Знайомимось: «Скажи щось погане» — інді-рок по-зумерськи

Артур: Мені 21 рік, я родом із Бердичева. У 2019 році вступив до Києва у академію ім. П. Чубинського на естрадно-інструментальне мистецтво (бас-гітара), але після першого курсу мене відрахували. Наразі живу в столиці вже четвертий рік.

До повномасштабної війни працював оператором у інтернет-магазинах, що торгують технікою Apple, а наразі не працюю, увесь вільний час присвячую музиці.

Марго: Я з Херсона, до Києва переїхала після п’яти місяців окупації. До цього чотири роки навчалась у музичному коледжі, а зараз я на третьому курсі режисури естради. Вже більше пів року працюю у школі барабанів DrumHub.

Артур: Коли мені було 11 років, я приїхав до бабусі на літні канікули. Там зустрів знайомого, старшого за мене, який на той момент уже кілька років грав на гітарі.

Мені дуже сподобалось, як він грав гарні мелодії, перебираючи струни, тож я попросив його навчити мене грати кілька пісень. Так і почалось моє знайомство з гітарою.

Марго: Музику я люблю з дитинства, бо вона постійно лунала вдома: брат грав удома на фортепіано, я постійно співала. 

Якось я прийшла в музичний магазин купувати синтезатор і побачила барабани. Вони мене одразу захопили, але я ще була дуже маленькою, щоб серйозно взяти це до уваги. В 13 років пішла в музичну школу на вокал, але вже через місяць почала займатися барабанами. Відтоді не розлучаюся з ними.

Артур: Сподіваюся, серед читачів є «олди», які згадають український телеканал QTV. Так от, десь у початковій школі я почав дивитися реслінг на цьому каналі, і мені дуже подобались пісні, під які реслери виходили на ринг. Зазвичай це була якась панкуха чи навіть метал. Пізніше шкільні друзі підсадили мене на Linkin Park і Slipknot — так і почав формуватися мій музичний смак.

Марго: На смак вплинув учитель із музичної школи. Спочатку я грала на барабанах марші та етюди, а потім він вирішив додати від себе щось цікавіше. Ми відразу почали розбирати пісні Slipknot, System of a Down — така музика мене дуже надихала, бо від неї линула неймовірна енергія, коли я грала її на барабанах. У той період паралельно співала пісні Адель і Лани Дель Рей просто для себе. Наразі мої вподобання — це поп, рок і соул.

Марго: Я завжди любила й люблю творчість, тож мене надихають фотографія та відео. В дитинстві всім подругам знімала «кліпи», монтувала та підставляла класну музику. Зараз фотографую на плівку й бачу прекрасне в усьому, що нас оточує. Природа, наприклад, надихає і звільняє думки від усіх проблем — тому й чекала весни, щоб надихатися усім навколо та кайфувати.

Артур: Із померлих — Елвіс Преслі. Чому саме він? Мене надихає те, як білошкіра людина робила таку музику, що навіть темношкірі були у захваті. Це ще раз підкреслює той факт, що не важливо, якої ти статі, раси, гендеру чи навіть релігійних поглядів.

Музика — це для геть усіх, і саме Елвіс, як на мене, зміг це довести.

Марго: Герої фільмів. Я дуже емоційна, і коли дивлюсь фільми та серіали, то надихаюсь образами, костюмами, атмосферою. Щодо співаків можу сказати, що це Labrinth та Біллі Айліш. Їхня енергетика та особливе відчуття музики вражають. Ти ніби опиняєшся в іншому всесвіті, де є тільки ви самі та атмосфера пісень. Не може не надихати те, як Біллі виходить на сцену, незважаючи на, можливо, погане самопочуття, і віддає всю енергію глядачам.

Артур: Думаю, якби музика була для мене тільки хобі, то зараз я би працював десь у офісі. Музика для мене — життя, всі мої друзі — музиканти, все, що я вмію робити у цьому житті — це музика.

Марго: Я ніколи не сприймала музику як хобі, бо це — частина мене. Коли я почала займатися музикою, дізнаватися її секрети й з чого вона складається, вона стала моїм життям. Музика — це кожен мій день, вранці та ввечері. Барабани — це мої руки та ноги, як би дивно це не звучало.

Артур: У назві не заховано особливого сенсу, але вона дуже влучно підкреслює вайб гурту. Вона виникла, коли я вже завантажував наші перші треки на стримінгові платформи й потрібно було нарешті вигадати ім’я для гурту. У Instagram я мав нікнейм «saysmthbad», тож просто вирішив перекласти його українською.

Артур: Це все завдяки TikTok. Трек «Лох» завірусився минулого літа, а за ним ще багато інших наших пісень почали форсити музичні медіа.

Артур: Самобутність — це те, що врятує українську індустрію. Зараз в українському інформаційному просторі з’явилося багато аналогів російським виконавцям, і з одного боку це круто, бо не потрібно більше слухати російське лайно. З іншого боку — вмикаєш виконавця чи гурт, і розумієш, що ти це вже десь чув. Головне — не боятися експериментувати, і робити це від щирого серця.