Тексти

Як українці White Ward розширюють горизонти світового блек-металу

13 Вер 2023

Небагато українських виконавців можуть претендувати на новаторство у контексті світової музики. Проте нам пощастило — на нашій важкій сцені існує київсько-одеський проєкт White Ward, який за останні роки активної діяльності заслужив звання одного з найкреативніших блек-метал-гуртів світу.

Вони наче генератор специфічних, сміливих і новаторських ідей. Додати до консервативного блек-металу нуарний саксофон і тріп-хоп? Запросто! Зіграти після важкого зубодробильного треку неофольк чи постпанк? Будь ласка!

Поруч зі знаними у ніші виконавцями колектив розширює горизонти жанру. Пояснюємо, у чому феномен цього колективу, та запрошуємо на концерти їхнього туру, що починається уже 15 вересня.

Пуритани та хіпстери

Існує думка, що блек-метал — це консервативний жанр, у якому вже не вигадаєш нічого нового. Монотонні гітарні рифи, швидкі ударні, люті верески вокаліста/-ки на антихристиянські й мізантропські теми, розмальоване наче у мерців обличчя (корпспейнт), чорний одяг із шипами — це канонічні атрибути жанру, проте Darkthrone, Immortal, Burzum, Mayhem та інші ще у 1990-х витиснули із цієї стилістики все, що можна.

Згодом у блеку з’явилося безліч відгалужень: симфонічний, атмосферний, депресивно-суїцидальний, язичницький і купа інших. Ця музика розширює уявлення про «трушний» жанр, однак часто все ще перебуває у орбіті напрацьованих раніше ідей.

Але якщо взяти пуританський жанр й змішати з, на перший погляд, непоєднуваними музичними впливами, то виходить специфічне, але оригінальне й новаторське переосмислення. Одна з сенсацій 2000-х, французький гурт Alcest поєднав блек-метал із солодким і мрійливим шугейзом. Власне бачення блеку в мажорних тонах пізніше представив американський гурт Deafheaven, який ще й наважився зробити обкладинку культового альбому Sunbather (2013) рожевою (це ж люта музика під бластбіти, нонсенс!).

У 2010-х сформувалася міцна ніша виконавців, які переосмислюють закупорене звучання жанру. До них зазвичай ставляться прискіпливо: або ставлять дуже високу планку, або не сприймають рішень додати до блек-металу психоделіку, індастріал, джаз чи бозна-який іще жанр.

Однак саме такий «хіпстерський блек-метал», як його іронічно охрестила музична спільнота, дав нове життя жанру і показав його новому поколінню слухачів. Якщо гурту вдається вигадати щось по-справжньому свіже й додати до звичних блек-металевих вересків, тремоло-гітар і швидких бласт-бітів раніше нечувані музичні поєднання, їх підносять мало не до статусу культових — так було із Deafheaven, Liturgy, Zeal & Ardor, Agalloch, Deathspell Omega, Batushka та іншими.

А як в українських виконавців?

На міжнародній арені уявлення про українську блек-метал-сцену сформували Drudkh, Hate Forest, Nokturnal Mortum, Khors та інші. Естетика жанру загалом чудово лягає на темний, готичний бік нашої культури — чого варті пісні Drudkh на слова українських дисидентів чи їхній альбом «Кров у наших криницях» (2006), присвячений Степану Бандері. Під час прослуховування цих харків’ян бачиш перед очима вимерлі села, зруйновану Січ, кургани та байраки.

Однак якщо Drudkh звертаються до історії України й стилістично належать до старої школи блеку, то White Ward пропонують новий композиторський погляд на жанр в урбаністичній обгортці. У 2017 році вийшов їхній дебютний повноформатник Futility Report, і це був метал метамодерної епохи — звична монотонність блеку поступилася у одеситів еклектичному, динамічному й чіпкому сонґрайтингу, а стилістично гурт поєднував жанр із построком, дарк-джазом і тріп-хопом.

Звучало це так нуарно, ніби у придорожній бар у Твін Піксі завітали металісти-новатори й прониклися місцевою атмосферою. Альбом почули за кордоном, бо він вийшов на європейському лейблі Debemur Morti — спочатку вони вагалися, чи підписувати White Ward, а зараз цей український гурт є одним із найбільших музичних проєктів у їхньому ростері.

Наступний Love Exchange Failure (2019) осмислював поєднання блеку й дарк-джазу з іншого боку — зміни у складі вплинули на текстуру звучання, що стало насиченішим і позбулося електроніки, а у нуарно-джазових впливах побільшало німецького гурту Bohren & der Club of Gore. White Ward частково перекочували до Києва, і випуск альбому збігся із першим великим європейським туром колективу, який закріпив їхній успіх та повноцінно ввів український гурт у нішу креативного блек-металу.

Останнім наразі альбомом White Ward наробили великого шуму серед поціновувачів хіпстерського блек-металу — на False Light (2022) вони, здається, взагалі втратили страх перед експериментами та додали до своєї міцної джазово-блекової суміші неофольк за аналогією до проєкту King Dude (трек Salt Paradise), а також постпанк у стилі The Cure (Cronus). Вперше у кар’єрі White Ward звернулися до тематики, наближеної до української культури — історія, розказана у ліриці альбому, надихалася новелою Intermezzo Михайла Коцюбинського.

Нове українське дихання метал-музики

White Ward — музиканти з широкою артистичною свідомістю. Поки що вони стоять одноосібно серед наявних українських блек-гуртів (та й загалом серед нашої важкої сцени), адже пропонують новий погляд на жанр завдяки несподіваним жанровим сплавам і пластичним композиційним рішенням. Це сміливі інноватори, що ставлять Україну на мапу креативного блеку поруч із Liturgy, Zeal & Ardor та іншими. Та що там, вони — абсолютно унікальна музична одиниця на світовій сцені, і їхні популярність і значення для метал-музики зростатимуть із кожним новим альбомом.

Варто лише створити їм належні умови для творчості й виступів — бо гурту, наприклад, довелося скасувати у 2023 році європейський тур на підтримку альбому False Light та виступи на великих фестивалях Hellfest i Roadburn через зміни у правилах виїзду для артистів-чоловіків. Вони могли не лише ще більше закріпити назву White Ward на міжнародній музичній сцені, а й розповісти про російсько-українську війну та зібрати гроші на потреби ЗСУ.

Незабаром White Ward їдуть у великий тур Україною. Він починається 15 вересня у Хмельницькому. Далі виступи у Львові, Івано-Франківську, Тернополі, Рівному, Чернігові, Києві та Дніпрі. Квитки можна придбати за посиланням.

Приходьте на концерти White Ward — побачите на власні очі сміливих і важливих новаторів світової музики, які розширюють горизонти блек-металу, й почуєте феномен їхньої специфічної музики.

Читайте також інтерв’ю з солістом гурту «1914» — про війну як джерело знань, те, як реагують на їхні виступи в різних країнах Європи та багато іншого.