Інтерв'ю

Як Литва зробила День Незалежності України своїм великим святом

Єлена Побочій
959

24 серпня у Вільнюсі відбулись заходи до Дня Незалежності України. На площі міста виступили ряд українських діджеїв, зокрема дует ARTBAT, який також став співорганізатором події.

Наша журналістка Єлена Побочій поїхала в столицю Литви, аби побачити, як литовці підтримують українців і з чим повʼязане їхнє прагнення допомагати.

У рамках івентів за організації Всеукраїнської Асоціаціації Музичних Подій UAME відбувався збір коштів для благодійної ініціативи Music Saves UA, яка в тому числі займається евакуацією людей із лінії фронту і гуманітарною допомогою постраждалим від війни українцям. Під час заходу вдалося зібрати понад 1 мільйон гривень, та збір продовжується і дотепер — долучитися можна за посиланням..

Потяг відміряє останні метри, аби зупинитись на центральній станції Києва. Я дивлюсь на свою тисячу пакунків з гостинцями, на юрбу людей, що вже стовбичать в черзі до виходу з вагону. Розумію, що я повернулась. 

Виходжу з вокзалу — столиця зустрічає прохолодним хмарним ранком, вигуками таксистів та купою військових. Озираюсь довкола, бачу великий блакитно-жовтий стяг на будівлі вокзалу. Посміхаюсь — ці кольори зустрічають мене в кожному місті, в якому я була за останні 5 днів. Іноді навіть частіше, ніж в Україні.

Литва — одна з найбільших дружніх до України держав у контексті наших відносин з росією. Вона активно виступала за введення санкцій стосовно російської федерації ще з 2014 року, а після початку повномасштабного вторгнення офіційно визнала росію країною-терористом. За оцінкою Forbes Україна, Литва входить у п’ятірку країн, які найбільше допомагають нам під час війни (серед критеріїв — кількість висланих російських депутатів, допомога Україні та біженцям, міжнародні візити).

Як так сталось? Що спонукає людей в інших країнах так близько до серця сприймати українську ситуацію, так сильно співчувати нашим громадянам? На це питання мені з радістю відповіли литовці, які цього року святкували День Незалежності України з не меншим запалом, ніж українці. 

Історичні витоки підтримки литовців

З початку повномасштабного вторгнення росії Литва виявила неабияке бажання допомогти як вимушеним біженцям з України, так і військовим. Насамперед це повʼязано з історичною памʼяттю литовців, які десятиліттями виборювали незалежність в загарбницької росії. 

Протягом ХІХ ст. в Литовському князівстві відбулись декілька жорстоко придушених російською імперією повстань, а в XX ст. Литву поставили в безвихідне становище та приєднали до СРСР. Проте боротися за власну державність Литва не припинила.

Особливу травму Литві країна-терорист завдала на початку Другої світової війни, депортувавши в Сибір 17 000 мирних жителів — так СРСР придушив супротив місцевої інтелігенції проти радянської влади. Це був перший із низки цілеспрямованих геноцидів росії проти литовського народу (про який я, до речі, вперше дізналась з автобіографічної книги американської письменниці литовського походження Рути Шепетіс «Поміж сірих сутінків»). Це дуже перекликається й з українською історією, адже винищення і української самоідентичності було однією з основних задач росії протягом довгих років.

Остання ж спроба агресора захопити владу в Литві відбулась у січні 1991 року та призвела до людських жертв. Тоді радянські війська штурмом намагались взяти вільнюську телевежу й нівелювати проголошену країною незалежність. Ця нахабна жорстокість поставила крапку у ставленні литовського народу до росії.

Вільнюс. Наші дні

Місто наповнене туристами, що насолоджуються останнім літнім сонцем. Проходячи повз різноманітні кафе, магазини та лавки, кидаю погляд на стіни та вікна вишуканих будиночків старого міста. Відчуваю деякий дисонанс, згадуючи, де перебуваю — через кожні кілька метрів мені зустрічаються українські прапори в різноманітних інтерпретаціях. На центральній Ратушній площі чутно галас — музиканти проводять саундчек на сцені, прикрашеній великими блакитно-жовтими стягами. 

Я прибула до Литви разом із Всеукраїнською асоціацією музичних подій UAME. У Вільнюсі готуються великі музичні заходи до Дня Незалежності України. Самі івенти вільні для відвідування, але щоб зібрати додаткові гроші на евакуацію та гуманітарну допомогу українця, UAME продає на фестивалях і заходах по всій Європі українську символіку — прапори, браслети та футболки. Кошти йдуть благодійній ініціативі Music Saves UA

Найбільший захід за участі українських діджеїв відбудеться в лузі біля Білого Мосту — це просторий майданчик біля річки Няріс, де вільнюсці часто проводять дозвілля. Початок заплановано на 17:00, але люди збираються раніше. Хлопці та дівчата з UAME оформлюють тент недалеко від сцени світлинами розбитих українських міст та евакуйованих людей, чіпляють інфографіку про наслідки російського вторгнення та фото артистів, що нині захищають Україну на фронті. На столах — українські прапори та браслети з написом «Slava Ukraini», на вішаках — футболки з тим же гаслом та закликами «Be brave like Ukraine». 

Я приходжу через годину від початку й мене вражає кількість слухачів. Вони сидять, стоять і танцюють всюди, куди сягає око. Натовп майорить жовтими та блакитними кольорами, чи не кожна людина має щось з українською символікою — стрічку, прапор, браслет, значок, українські вінки. В тенті UAME дівчата посміхаються та розповідають, який ажіотаж був півгодини тому. Всі — і литовці, й українці — хочуть мати в День Незалежності щось, що нагадує про Україну.

«А ще до нас заходила росіянка. Плакала та просила вибачення, казала, що є й хороші руські»,

— іронізує Марʼяна, менеджерка ініціативи Music Saves UA.

.

Що ж думають вільнюсці, які сьогодні зібрались на концерті? Я підходжу до дівчини зі значком у вигляді перехрещених українського та литовського прапорів. Елжбієта — студентка, що разом з друзями підтримує проукраїнські ініціативи:

«Я надсилаю донати щодня. Мені дуже прикро за те, що відбувається в Україні, й ми, як ніхто інший, розуміємо тяжкість російського гніту»

На питання, де дівчина працює, щоб мати можливість донатити, вона відповідає, що її основний дохід — стипендія з університету. 

Дещо вражена, я знайомлюсь з іншими людьми навколо. Всі вони — з різними історіями, але несуть спільну думку — Литва найкраще розуміє Україну та підтримує її найбільше. 

«Це для мене нині найкомфортніша країна як для біженки»,

— розповідає харківʼянка Наталя. 

«Я щоразу беру участь в усіх можливих заходах на підтримку України»,

— ділиться Міколас, волонтер із концерту.

Один з ініціаторів благодійного заходу Дня Незалежності України у Вільнюсі — нічний мер (відповідальний за нічні та вечірні заходи) міста Марк Адам Гарольд. За його словами, любов до нашої країни почалась в нього з першого візиту в 2015 році. Тоді він задумав програму допомоги боротьби з корупцією в Україні та зняв декілька фільмів на цю тему. А коли відбулось вторгнення росії — використав посаду нічного мера для організації заходів для збору коштів на евакуацію з окупованих територій та гуманітарні потреби українців.

Що я зрозуміла за час поїздки у Вільнюс

Тісна співпраця України та Литви зумовлена спільною історичною памʼяттю, що зараз спонукає жителів обох країн відсторонюватись якомога далі від будь-яких проявів росії як держави-партнера та культурної одиниці. 

Багаторічний вплив агресора на українців та литовців спричинив купу людських і культурних втрат, але так й не досяг своєї мети поневолення та приниження. 

Сьогодні наші країни мають довгоочікувану незалежність. Але українська боротьба продовжується. Й чим швидше ми поставимо хрест на всьому, що має стосунок до росії, тим швидше ми знайдемо власний шлях розвитку та станемо значущою державною одиницею не лише європейського, але й світового масштабу.

Підтримай редакцію СЛУХ на Patreon чи прямим донатом — зараз нам це потрібно.

Щоб першими дізнаватися новини музики та культури, підписуйтесь на наш Telegram та Instagram.

Читайте також про те, як українські артисти виступили на фестивалі Sziget 2022.