Яким було життя Шинейд ОʼКоннор — видатної артистки, від якої відвернувся світ

Найконтроверсійніша ірландська співачка Шинейд ОʼКоннор померла на 56 році життя 26 липня 2023 року. Потужний голос співачки пробивався у найпотаємніші куточки свідомості, а пісня Nothing Compares 2 U закріпила її статус як однієї з найважливіших жінок-музиканток XX століття.

Життя Шинейд було не з простих: насилля з боку матері в дитинстві, бунтарський характер і тісний звʼязок із релігією від народження, скандальне розірвання фотографії Папи Римського на телебаченні, через яке вона стала ізгоєм в індустрії. Ці та інші значущі події посприяли становленню ОʼКоннор як сміливої особистості, готової битися за своє місце під сонцем.

Пригадуємо життєвий шлях Шинейд ОʼКоннор — видатної артистки, від якої відвернувся увесь світ, що боявся зрозуміти усю її складність.

8 грудня 1966 року

Шинейд Марі Бернадетт О’Коннор народилася у Дубліні в сімʼї кравчині Джоанни Марі ОʼҐрейді та інженера-будівельника Джона Олівера «Шона» О’Коннора, який пізніше перекваліфікувався в адвоката. Шинейд була третьою дитиною з пʼяти. Коли їй було вісім років, батьки розлучилися.

1979 рік

Разом із трьома братами та сестрою Шинейд залишилася під опікою мами, яка систематично вчиняла фізичне та сексуальне насилля щодо власних дітей, до 13 років. Не витримавши постійні побої, дівчина поїхала жити до батька, який щойно повернувся з США після одруження з Віолою Маргарет Сюйтер. 

«Моя мати була дуже жорстокою жінкою, зовсім не здоровою. Вона була фізично, вербально, психологічно, духовно та емоційно жорстокою», — Шинейд у документальному фільмі Nothing Compares режисерки Кеті Ферґюсон.

1981

Юна ОʼКоннор була складною дитиною — вона займалася дрібними крадіжками в магазинах і прогулювала заняття у школі. За це в 15 років її відправили на півтора роки до католицької виправної школи «Ґріанан». Саме там Шинейд почала формуватись як співачка і артистка.

Одна з волонтерок школи подарувала дівчині гітару і познайомила зі своїм братом Полом Бірном, барабанщиком місцевого гурту In Tua Nua, відомого своєю роботою з U2. Шинейд співала в гурті як лід-вокалістка, навіть стала співавторкою їхньої дебютної пісні — Take My Hand. Але повноцінною учасницею In Tua Nua вона не стала через занадто юний вік.

Середина 1984

За півтора роки ОʼКоннор перевелась до школи-інтернату у Вотерфорді. Тоді ж вона познайомилась із музичним продюсером і композитором Колмом Фереллі через розміщене нею оголошення у музичному журналі Hot Press. Разом вони знайшли ще декілька людей і утворили гурт Ton Ton Macoute.

1985

Якийсь час новосформований гурт творив у Вотерфорді, де навчалася Шинейд. Проте згодом вони вирішили переїхати до Дубліна. ОʼКоннор любила музику більше за навчання, тому кинула школу в 18 років, так і не отримавши атестат. Того ж року в автокатастрофі загинула мати співачки.

Найяскравішим елементом творчості Ton Ton Macoute була сама Шинейд ОʼКоннор та її неповторний голос. Її талант викликав інтерес у британського лейблу Ensign Records. Гурт розпався, ледве проіснувавши рік, а його солістка отримала золотий квиток у музичну індустрію.

Ensign Records хотіли, щоби співачка записала декілька демок із музикантом Карлом Веллінджером, тодішнім клавішником гурту Waterboys. Тоді Шинейд стрибнула у літак і менш ніж за 48 годин після пропозиції була в Лондоні.

1987

Виходить дебютний альбом Шинейд ОʼКоннор — Lion and the Cobra, який отримав похвали критиків. Дебютник отримав статус «золотого», а також здобув виконавиці номінацію на музичну премію «Греммі» в категорії «За найкраще жіноче рок-вокальне виконання». За Lion and the Cobra видання Rolling Stone поставило молоду співачку в один ряд із Кейт Буш та Лорі Андерсон — жінками, які руйнують кордони поп-музики. 

Тоді ж народжується старший син співачки — Джейк, від музичного продюсера Джона Рейнольдса, який працював над декількома альбомами партнерки.

1989

Шинейд ОʼКоннор висловлює свою підтримку Ірландській республіканській армії, а також називає гурт U2 «пихатими» (раніше вона працювала з гітаристом гурту, Еджем, над саундтреком до фільму Captive). Через рік співачка відмовилась від своїх висловлювань щодо підтримки ІРА.

У березні 1989 року одружується з Джоном Рейнольдсом, а вже через кілька місяців після цього робить аборт, бо стосунки з чоловіком їм побудувати не вдалося.

1990

З виходом у 1990 році другого альбому I Do not Want What I Haven’t Got співачка стала міжнародною зіркою. Завдяки феноменальному успіху синглу Nothing Compares 2 U (колись маловідома пісня, написана співаком і музикантом Prince для його проєкту The Family), альбом очолив чарти Billboard і приніс О’Коннор чотири номінації на «Греммі»: «Найкращий альбом», «Найкраща пісня», «Найкраща жіноча вокалістка» та «Найкращий альтернативний альбом». 

Після шквалу схвальних відгуків за Nothing Compares 2 U, автор хіта Prince вирішив познайомитись ближче зі співачкою — знайомство не можна назвати вдалим, адже при зустрічі між артистами стався конфлікт. 

Як зазначає Шинейд у своїй автобіографії, музикант викликав її до свого похмурого голлівудського особняка, де насварив її за лайку в інтервʼю, примушував дворецького подавати їй суп, хоча вона неодноразово відмовлялася, і мило пропонував битися подушками, щоб потім вдарити її чимось твердим, що було заховане під наволочкою. Коли вона втекла з будинку посеред ночі, Prince переслідував її на машині, а потім вискочив і гнався за нею по шосе.

1991

Співачка відмовляється від участі в «Греммі»: вона заявила, що не буде виконувати свій хіт Nothing Compares 2 U під час церемонії, як планувалося раніше, і не прийме жодної нагороди, яка може бути їй присуджена. Так Шинейд О’Коннор намагалася привернути увагу до «фальшивих і руйнівних матеріалістичних цінностей» музичної індустрії.

«Індустрія, в тому числі церемонії нагородження, подає нам знак про те, що продати більше записів — це краще, ніж говорити правду. Вшанування комерційного успіху — це […] мета “Греммі”».

Артистка дотримала слова: у 1991 альбом I Do Not Want What I Haven’t Got став найкращим альтернативним альбомом і отримав нагороду «Греммі» — від неї Шинейд, як і обіцяла, відмовилась.

1992

Одним із найяскравіших і найконтроверсійніших епізодів у житті й творчості виконавиці був її виступ на шоу Saturday Night Live. Під час виконання пісні Боба Марлі War Шинейд розірвала фотографію Папи Івана Павла ІІ на знак протесту проти сексуального насильства над дітьми, викриваючи Католицьку Церкву як «справжнього ворога».

«Я вважаю себе християнкою. Я вважаю Ватикан антихристиянським, тому що в ім’я християнства вони здійснювали антихристиянські вчинки. Вони благословляли бомби, які летіли на Ефіопію. Вони дали дозвіл на те, щоб морили голодом ірландський народ, французький народ, африканський народ, щоб вбивали єврейський народ. Вони несуть відповідальність за всі руйнування, які ми бачимо сьогодні у світі», — прокоментувала Шинейд свій вчинок в інтервʼю для TIME 1992 року.

Співачку тоді серйозно розкритикували, навіть намагалися бойкотувати та висміювати у численних вечірніх шоу.

1994

Вихід четвертого альбому — Universal Mother. Кліп на пісню Famine з повноформатника отримує номінацію на «Греммі».

1996

У Шинейд ОʼКоннор та її давнього друга, ірландського публіциста, журналіста та письменника Джона Вотерса народжується донька, Бріджин Роазін Вотерс. Із Вотерсом музикантка познайомилась, коли він брав у неї інтервʼю про пісню Famine.

1999 

Незадовго після народження єдиної доньки між ОʼКоннор і Вотерсом почалася судова тяганина стосовно прав на опіку щодо їхньої спільної дитини. Ця запекла боротьба тривала три роки і закінчилася на трагічній ноті: Шинейд вирішила віддати Роазін батькові всього через чотири дні після того, як спробувала покінчити життя самогубством, проковтнувши 20 таблеток валіуму.

2003

Перед тим, як взяти творчу перерву на два роки, Шинейд випускає подвійний альбом She Who Dwells in the Secret Place…, який складався з невипущених пісень співачки та запису одного з її живих виступів. Після його виходу музикантка зосереджується на своєму здоровʼї: вона страждала на фіброміалгію, що характеризується хронічним болем, підвищеною чутливістю і постійною втомою.

2004

У Шинейд ОʼКоннор народжується третя дитина — син на імʼя Шейн від ірландського фольк-музиканта Донала Ланні.

2005

Співачка відновлює свою діяльність і повертається з неочікуваним реґі-альбомом — Throw Down Your Arms. Тоді в інтервʼю для Harp Magazine, присвяченому виходу нової роботи, співачка поділилася своїми думками про початок своєї музичної карʼєри та її сприйняття індустрією:

2006

Співачка народила ще одну дитину — сина Єшуа.

2007 

В одному з випусків шоу Опри Вінфрі співачка розповіла, що у 2003 році їй поставили діагноз «біполярний розлад». Тільки через декілька років виявиться, що насправді в ОʼКоннор були межовий розлад особистості та комплексний посттравматичний розлад, що розвинувся внаслідок пережитого в дитинстві.

2015

На сторінці виконавиці у Facebook зʼявляється допис із повідомленням про те, що Шинейд планує накласти на себе руки: «Я передознулася. Немає іншого способу отримати повагу. Я не вдома, я в готелі, десь в Ірландії, під іншим ім’ям». На щастя, співачку знайшли цілою і неушкодженою. Причиною її нервового зриву — Донал Ланні не дозволяв бачитись матері з їхнім спільним сином Шейном.

2017

Психічний стан співачки стрімко погіршується. Шинейд знову звертається до своїх шанувальників через соціальні мережі і викладає 12-хвилинне відео, в якому ділиться переживаннями щодо власного ментального стану: протягом тривалого часу Шинейд ніяк не може позбутися суїцидальних думок — і байдужість суспільства, його недбале і відразливе ставлення до психічних хвороб не сприяє покращенню її становища. Виконавиця не може примиритися із втратою опіки над власним сином, Шейном, через що відчуває тотальну самотність.

2018

Відкинувши і забувши своє католицьке минуле, Шинейд приймає іслам і змінює імʼя на Шухада Давітт.

«Саме так це було для мене, як для людини, яка з дитинства вивчала богослов’я. Як повернення додому. Я шукала все своє життя, через кожну книгу, кожну пісню, і чомусь залишила іслам наостанок», — з книги Rememberings.

2021

Заплутане і хаотичне життя контроверсійної співачки нарешті складається в один цілісний пазл: на світ виходять мемуари Шинейд ОʼКоннор, вже згадувані Rememberings, в яких вона ділиться історіями становлення як особистості, думками про музичну індустрію та її представників, та плекає любов до власної творчості та дітей.

2022

6-го січня 2022 року 17-річний син співачки, Шейн, покидає дім і зникає без сліду. Востаннє його бачили живим вранці 7-го січня. Хлопець тривалий час знаходився під наглядом однієї з психіатричних лікарень у Дубліні через свої суїцидальні настрої, тому таке зникнення сильно занепокоїло матір. Ввечері 7-го січня поліція знайшла його тіло — він наклав на себе руки.

«Мій прекрасний син, Шейн О’Коннор, світло мого життя, сьогодні вирішив закінчити свою земну боротьбу — тепер він з Богом. Нехай він спочиває з миром і нехай ніхто не наслідує його приклад. Моя дитино. Я так сильно тебе люблю. Будь ласка, спочивай з миром», — повідомила тоді про смерть сина Шинейд.

На думку самої співачки, Шейн найбільше був схожим на неї серед усіх її чотирьох дітей: «Я знаю, що кажуть, що з такими дітьми, як Шейн, буває важко і складно. Але мені насправді легко, тому що я незвичайна мати. Шейн — не квадратний кілок, який потрібно вставити в круглий отвір. Я вважаю, що він — дитина, яка найбільше схожа на мене зовні і за своєю природою — хоча, звичайно, він є [кращою] версією мене: з логікою і розумом».

26 липня 2023 рік

Через рік після смерті любого сина, з життя йде і сама Шинейд: 26 липня 2023 року її знайшли мертвою у квартирі у Лондоні. 9 січня 2024 року стало відомо, що співачка померла природною смертю.