд чудернацьких кліпів аппекса запевняє, що перед нами глибоко занурений у себе митець, який понад усе бажає поділитися власним баченням світу через непересічну творчість.

На рахунку аппекса безліч колаборацій і синглів, кілька мініальбомів і чотири повноформатника — «Служи собі» (2019), «Юннат» (2020, виданий лише на дисках), «2» (2021) і «Внутрішня Волинь» (2022). Останній потрапив у наш топ найважливіших альбомів року, що минув.

Радимо послухати: «Місячне гало», «На світло (feat. НЕформат)», «Рівне вечірнє»

Паліндром/Кашляючий Ед

Паліндрома слід вважати артистом, який набув статусу «сучасної класики» — до кожного слова, сказаного львів’янином Степаном Бурбаном, уважно прислухаються шанувальники, а на останніх київських сольниках артиста буквально носили на руках. Дехто називає Паліндрома репером, однак у цьому проєкті творчість Степана давно вийшла за вузькі жанрові рамки — сьогодні він виконує щось на перетині хіп-хопу і ню-вейву, а унікальну естетику його пісень та кліпів можна сміливо називати «паліндромівською».

І хоч більшість познайомилися зі Степаном вже у новому «співацькому» амплуа, його артистичний шлях розпочався набагато раніше. Колись він і справді читав «трушний» реп у ролі Кашляючого Еда (Стука) у майже культовому львівському реп-гурті «Глава 94». Починаючи із 2010 року, разом із Гонею (Ванпанчмен) вони записали два повноформатних альбоми, «Безлад» (2013) і «Вафлі» (2019), а дебютували з мініальбомом «Невідомі» (2011).

Крім того, виходили сольні альбоми Кашляючого Еда «Нетривіальне чтиво» (2015) і «Переклад» (2018). Останній варто послухати кожному, хто хоче прослідкувати артистичну еволюцію Степана й почути музику, яка згодом набула конкретнішої форми у проєкті під назвою «Паліндром».

Радимо послухати: «Люцифер», «Не дожив», «Святковий», «Останній танець», «Гарні слова»

Гоня (Ванпанчмен)

Другий учасник «Глава 94», самостійний МС і невгамовний критик українського соціального ладу. Інколи здається, що Ігоря Гутника дістало абсолютно все — життя, хейтери, релігія, шоубізнес, маргінальне становище справжнього репу в Україні, Олег Псюк із гурту Kalush.

Гоня називає себе «синонімом слова реп», тож постійні скандали й диси є важливою частиною його творчості. А оскільки уїдливі панчі й кулеметне флоу високо цінуються у хіп-хопі, для багатьох шанувальників жанру Ігор справді асоціюється із тим самим «трушним» репом.

Як сольний артист Гоня почав розвиватися після мініальбому «Фіталіті» (2015). Потім були кілька синглів, дис на Freel під псевдонімом Володимирович, ЕР «Саботаж» (2020) та участь у кількох реп-батлах. У той же час вийшло скандальне інтерв’ю Гоні ресурсу Neformat, де він висловлював гомофобні й ксенофобські думки.

У 2022 у Гоні вийшов мініальбом «Ні в кут ні в двері», який Ігор задумував як повноформатний, але випустив у скороченому форматі через неактуальність частини матеріалу. Реліз потрапив у топ найважливіших альбомів 2022 року від СЛУХ, а трек «Як?» про безхребетність реакції світових лідерів на російську агресію ми визнали одним із найкращих у минулому році.

Просто зараз музична спільнота із цікавістю спостерігає за розвитком ситуації навколо Гоні та лейблу Enko. Раніше артист викликав Олега Псюка на реп-батл через скандальні рядки з треку «Батьківщина», а не отримавши відповіді, записав повноцінний дис на лейбл Івана Клименка та alyona alyona.

Радимо послухати: «Як?», «Бронепоїзд», «Голден Ейдж», «Добрий день», Intro

Krechet

Загадковий Krechet за лише два роки діяльності з 2020-го встиг вирости у одного з найцікавіших українських артистів. Він виконує гострий на слівце мамбл-реп, приховує ідентичність за вигадливими масками, фітує із Alina Pash, alyona alyona, KOLA, Roxolana і Tery і штампує релізи, як невгамовний музичний принтер. Просто зараз Krechet можна вважати феноменом нового українського хіп-хопу.

Стримінги буквально тріщать по швах від релізів репера: всього за два роки діяльності Krechet випустив чотири повноформатних альбоми, чотири мініальбоми й близько 40 синглів.

На початку діяльності Krechet співпрацював із лейблом Аліни Паш Bitanga Blood, а пізніше підписався на Black Beats, на якому випустив останній наразі повноформатник «Українофікація» (2022). Альбом складається із 26 треків, де Krechet у власному стилі (кмітливі алегорії у поєднанні з реперськими понтами) рефлексує над зрушеннями в українському суспільстві після 24 лютого.

Радимо послухати: «Сміюся», No Reason, «Світ», «Доля», «Від серця»

jockii druce

У кожній реп-тусі має бути кумедний персонаж, і jockii druce бере на себе цю нішу — він робить іронічний хіп-хоп із комічними нецензурними текстами, де під пряму бочку дисить росіян та стібеться із усього підряд. А ще Дрюс вважає, що реп в Україні не може бути «серйозною формою артистичного висловлення», тож його формат — це простодушні коротенькі DIY-треки на Soundcloud, які він викладає з 2018 року.

На початку російського вторгнення завірусився трек jockii druce «шо ви браття», ставши одним із головних музичних елементів того часу. Ми визнали його одним із найкращих у 2022 році, а про репера написали The Guardian.

Радимо послухати: «боі стули пельку», «будем снідать», «дідова казка»

Freel

Реперський шлях Фріла (Андрія Шалімова) почався майже 18 років тому, коли він разом із товаришем Андрієм Бєляєвим створив легендарний гурт «На Відміну Від». Хлопці з Черкас одними з перших почали записувати мемний хіп-хоп на суржику й міксували простодушні пісні (на кшталт стьобної «Я боюся Чебурашку») з треками про кохання й соціальну несправедливість.

«На Відміну Від» вдалося стати помітними на тодішній музичній сцені — вони регулярно гастролювали Україною, виступали на серйозних фестивалях, і до розпаду в 2015 році встигли записати три альбоми-мікстейпи: «Я боюся Чебурашку» (2007), «Врубайся!» (2009) і «Новий альбом» (2012).

Серйозна сольна творчість Андрія розпочалася у 2014 році, коли він випустив трек «Чорний дим» із знаменитими рядками «воля міцніша за будь-який кевлар» та присвятою Революції Гідності. Після кількох синглів та колаборацій музична спільнота чекала на повноформатний альбом, однак почула його аж у 2018 році.

Очікування було виправданим, бо сенси, вкладені Фрілом у «Спалах», випередили свій час — на той момент наш хіп-хоп ще не чув настільки потужних рефлексій на життя у постмайданній Україні.

Однією з найпомітніших релізів Фріла після «Спалаху» є колаборація із Ukraїner — трек «Луганськ», що був написаний Андрієм про знайомого, який принципово розмовляє в Луганську українською і тримає під матрацом державний прапор.

Радимо послухати: «Спалах», «Коли закінчаться війни» (feat. Jamala), «Табурет»

CLONNEX

Він увірвався в український TikTok наче нізвідки і замінив українським підліткам багатьох сумнозвісних персонажів з-за східного кордону.

CLONNEX виконує мемний треп українською мовою, носить рожеві дреди і називає свою музику «крінжкором» — у його психоделічному світі дріпоголіки змішують «Живчик» із енергетиком Pitbull, підкатують до відьом і називають дітей «кодеїнославами». Насолодитися такою розгалуженою міфологією можна на останньому альбомі репера MEDIV Luff N Sip (2022), що набирає божевільну кількість прослуховувань на усіх стримінгових платформах. Цілих сім тижнів він очолював чарт альбомів в українському Spotify.

Насправді Северин Наконечний зі Львова уже не фрешмен — до повномасштабного вторгнення він виконував крінжкор російською і був здебільшого відомий у росії та інших країнах СНД. Після 24 лютого CLONNEX видалив більшість старих треків на стримінгах, почав активно розвиватися в українськомовному просторі й навіть виклав у Instagram фото з Іриною Фаріон. Дебютний альбом CLONNEX видав на українському лейблі LEMNISKATA, який орієнтується на російську аудиторію, однак нещодавно пішов звідти.

Радимо послухати: Pitbull, Codeinoslav, Dripoholic

Тулим

Українських реперів можна критикувати за невідповідність світовим трендам жанру, але інколи їм вдається використати олдскульність на власну користь, вдало зробивши її частиною артистичної ідентичності. Ось, наприклад, «Тулим»: вони виконують бум-беп (олдскульний піджанр хіп-хопу), а на сцені часто виглядають так, наче прибули з 90-х на машині часу. Саме тоді, коли втомлюєшся від звучання нової школи хіп-хопу з автотюном і нескінченними треп-бітами, починаєш розуміти силу такого трепетного ставлення до канонів жанру.

«Тулим» заснували у 2008 році два колишніх однокласники, МС KyLЯ і МС RYLEZ. У такому «золотому складі» гурт випустив безліч синглів і колаборацій, а також три повноформатних альбоми — «0,5» (2009), «Хронологія» (2012) і «НЕТРІпанина» (2016). Після запису останнього лонгплею Рулез покинув «Тулим», і з того часу проєкт сольно представляє Куля. За останні роки йому також допомагали Лірика Вітру, DMNT й Zombo.

Радимо послухати: «Класична форма», «Рівновага (feat. Zombo)», «Відкривай своє вікно! (feat. Left Side Bo)»

Твій Бог Сьогодні П’яний

Якщо Вова Зі Львова добродушно читав про Сихів як про місце, де минуло його дитинство, то «Твій Бог Сьогодні П’яний» безкомпромісно досліджують справжнє соціальне дно цього спального району Львова. Гурт виконує треп із купою автотюну й жорсткими текстами про важкі будні сихівських наркоманів — таку творчість важко витримати морально, але максимально правдоподібні образи «пітонів», що їх для себе створили учасники «Твій Бог Сьогодні П’яний», викликають захват.

У 2019 році гурт дебютував із двома повноформатними альбомами, що заклали фундамент у таємничі образи учасників гурту Руслана й Тараса (прізвища невідомі) — «Грязна дорога» і «Вечір перед сном». Останній наразі альбом «Твій Бог Сьогодні П’яний» — «Голос пітона» вийшов у 2021 році й став квінтесенцією «наркоманської» концепції колективу — варто лише поглянути на обкладинку й уважно послухати моторошні скіти, що перемежовують повноформатник.

Учасники гурту активно займаються сольними сайд-проєктами — Руслан робить саркастичний реп про війну як BADBOK (та сама вірусна пісня про путіна, який повісився), а Тарас випускає меланхолійний треп під іменем RAPCHICK. Певний час «Твій Бог Сьогодні П’яний» у якості гурту перебували у невизначеному стані, однак незабаром хлопці знову виступлять разом у Львові на вечірці DVIR.

Радимо послухати: «Раунд Район», «Нахуй», «Похоронна справа»

Курган

Творчість Кургана розпочалася як прикол 2014 року в селі Близнюки на Харківщині, а за кілька років ми вже розглядали Євгена Володченка у ролі митця епохи метамодернізму.

Іронічно, але цей щирий хіп-хоп на суржику без понтів та амбіцій стати «королем репу» є чи не найкращим, що дала нам українська поп-культура за останнє десятиліття. Курган завжди просто був собою і творив на рідному ґрунті — як у колаборації із не менш важливими для його становлення Agregat (Аміль і Раміль Насірови), так і у сольній творчості, де Женя несподівано розкрився як митець, що під ретровейв задається філософськими питаннями «непостіжимого».

Перший сольний мініальбом Кургана «Бібліотека странних знаній» вийшов у 2018 році, а наступний, повноформатний «Квантовий суржик», — у 2021-му. Після 24 лютого репер став до лав ЗСУ та приєднався до батальйону Kraken. Дивіться відео проєкту СЛУХ «Моя війна» про життя Жені Володченка у Харкові на початку повномасштабної війни.

Радимо послухати: «Любопитство», «Там-там», «Кіт»

PVNCH

Хлопці з маленького містечка роблять душевний хіп-хоп і рефлексують над життям у провінції… ні, це не про Kalush. Про PVNCH із Варви на Чернігівщині почали говорити у 2014 році, коли гурт із чотирьох MC випустив дебютний альбом «Голодний». На той час такий українськомовний хіп-хоп був на вагу золота: якісний продакшн, «пацанські» тексти, багато пафосу, цікава концепція «репу із української Півночі». Ще й диски було загорнуто у крафтовий папір, наче альбом — це шматок м’яса.

Згодом гурт переїхав до Києва й сів за написання нового альбому. Процес затягнувся на кілька років, гурт покинув учасник із псевдонімом Madweed, але у 2019 році PVNCH таки випустили повноформатник «Білий» — там ще більше пафосу та неоднозначних посилів про, власне, «білий реп». Пізніше хлопці відкрили власний лейбл OTG і почали працювати з польською аудиторією

У 2022 році в PVNCH залишилося двоє учасників під псевдонімами Монстр і Здоровий. Вони випустили мініальбом SKOP — збірку треків, що писалися ще до повномасштабної війни. Це все ще качовий хіп-хоп від «пацанів із Півночі» і «білий реп», але без артистичної еволюції.

Радимо послухати: «Це північ», «Динаміт», «Білий»

Щоб першими дізнаватися новини музики та культури, підписуйтесь на наш Telegram та Instagram.

Читайте також про 17 колективів української важкої музики, які варто послухати.