Тексти

«Дід, випий таблетки». Роджер Вотерс — політичний активіст, який не хоче розбиратися в суті проблем

Юрій Береза

28 вересня міська рада Кракова визнала Роджера Вотерса персоною нон грата. Офіційна причина — позиція щодо війни в Україні. Напередодні за його висловлювання та відкриті листи Олені Зеленській із закликом України до капітуляції польські організатори скасували виступи екслідера Pink Floyd на стадіоні в Кракові. Вони були заплановані на весну 2023 року.

Музичний оглядач Юрій Береза розповідає, як формувалися політичні погляди Роджера Вотерса, до чого тут його батьки та його шкідливі й абсурдистські зявки стосовно України.

До кінця 2000-х Роджер Вотерс не сильно «відсвічував» із різноманітними заявами та більше подібного вкладав у власну творчість. Але десь із 2009-го він пішов у активізм і став своєрідним політичним коментатором.

Вотерс почав розносити політику Ізраїлю та підтримувати Палестину. Кожен президент США не уникає його критики: Трамп — за стіну між США та Мексикою, а Байден — за нібито розв’язування війни в Україні. І не обійшлося без очевидних симпатій щодо росіян. 

Роджер Вотерс потрапляє у скандали, пов’язані із його поглядами, не вперше, а цього року взагалі не зникає зі шпальт газет. Також він сподівається стати посередником, який допоможе розв’язати проблему війни в Україні.

Що казав Вотерс про російсько-українську війну
Роджер Вотерс говорить про Україну не вперше. У 2018 році він заявив, що Революція Гідності — план Вашингтона, який спровокував Росію захопити Крим. А Севастополь був і є історично російським містом. За це Вотерса внесли у базу «Миротворця».
У 2020 році музикант здійняв ще одну хвилю обурення, заявивши, що російський народ переміг нацизм у Другій світовій війні. Зробив він це в етері каналу Russia Today, що фінансується російським урядом. Саме там за декілька днів до початку повномасштабного вторгнення він скаже, що напад Росії на Україну спеціально роздмухують, щоб демонізувати росіян.
Повномасштабне вторгнення сталося. Вотерс не забарився та назвав це вторгнення гангстерським. Але разом із цим закликав Україну вирішувати «конфлікт» дипломатичним шляхом. Мовляв, потік озброєння до хорошого не доведе. Автоматами та артилерією цю війну не виграти і єдиний вихід — це сісти за стіл переговорів. 
Після цього були відкриті листи до Олени Зеленської, на які вона відповіла: «Краще проси миру у президента рф. А не в України». І Вотерс попросив, опублікувавши (а потім видалив його) на Facebook відкритого листа до володимира путіна кілька днів тому. У листі він встиг послати його нах*й та разом із цим утопічно закликав припинити війну:
«Якщо я правильно прочитав ваші попередні виступи, ви хотіли б вести переговори про нейтралітет для суверенної сусідньої України? Якщо припустити, що такий мир може бути укладений, то необхідно буде включати абсолютно обов’язкову угоду про те, щоб більше ніхто не нападав».

Чому він говорить такі дивні речі

Часто Вотерса у соцмережах називають «ліваком». І не дарма. Його батьки були комуністами. Сам Вотерс — пацифіст, бо втратив батька через війну. Тоді Роджеру було всього 5 місяців. Він дуже болісно сприйняв цю втрату, коли її усвідомив. У складі Pink Floyd він намагався донести до слухача своє світосприйняття через критику політиків, музичної індустрії та невдоволення станом суспільства взагалі.

У книжці Ніколаса Шефнера про Pink Floyd «Блюдечко, повне таємниць» є момент, який ідеально описує соціалістичні погляди Вотерса. У 70-х із тодішньою дружиною він купляв домівки, а потім за низьку суму віддавав їх в оренду нужденним. Намагався змусити колег робити те саме, але вони відмовились.

З віком Вотерс перестав займатися благодійністю, але погляди його не змінилися. У 2019 році Вотерс дуже співчував Венесуелі. На його думку, американці хотіли привласнити собі усю нафту, що є у країні. Він навіть приїжджав до президента Ніколаса Мадуро, щоб висловити свою підтримку. Мадуро натомість подарував Вотерсу гітару на знак вдячності. 

При цьому його не хвилювало, що саме за каденції Мадуро економічна криза у країні досягла свого піку, а більшість населення опинилася за межею бідності.

Спробуйте йому цим дорікнути — отримаєте у відповідь гнів. Вотерс — дуже складна людина, це видно зі спілкування з журналістами. Наприклад, те саме інтерв’ю CNN, де Вотерс назвав Байдена «воєнним злочинцем». Роджер Вотерс не сприймає аргументів опонента. Буквально кричить та каже, що людина не знає життя. Втім, це не дивно — Вотерс з екрану на концертах посилає усіх, хто з ним не згоден.

Колишній лідер Pink Floyd  — свідомо чи ні — просуває на західну аудиторію суперечливі тези на різні теми. Зараз він багато висловлюється про російсько-українську війну. Окрім хибних історичних даних про Севастополь і розширення НАТО, він стверджував, що влада України — це вкрай націоналістичні сили, які душать справжню волю народу. І це каже не пересічна людина з Facebook, а авторитетний музикант, який може впливати і, на жаль, впливає на думки людей.

І хоч з вторгненням його позиція нарешті отримала справедливе обурення, вона все ж виглядає як «за все хороше, проти усього поганого». У своїх пацифістських поглядах Вотерс занадто впертий. Він не заглиблюється в тему, не знає деталей і не хоче розбиратися у нюансах. Складає опінію, ніби по плітках і заголовках ЗМІ. 

У 2019 році Володимир Зеленський на початку своєї каденції сказав щодо Донбасу: «Надо просто перестать стрелять». Президент України давно так не думає. Але фраза пасує до абсурду принципової позиції Вотерса — той не визнає, що у цьому світі може бути якось інакше. Для нього не існує ні сильних, ні слабких. Ні нападників, ні жертв. Винні усі й одразу. Тому навіщо розбиратися? Треба домовлятися. 

Останній сольний альбом Вотерса називається Is This The Life We Really Want «Чи це справді те, чого ми хочемо». Цікаво чути таку назву від людини, яка вважає, що треба поступитися державністю заради загального миру. Такого життя ми точно не хочемо.

Підтримай редакцію СЛУХ на Patreon чи прямим донатом — зараз нам це потрібно.

Щоб першими дізнаватися новини музики та культури, підписуйтесь на наш Telegram та Instagram.

Читайте також про те, як Євген Кібець організовував концерти, а тепер відкрив притулок для котів.