Тексти

Українські репери випустили «Маніфест» — трек проти мейнстриму. Що з ним не так?

Данило Панімаш

Українські репери Довгий Пес, Тулим, Гоня і Zombo випустили трек «Маніфест», у якому дисять український мейнстрим.

Дис — це різновид хіп-хоп-культури, трек, у якому репер промовляє свої претензії до адресата. Drake проти Каньє Веста, Eminem проти Machine Gun Kelly — найгучніші диси останнього часу.

Українські репери не відстають — Довгий Пес, Zombo, Тулим і Гоня випустили дис на сучасний український реп-мейнстрим під назвою «Маніфест». І якщо до музичної та технічної сторони треку питань взагалі немає — усе звучить гарно, круто й олдскульно, то до смислів питання є.

Даня Панімаш міркує про те, чому «Маніфест» — це невдала спроба висловити свої претензії.

Чому нема імен? На кого спрямована лють? Через відсутність імен усе, що говорять репери — абстракція. «Виступати в Росії — це погано», «В Україні — війна» — це все і так відомо, а ваша політично-соціальна позиція теж була відома.

Нічого нового Довгий Пес, Гоня, Тулим і Zombo не говорять, а мейнстрим — поняття дуже розмите. Якщо мається на увазі лейбл alyona alyona та гурту Kalush під назвою ENKO, на що вказує рядок «поки закінчення від прізвищ нам невнятно щось кричать» (лейбл названо за прізвищами засновників Альони Савраненко та Івана Клименка — ред.), тоді чому ви не звертаєтесь напряму, адресно?

Тим паче далі в тексті критикується орієнтація на Росію (що також може відсилати до історії зі спільним треком alyona alyona та гурту «Каста» — ред.)

Це набір загальних положень, а між рядків прочитає тільки хіп-хоп-ком’юніті. А мейнстриму відповісти нічого, бо там навіть не розуміють, про кого йде мова.

Було б круто, якби українські репери потроху вже виходили за межі свого ком’юніті на ширшу аудиторію. Якщо хочеш щось змінити у своїй професійній діяльності, вказати комусь на його помилки, то краще робити це публічно і зрозуміло. Однак цього з новим треком Довгого Пса, Тулим, Гоні та Zombo не відбувається.

Гучний маніфест перетворюється на черговий трек «для своїх», що знову підкреслює локальність та обмеженість українського хіп-хопу, мета якого, здається, полягає в тому, щоб зміцнити свої позиції у своїй же тусовці. А точніше — щоб своя тусовка просто закидала їх респектами за сміливість, якої у треку «Маніфест» немає.

Легко бути проти когось, коли навколо всі свої

Українські репери так хочуть висловитися, однак замість дійсно цікавих, конфліктних  дисів (із мейнстримом завжди є про що говорити) у них чомусь виходять маніфести. Сумно.

Це українська ментальність — ні з ким не сваритися напряму і вирішувати все в кулуарах. Війна українського хіп-хопу проти колишнього директора піар-агенції «Много Води» Саші Варениці — це, скоріше, виняток із правил, ніж постійна величина.

Читайте також велике інтерв’ю Довгого Пса про штучних реперів, гроші та проблеми українського хіп-хопу