Що не так з Олівією Родріґо — співачкою, яка зараз розриває світові чарти

21 травня вийшов дебютний альбом нової зірки зум-попу — Олівії Родріґо. І він абсолютно ніякий. Однак більше дивує те, чому весь світ зашаленів від Олівії Родріґо.

Усе почалося лише пів року тому, коли в січні 2021 тоді ще 17-річна актриса і зірка ситкому «Пейдж та Френкі» Олівія Родріґо випустила свою дебютну пісню drivers license. У кліпі Олівія Родріґо отримує водійські права, їздить околицями містечка в автомобілі, немов герой Меттью Макконагі з серіалу «Справжній детектив».

Тільки, на відміну від Макконагі, вона рефлексує не про насильницьку природу світу й часу, а розмірковує, що робити зі своїм колишнім — повернутися до нього, забути його чи нескінченно страждати. Також гадає, чи були їхні стосунки щасливими, чи все-таки вона потрапила в павутину токсичної неекологічності. Як виявилося, друге.

Сопливо-слізлива пісня завірусилася в TikTok з легкої руки блогерки Мел Соммерс, а тоді миттєво стала хітом, зайнявши перші місця міжнародних хіт-парадів Spotify та Apple Music і розірвавши на частини весь світ. За перші три дні в США було продано понад 16 000 цифрових завантажень і 21 мільйон стрімів drivers license, також вона стала піснею, що найшвидше досягла 100 мільйонів стримів, в історії Spotify, побивши рекорд найбільших світових першотижневих стримів для пісні в історії Amazon.

За пів року сингл став платиновим і зайняв перші сходинки чартів США, Британії, Канади, Австралії та кількох країн Європи. Родріґо стала наймолодшою лідеркою хіт-параду Billboard Hot 100, випередивши Біллі Айліш. Пісня drivers license провела вісім тижнів поспіль на вершині Hot 100 і стала сьомим синглом в історії чарту Billboard, який дебютував одразу на першому місці й пробув там так довго.

І так далі, і так далі — нова зумерська зірочка побила всі можливі рекорди прослуховувань та перших місць у всіх престижних чартах. Усі 11 пісень її дебютного альбому Sour теж потрапили у Hot 100 чарту Billboard, посівши різні місця з другого по тридцяте і перебивши рекорд Біллі Айліш. А сам альбом у перший тиждень отримав 385 мільйонів прослуховувань на Spotify, поставивши новий рекорд для жінки-співачки і посунувши зі спотіфаївського трону Аріану Ґранде.

І феномен Олівії Родріґо — багато в чому загадка. Особливо на тлі останніх робіт Тейлор Свіфт (яка вже назвала Родріґо своєю донькою) і Біллі Айлиш.

Так, це дві великі зірки зум-попу (щоправда, Тейлор таки трохи старша за зумерів), які оголюють і оспівують свої травми. Так, вони це роблять по-різному — музика Тейлор хітова й масштабна, а Біллі бере приглушеним продакшном свого брата Фіннеаса, дивними кліпами і яскравими образами.

А чим бере Олівія Родріґо?

Увесь її захвалений дебютний альбом Sour — це вторинна музика без хуків, зіграна на двох нотах сумненького фортепіано, трьох акордах акустичної гітарки з домішками примітивного рокапопсу, як на пісні brutal, що відкриває альбом.

Її голос неможливо відрізнити від інших голосів бедрум-музикантів, закатованих програмою Ableton. Тексти пісень — про накопичені за 18 років життя травми, які звучать так, ніби Родріґо не з щасливої ​​родини в теплій Каліфорнії, а з Руанди, і їй років 60.

Однак це працює. Лейбли Interscope і Geffen, які підписали Олівію, є частиною однієї з найбільших музичних корпорацій Universal Music Group. А там досвідчені й розумні люди знають, як розкрутити артиста. У випадку з Олівією — побільше сліз і жалісливих підліткових історій, красива картинка для кліпу, зрозуміла й доступна лірика про розбите серце. Респект від сьогоднішньої поп-діви Тейлор Свіфт теж грає важливу піар-роль.

Олівія Родріґо ідеально вбудовується в епоху музичного фастфуду, коли потрібно на конвеєрі штопати пісню за піснею, щоб не відставати від інших пісень і постійно муляти вухо й око слухачеві. Її дебютник Sour це підтверджує — крім розпіареного TikTok’ом синглу drivers license, на ньому немає жодної яскравої пісні.

І, звісно, не можна забувати про покоління Z — охоронців екологічності, борців проти токсичності та адептів нової щирості сьогоднішнього світу. Олівія Родріґо для них ідеальна персонажка — заплакана 18-річна дівчинка з підлітковими переживаннями і максимально простою, доступною музикою, яка на тлі тих самих Тейлор Свіфт і Біллі Айліш виглядає, як щось зовсім усереднене.

Чому ж усереднене приваблює?

20 років тому Pink, Крістіна Агілера, Дженіфер Лопес, Брітні Спірс і Шакіра гриміли з кожної праски. Їхні образи були грамотно пропрацьованими. Pink — своя в дошку, пацанка з важким характером, Брітні — остання незайманка Америки, що скотилася у сатанізм, Шакіра і Джей Ло — запальнички латино-попу, а Агілера була найрізноманітнішою і наймінливішою з них усіх.

Коли Брітні Спірс співала про токсичні відносини, вона робила це яскраво і провокаційно, а аранжування і хук пісні Toxic закарбовані в пам’яті й досі, через майже 18 років після виходу.

Крістіна Агілера з піснею Beautiful мало не заклала основи сьогоднішнього «celebrate diversity» («святкуй різноманіття») в поп-музиці, прийняття себе та інших.

Ще була Авріл Лавінь, з якою хотілося дружити, жувати «Хуббу-Буббу», кататися на скейті й обніматися під сумну пісню I’m With You. Була і є Beyonce з великою піснею Run The World (Girls).

У 2010-х була Майлі Сайрус, яка поїхала з глузду від слави, що на неї навалилася. Була дивна і досить експериментальна Lorde — багато кого було і є.

Однак головний парадокс у тому, що Олівія Родріґо серед усіх поп-артисток, які брали світові хіт-паради, виділяється тільки своєю блідістю. Світ втомився від яскравого, дивного, задирливого? Скучив за простотою на межі примітиву? Складається саме таке враження, адже образ Олівії Родріґо — це відсутність образу, апогей «нової щирості». Звичайна дівчина зі звичайними підлітковими переживаннями і посередньою музикою рве топи стримінгів та чартів — розпливчасте поняття «американської мрії», схоже, нарешті кристалізувалося.

Зараз Олівія Родріґо — це лише сухі цифри прослуховувань, завантажень, рейтингів, лайків та написаних знаків у світових ЗМІ. Однак досвідчені й розумні люди з Universal Music Group явно задоволені таким станом речей. А самій Олівії, здається, більшого й не треба — її головний кумир Тейлор Свіфт уже визнала Родріґо своєю наступницею, фіт явно не за горами.

Тільки хто б міг подумати, що відвертість та щирість нової поп-зірки виявляться абсолютно нецікавими.

(голосно грає пісня Брітні Спірс — Toxic)