Вижити не можна здатися: як фронтмен гурту Blue October навчився жити з власним демоном

У 20 років після розставання з дівчиною у нього стався нервовий зрив. Він був підсилений тим, що на той момент Джастін багато вживав наркотики і алкоголь. Тоді він вперше потрапив у лікарню з залежністю і психічними розладами. Саме той сумний жовтень надихнув на назву майбутнього гурту, символізуючи відправну точку на шляху до самовдосконалення.

На той момент у гурті були тільки Джастін і Раян Делагусі (скрипка, мандоліна, клавіші), з яким вони познайомились у Вищій школі образотворчого мистецтва. В школі Фюрстенфелд вивчав акторську майстерність — для нього це був ще один спосіб перетворювати свої негативні емоції у щось хороше. І набуті навички, разом із природною харизмою, він використовує на всі сто. Сюди можна віднести і його художні здібності — картини Джастіна прикрашають обкладинки альбомів і мерчу Blue October.

У 1996-му Джастін знайшов барабанщика… у себе вдома. Він просто запропонував це місце своєму старшому брату Джеремі. З тих пір воно зайняте. Записати перший альбом The Answers у 1998 році теж допомогла сім’я, зібравши 12 тисяч доларів. До того ж батько став менеджером гурту, а мати на концертах продавала мерч.

Платівка стала популярною в рідному Техасі, було продано 5000 копій. Та важливіше, що люди після концертів часто підходили до батька з одним і тим самим питанням: «Звідки він [Джастін] знає, що я відчуваю?». Справді, публіці було незвично чути таку відвертість і глибину почуттів, які надходили від 23-річного співака. Хіба що схожими переживаннями тоді також ділився кумир Джастіна — меланхолійний Елліотт Сміт.

Ґанок

Шлях до слави для Blue October розпочався у рибному ресторані. Там їх почув колишній менеджер Кіда Рока та влаштував бенду зустріч із лейблом Universal. Сторони домовились, підписали угоду і в 2000 році випустили альбом Consent to Treatment. Проте платівка не викликала фурору, Universal вирішив розірвати контракт. Лейбл нарікав, що в той час, коли у світі популярний ню-метал, Джастін під скрипку співає про свою депресію та шизофренію.

Наступний альбом History For Sale (2003) повертає гурт у гру. Запис почули Пол Ньюджент та Майк Свінфорд, теперішні менеджери Blue October. Вони розіслали альбом по своїх каналах і на них посипалась купа пропозицій. Найвигідніша з них була знову від Universal, того самого лейблу, який був незадоволений минулим альбомом Consent to Treatment.

І Джастін помстився їм від душі: домовившись про виступ на студії лейблу, він запалив десятки свічок, налаштовуючись на звичний лірично-акустичний лад. Але гурт почав грати брудну, рокову пісню Somebody, яка присвячена саме тому, як їх кинув Universal. Останні слова пісні: «So here we are now, face to face / and I’m fucking you» («І ось ми тут, обличчям до обличчя / І я вас трахаю») співак приправив середніми пальцями, які були адресовані всьому керівництву компанії, що сиділо навпроти.

Менеджери справедливо подумали, що на цьому кар’єра молодих музикантів завершена, але керівник студії Даґ Морріс був настільки вражений виступом, що запитав: «Коли ми можемо починати благати про прощення?».

Сходи

У 2006-му, знову з-під крила Universal, група випускає альбом Foiled, який стає платиновим так само, як і сингли Hate Me та Into The Ocean. Blue October більше пів року перебувають у топ-п’ятірці чарту Billboard. Анонсуються тури по всьому світу. І неймовірно прикро, що ми ніколи не дізнаємось, наскільки високо міг би злетіти гурт, якби не бейсбол.

На концерті, який проходив на бейсбольному стадіоні, Джастін вирішив під час виступу пробігтися базами по полю. Під час бігу він впав і зламав ногу. Можна сміятися чи плакати, але після відновлення від травми, через декілька тижнів, на концерті Джастін послизнувся і впав на шляху у вбиральню. І зламав ту саму ногу.

Цей момент стає переломним у всіх сенсах. Гурт був за крок від світової слави, але через травму співака весь тур скасували. Менеджер Пол Ньюджент пригадує той момент із прикрістю: «Hate Me лунає по всьому світу, а його там немає». Джастін намагається врятуватись наркотиками від тягаря втраченої надії. Він вживає так багато, що починає думати, що не може писати без них. Але це тільки дестабілізує його фізичний і моральний стан.

Самотність призводить до того, що Джастін у Лас-Вегасі одружується з дівчиною на ім’я Ліза, яку ледве знає і з якою провів з одну ніч у готелі. Тій зустрічі присвячена чарівна пісня 18th Floor Balcony. У травні 2007-го в них народжується донька, яку назвали Блу.

Променем світла у цьому сутінковому періоді музиканта можна назвати промо-тур з письменницею Стефані Майєр у 2008 році. Вона зізналась, що пишучи «Сутінки», черпала натхнення в музиці Blue October. За рішенням продюсерів, жодна пісня Джастіна там не звучить.

Підвал

Попри власну боротьбу з психічною хворобою і залежністю, у 2009 році Джастін знаходить в собі сили влаштувати тур на підтримку людей з психологічними проблемами та схильностями до самогубства. Також він вирішив, що цю проблему варто висловити не тільки через музику, і виніс її перед Конгресом США.

Джастін почувався психічно нестабільним, постійні їздив на гастролі, його раптовий шлюб почав давати тріщини. Про сварки подружжя була написана потужна пісня Say It. А у пісні The End Джастін описує моторошну історію того, як він підглядає у вікно за зрадою своєї дружини, прокрадається в дім, вбиває спочатку її, тоді коханця, а потім і себе.

Тріщини переросли в розлом сумного жовтня 2009 року. Співак був в аеропорту, коли дружина по телефону сказала йому, що хоче розірвати шлюб. Через цю новину в нього трапилося тимчасове затемнення свідомості з втратою пам’яті. За свідченнями поліції, Джастін махав руками, просив допомоги і звернувся до полісмена, заявивши, що він може спричинити шкоду собі та людям. Його відправили літаком до Техасу і госпіталізували.

Після цього інциденту музикант надовго закрився в своєму будинку і вийшов з готовим матеріалом для альбому Any Man In America (2011). Він майже повністю був присвячений болісному процесу розірвання шлюбу, поділу майна та найголовніше — правам опіки над донькою.

Інші учасники бенду, які звикли до вкрай особистих пісень, тепер були в шоці. Але Джастіна це не хвилювало: в текстах співак прямим текстом посилає свою колишню, її нового хлопця і всю судову систему США. Фюрстенфелд відверто жаліє себе, але в його випадку це був єдиний вихід для визволення того болю, що він переживав. Домовитися щодо релізу з лейблом не вийшло, тому вони випускають платівку самотужки.

Це найпохмуріший період існування гурту. Колишня дружина виграє суд і Джастін втрачає права на опіку. Після втрати доньки він знову почав посилено вживати наркотики і алкоголь. Паранойя в його голові прогресує — менеджери, друзі з гурту і навіть брат видаються ворогами. Співак починає втрачати себе навіть під час концертів. Іноді емоції під час виконання пісень переходять у сльози, а спів перетворювався на крик. Усім здавалося, що це кінець.

Двері

Перед розлученням, 14 грудня 2009 року, на свій день народження, Джастін отримав подарунок, який змінив його життя, хоча тоді він про це не підозрював. До нього зайшов знайомий дилер у компанії двох дівчат. Співак перебував у звичному стані депресії та не був готовий до спілкування, тому одна з них вдарила його рушником зі словами: «Гей, посміхнись, це ж твій день народження!». Це була його майбутня дружина Сара.

Вони одразу закохались одне в одного. Дівчина завагітніла, але втратила дитину. Джастін винуватив себе і вважав, що це через його зловживання наркотиками. Проте це не змусило його кинути — він почав вживати так багато, як ніколи.

І тут Сара завагітніла знову. Вона сказала Джастіну, що він не побачить дитину, якщо не позбудеться речей, які його вбивають. Попри колишні образи й сварки під впливом речовин, весь гурт його підтримав, хоч і влаштував йому з’ясування стосунків. Це вирішальний момент для долі гурту і сім’ї. Джастін розуміє це, приймає допомогу і вирішує піти на реабілітацію.

З 10 травня 2012 року Фюрстенфелд чистий.

Дах

У Сари й Джастіна народилася донька Сейді. На першому «тверезому» альбомі Sway співак пообіцяв більше не жаліти себе в піснях. Гурт знову рушає в тур, і дякуючи концертному агентству HMG, вперше завітали до Києва 9-го листопада 2013 року.

Джастін вдосконалює свої ораторські здібності і починає ділитися на концертах історією свого одужання, робити акустичні сольні тури і використовує їх як інструмент натхнення для тих людей, які стикалися з психологічними проблемами. Співак допомагає їх долати. Він щоденно отримує листи і коментарі з подяками за те, що врятував чи змінив на краще чиєсь життя.

У квітні 2016-го Джастін втретє став батьком. У тому ж місяці вийшов найлегший альбом Blue October — Home. Фанати критикували музику, але Blue October на той момент став уже більше, ніж музикою. Активне спілкування з фанатами на тему подолання залежності чи втрат — гурт узяв на себе соціально-корисну місію. З функцією сповідника Джастін успішно справляється. Нещодавно він пообіцяв, що колись виступить на Бродвеї з шоу про тверезість та лікування від залежності.

У 2018-му виходить альбом I Hope You’re Happy, назва якого говорить сама за себе. Джастін вперше співає не про себе, а про людей поруч, людей, що його підтримують. А 25 лютого 2019 року автор цього тексту мав змогу особисто подякувати Джастіну у відповідь на другому концерті Blue October у Києві.

У період пандемії Джастін написав більше 100 пісень і майже щодня виходить в ефір. Він співає кавери, повністю грає власні альбоми, робить випуски, присвячені покроковій програмі анонімних алкоголіків. У травні 2020 року відбувся реліз документалки Get Back Up про шлях Джастіна та гурту.

Остання на сьогодні робота Blue October — This Is What I Live For присвячена депресії, однак розкриває не її деструктивний бік, а вчить жити з нею. Люди з психічними розладами не в змозі позбутися її назавжди, тому дуже важливо навчитись приймати, керувати нею і таким чином перемагати її. Альбом символічно вийшов у жовтні. І він був зовсім не сумний.

Читайте також про важливий альбом гурту The Antlers про психічні розлади.