Чомусь реперам і реперкам постійно треба когось задирати, провокувати, а потім сваритися і конфліктувати. Для цього вони мають спеціальний інструмент — дис, трек, у якому потрібно викрити недоліки суперника та за можливості задіти максимально болючі теми.
Розповідаємо, чому конфлікти та диси важливі для хіп-хоп-культури та чому індустрії корисно, коли репери гризуться і задираються.
Репери серйозні, вічно насуплені й непривітні — вони ніби натякають, що до них краще не лізти. Проте самі вони не проти покритикувати чи висловити свої претензії одне одному. Щоби зʼясувати стосунки між собою, репери накопичують злість, хапаються за мікрофон і закриваються у студії до тих пір, поки не створять гідний власного еґо дис на опонента.
Дис (скорочення від англ. diss — disrespect та disparage, неповага чи зневага) — невіддільна частина хіп-хоп-культури. У ньому можна критикувати кого завгодно: іншого репера, лейбл, менеджера, владу, журналістів, улюблене морозиво та навіть самого себе. Проте цілі, які ставить перед собою автор дису, можуть відрізнятися.
Cresco: Мета самого дису — це зачепити або висміяти іншу людину за її певні дії чи вчинки, слова, світогляд і т. д. Здебільшого це конфлікт інтересів: хтось сказав або зробив щось, що суперечить твоєму світобаченню, або навіть хтось почав чіпляти тебе, і ти у формі дису даєш відповідь.Існують декілька варіантів, чому репери сідають писати дис.
Перший варіант — це підсвітити критичні моменти у творчості чи діях іншого виконавця, з якими ти категорично не згодний, або дати відповідь кривдникам. Усе це підкріплюється фактами, сторітелінгом, заявляється власна позиція і точка зору. Дис може звучати як «на серйозних щах», так і мати несерйозне, фанове звучання.
Другий варіант — закид заради епатажу або флексу (сленговий термін для означення спроби здивувати чи повихвалятися — ред.). Є термін «sneak dissing», який вживається щодо аудіо- чи візуального закиду в сторону якогось виконавця, не називаючи прямо його ім’я або завуальовуючи цей момент. Третій варіант, найулюбленіший варіант коментаторів, — «заради хайпу».
Диси зародилися не в хіп-хоп-музиці. Приклади пісень, у яких критикують або згадують у негативному світлі противників, можна знайти у багатьох жанрах. Реґі-виконавець Лі «Скретч» Перрі у пісні People Funny Boy адресував претензії своєму колишньому продюсеру Джо Ґіббсу після виходу з його лейблу, на які отримав відповідь у композиції People Grudgeful.
Джон Леннон і Пол Маккартні з The Beatles обмінювалися «люб‘язностями» у сольних композиціях після розпаду культового гурту в 1970 році. Наступного року Пол випустив пісню Too Many People, у якій є прямі натяки на роль дружини Джона, Йоко Оно, у розпаді гурту. Рядки «You took your lucky break and broke it in two» («Ти взяв свій щасливий квиток і розділив його на двох») у першочерговій версії звучали як «Yoko took your lucky break and broke it in two» («Йоко взяла твій щасливий квиток і розділила його на двох»).
Джон відповів піснею How Do You Sleep?, у якій поставив під сумнів здібності Пола у написанні музики. Cлова «The only thing you done was yesterday / And since you’ve gone you’re just another day» («Ти зробив одну річ — і це було вчора, і з тих пір стався просто інший день») натякають на хітові пісні Yesterday гурту The Beatles та сольну композицію Пола 1971 року Another Day із альбому Ram.
Це не можна назвати повноцінним дисом, адже рокери присвячували лише декілька рядків або куплет критиці опонентів. Pink Floyd проти «залізної леді» Маргарет Тетчер — Pigs (Three Different Ones), Sex Pistols проти лейблу EMI — E.M.I., Queen проти колишнього менеджера Нормана Шефілда — Death on Two Legs (Dedicated to…). Рокери вміють предʼявляти претензії в піснях, але ніхто не може так вишукано та органічно поливати одне одного брудом, як репери.
У хіп-хопі існує термін «біф», який означає конфлікт між реперами. Першим помітним біфом в історії хіп-хопу стало протистояння гуртів Boogie Down Productions та Juice Crew у другій половині 1980-х. Причина суперечки банальна — реперам потрібно було вияснити, у якому саме районі Нью-Йорка зародився хіп-хоп. Спочатку вийшов трек The Bridge у якому репер MC Shan із Juice Crew читає рядки:
You love to hear the story, again and again,
Of how it all got started way back when,
The monument is right in your face,
Sit and listen for a while to the name of the place,
The Bridge, Queensbridge.
Ви любите слухати цю історію знову і знову,
про те, як усе почалося в далекому минулому,
Пам’ятник прямо перед тобою,
Сядьте і послухайте, як називається це місце,
Міст, Квінзбрідж.
В інтервʼю для документального фільму «Біф» 2003 року сам MC Shan заявив, що не мав на увазі свій рідний район Квінз як місце зародження репу, проте Boogie Down Productions зчитали послання саме так і записали трек-відповідь South Bronx.
So, you think that hip-hop had its start out in Queensbridge?
If you pop that junk up in the Bronx you might not live,
’cause you’re in South Bronx.
Що ж, ти вважаєш, що хіп-хоп зародився у Квінзбріджі?
Якщо поставиш цей мотлох у Бронксі, то можеш не вижити,
бо ти в Південному Бронксі.
Були ще десятки дисів, смерть DJ Scott La Rock, що стала одним із перших вбивств відомого продюсера в історії хіп-хопу, та закономірний спад цікавості до біфу. Конфлікт закінчився спільним альбомом із оптимістичною назвою Hip Hop Lives (2007) за участі головних сторін конфлікту — реперів KRS-One та Marley Marl.
Найгучнішим біфом у хіп-хопі безперечно вважається ворожнеча між Східним та Західним узбережжями. У відкрите суперництво вступили культові репери The Notorious B.I.G та Тупак Шакур, продюсери Suge Knight та Puff Daddy. Причини конфлікту не змінюються — необхідність продемонструвати хіп-хоп-домінування одного реп-групування над іншим: цього разу за приналежність до одного з американських побереж.
Нью-йоркський репер Tim Dog зробив перший крок до невідворотних у майбутньому потоку дисів. У своєму альбомі Penicillin on Wax (1991) він зухвало задівав реперів Західного узбережжя. Трек Fuck Compton напряму, вже в самій назві, прямо кинув виклик групуванню N.W.A з міста Комптон, штат Каліфорнія.
По-справжньому конфлікт спалахнув у 1994 році після стрілянини у мангеттенській студії Quad, де Тупак мав записувати пісню. Замість музики у студії лунали постріли, після яких репера госпіталізували. Пізніше Тупак заявить, що нью-йоркські репери Notorious B.I.G та Puff Daddy мають прямий стосунок до стрілянини у Quad. За три місяці до інциденту в студії Біґґі записав трек Who Shot Ya?, у якій прямим текстом погрожує своїм ворогам.
Come here, come here
Open your fucking mouth, open your
Didn’t I tell you don’t fuck with me? Huh?
Didn’t I tell you not to fuck with me? Huh?
Look at you now, huh?
Can’t talk with a gun in your mouth, huh?
Bitch-ass nigga, what?
Who shot ya?
Йди сюди, йди сюди.
Відкрий свій довбаний рот, відкрий!
Хіба я не казав тобі, щоб ти мене не чіпав? Га?
Хіба я не казав тобі не жартувати зі мною? Га?
Поглянь на себе, ей?
Не можеш говорити з пістолетом у роті, га?
Сучий ти сину, що?
Хто тебе підстрелив?
Протистояння Західного і Східного узбереж протягом шести років породило десятки, якщо не сотні дисів від представників різних групувань і розвʼязало війну, в якій брали участь навіть фанати. У результаті конфлікту обидва легендарні репери — Notorious B.I.G і Тупак були застрелені, а представники різних узбереж були змушені припинити суперництво.
Попри трагічні наслідки реперських конфронтацій, у дев’яностих та нульових диси набирають ще більшої популярності. Репери розуміють, що публічні протистояння — не тільки спосіб показати всім музичні таланти, але й гарна можливість привернути до себе більше уваги. Як не крути, аудиторія любить спостерігати за агресивними, безжальними та часто брудними протистояннями реперів.
Гоня: Дис можна вважати піаром, бо його мета все ж таки — це щоб конфлікт набув розголосу, це на руку обом сторонам конфлікту. Але декому це може похоронити кар’єру. Залежить від того, яка мета конфлікту чи самого дису. Якщо дис повпливає на роботу іншого артиста, то в виграші обоє. Якщо заруба переростає у «хто кого замочить», то там уже грає роль те, в кого піздатіший інструмент, скіли, інформація і ситуація у конфлікті.
Навіть умовний ноунейм може роз‘їбати суперзірку, якщо та бере пряму участь, по фактах, пройтись по всіх зашкварах. Тим більше якщо всі ЗМІ, весь медіапростір почне форсити це і збирати від різних відомих людей коментарі стосовно цього, то підпсувати кар‘єру точно получиться.
Протистояння Machine Gun Kelly та Eminem — яскравий приклад конфлікту умовного «ноунейма» та суперзірки. У 2018 році чимало людей по всьому світу спостерігали за розгортанням епатажного біфу. Титан хіп-хопу Eminem, який натоді встиг задисити Мерайю Кері, Everlast, Limp Bizkit, Крістіну Аґілеру, Snoop Dogg, Дональда Трампа та навіть самого себе, вирішив поставити на місце зухвалого молодого артиста MGK.
Колсон Бейкер у 2012 році написав у Twitter, що дочка Емінема «до біса гаряча», хоча йому на той час було 22 роки, а їй 16. Взаємні претензії артисти виказували спочатку в ефірах радіо-шоу, інтервʼю, Twitter, побіжних згадуваннях один одного у своїх треках, але згодом усе дійшло до логічного для хіп-хопу кінця — дисів. MGK випустив трек Rap Devil, де в самій назві обіграв легендарний трек суперника Rap God. Eminem відповів дисом Killshot.
Обидва диси не особливо оригінальні. MGK читає про те, що Eminem «старий і нудний», а той у відповідь називає молодого Колсона «синочком». Після біфу MGK заявить про те, що конфлікт з Eminem зруйнував його реп-карʼєру. Саме після цього протистояння Колсон покине агресивний і брутальний хіп-хоп і піде у яскравий, але не такий жорстокий світ поп-панку.
У будь-якому разі взаємного піару артисти вихопили сповна. Існує припущення, що конфлікт Eminem та MGK був спланованою піар-компанією, адже обидва музиканти підписані на один лейбл, Interscope. Також перший трек Eminem, у якому він згадує свого опонента Not Alike і дис MGK Rap Devil записана одним продюсером — Ronny J. Тому є питання щодо трушності цього біфу.
Біфи в Україні мають тяжкий і тернистий шлях. Довгий час вони залишалися на рівні андерграунд-культури з локальними героями. Найсильніша та найпрогресивніша сцена в українському хіп-хопі зародилася у Харкові. Саме тут створювалися культові для індустрії ТБ-программа «Rap-обойма» з ведучими Олегом «Фаготом» Михайлютою та Всеволодом «Флютом» Кущинським, збірка хіп-хоп треків «ХарьковРапаСити» та масштабний фестиваль In Da House.
З повільним, але наполегливим і планомірним розвитком хіп-хопу в Україні почали зʼявлятися обовʼязкові атрибути його культури — диси та біфи. Першим помітним музично вишуканим дисом в українському репі є дис легендарного білоцерківського хіп-хоп-гурту «Инвалиды Кунг-Фу» на харківську тусовку реперів «ХарьковРапаСити».
Чіпкий мелодичний біт, агресивний речитатив, купа нецензурщини та рядки «хоть в жопу ебитесь, только реперами не зовитесь» — дис «Харькоф-порно-сити» займає почесне місце в пантеоні українського хіп-хопу.
Поки реперські біфи стояли на рівні андерграунду, в них залишався дух хоч і наївного, але справжнього творчого запалу та ненависті. Коли аудиторія почала більше цікавитися репом, зʼявилися перші комерційні, доволі беззубі диси. Без періодичних пауз на роздуми про тлінність буття та іспанський сором їх неможливо слухати. Умовний «дис» Вови зі Львова на Потапа — один з багатьох прикладів.
Попри період стагнації, за останні три роки в українському хіп-хопі вийшла достатня кількість якісних провокативних дисів. І ми говоримо не про андеграунд сцену, а цілком передовий мейнстрим.
Otoy: Ми нарешті перестаємо бути «амебною» сценою, часи мовчазної та безликої естради відходять в минуле. Свобода висловлення — очікуваний виток розвитку сцени.
І справді, репери як вічні бунтівники та задири не будуть мовчати, коли їм щось не подобається. У 2020 році музичний оглядач Саша Варениця написав матеріал «Чому український реп потребує перезавантаження» (ориг. «Почему украинский рэп нуждается в перезагрузке»). У тексті він критикує українських реперів за відсутність сміливості та говорить, що реп в Україні «так і не набув виразного змісту». І репери не змовчали.
Реп-спільнота відповіла на текст акцією #RapInPeaceUA — поминками за українським репом. На сороковий день після виходу критичної статті понад 30 реп-виконавці, серед яких Kalush, alyona alyona, Ярмак, XXV кадр, випустили 26 пісень, у яких намагалися довести, що реп в Україні живий і його зарано хоронити.
Серед 26 треків були диси. Вищезгаданий Otoy в треці Journalist Freestyle критикує музичних журналістів, зокрема медіа СЛУХ, рядками:
«Запхай у дупу слух, я поправлю тобі вуха,
Кажете, що мовчимо, але хіба ви, сука, слухали?»
Акція #RapInPeaceUA ознаменувала собою дис-ренесанс в українському хіп-хопі. З того часу регулярно виходили диси, особливо за 2023 рік. Cresco проти лейблу ENKO, Skofka проти хейтерів, Джонні Дивний завуальовано критикує найвідоміших українських реперів у треці «Спурт». Але найбільшу кількість дисів за останній час випустив львівський репер Гоня. Він встиг випустити трек «Таким як ти», де зачіпає багато медійних персон, поконфліктувати з Kalush та ENKO і записати дис на Тучу.
Гоня: Я відволікаюсь на диси від своєї основної творчості, щоб показати — в Україні є артисти, які готові гостро реагувати на ті чи інші речі, які ми вважаємо несправедливими. Роками в музичній сфері формувалась тусовка, в якій всі бояться сказати одне одному криве слово. І туди ж журналісти — політика теплих ванн ні до чого хорошого не приведе.
Я за свободу і чесність — і ці дві речі мене заставляють не мовчати, коли бачу якісь відверті зашквари — навіть якщо через це представники цієї тусівки намагатимуться мене ігнорувати. Люди все одно бачать, хто щирий.
В українській музичній індустрії прийнято вважати, що конфлікти між артистами — це паразитування на більш відомих іменах або роздмухування заради взаємного піару за прикладом західних колег. Проте в Україні такий музичний маркетинг навряд спрацює.
Crescо: Якщо брати калькулятор і рахувати, то суттєвого профіту у вигляді підписників, лайків, прослуховуваннях і роялті зі стримінг-платформ нема. Мій дис набрав 22К на YouTube, дис Гоні «Новорічний» — 47К. Дис Skofka проти всіх — 207К. Ці цифри кажуть про все. Якихось суттєвих змін у плані підписників або загальної впізнаваності у Гоні чи в мене немає. Тому в Україні отримати хайп після дису неможливо, оскільки хіп-хоп-ком’юніті в країні ще не на такому високому рівні.
Те, що вихарює найбільше — коли виконавці й слухачі не вбачають у дисі нічого, крім хайпу чи заздрощів. І якщо ти критикуєш когось більш впізнаваного, то це автоматично хайп і взагалі: «Спочатку досягни того, чого Skofka і Kalush, а потім критикуй».
Люди не хочуть копнути глибше. Щоб критикувати мера міста, я не маю ставати мером. Щоб критикувати Бардаша, я не повинен мати таку ж кількість підписників в Instagram, як він, наприклад. Чим тоді люди, які писали мені й Гоні про заздрощі та хайп, відрізняються від Лободи, яка питала в Харкові у активістки: «Хто тобі дав гроші за цей плакат?». Нічим.
Щодо подвійного піару, то я чув, що начебто між Аліною Паш і alyona alyona хотіли зробити штучний конфлікт, але сторони відмовилися від цього. Тому цілком можливо диси як частину конфлікту використати у якості подвійного піару, але повертаючись до моєї відповіді про хайп — це можливо тільки за умови, коли український реп вийде на ще вищий щабель, ніж зараз. Не думаю, що навіть на штучному біфі Альони з Аліною вони б отримали якісь значні плюшки.
Сьогодні ми спостерігаємо, як культура дисів в українському хіп-хопі виходить з підпілля та стає цікавою аудиторії. Українцям сьогодні, безперечно, вистачає агресії та негативу в повсякденному житті, тому коли вони бачать, як репери починають між собою конфліктувати, одразу питають: «Навіщо нам, українцям, сваритися між собою?».
Слід розуміти, що дис має величезне значення для хіп-хоп-культури, як один із способів творчого вираження і донесення своєї точки зору. Біфи між реперами рухають український реп і змушують артистів стежити за власною творчістю та позицією, бути постійно в тонусі через страх бути розкритикованим колегами. Тому, будь ласка, коли наступний раз побачите черговий якісний і влучний дис — не закочуйте очі, дайте реперам посваритися.
Читайте і слухайте також: 15 українських реперів і реперок, за якими варто стежити.
Читайте і слухайте також: 15 українських реперів і реперок, за якими варто стежити.
