Знайомимося: Андрій Богданов — засновник музичного проєкту abproject

Андрій Богданов — мультиінструменталіст і саундпродюсер з Южноукраїнська. Він грав у багатьох дніпровських проєктах, зокрема в гурті «Тайна Третьей Планеты», а після переїзду до Києва у 2019 році співпрацював з різними артистами, серед яких Христина Соловій та ALLOISE.

Також у Андрія є власний проєкт a b p r o j e c t — це сумний красивий інді-рок, натхненний Oasis, Radiohead та «Сплин», у рамках якого він випустив три мініальбоми і один повноформатник.

Ми розпитали Андрія про його досвід, пошук натхнення і те, ким він себе бачить у майбутньому.

— Розкажи про себе. Звідки ви, де вчився/вчишся, де і ким працюєш?

Чомусь усі пишуть про мене як про музиканта з Дніпра. Але я народився в місті Южноукраїнськ Миколаївської області й прожив там до 17 років. Закінчив школу, а потім мене перетягнув до Дніпра мій друг Денис Швець — він тоді грав на барабанах у гуртах «… И Друг Мой Грузовик» і «Тайна Третьей Планеты». Зараз я поєдную в собі барабанщика, звукорежисера і саундпродюсера.

— Як ти почав займатися музикою?

До переїзду в Дніпро я грав музику у себе вдома в «Южці» (так кажуть місцеві). Грав на барабанах років з 11, пам’ятаю, як купив свої перші радянські барабани огидного зеленого кольору. Втикали рок у гаражі! Пізніше навчився співати за барабанами і пішов вчитися в музичну школу. Але закінчив її по класу саксофона.

Саме після переїзду до Дніпра для мене почалося щось нове. Ну уяви, ти такий 17-річний, у стрьомному прикиді, приїжджаєш до великого міста, а там — цілий світ! Денис познайомив мене з хлопцями з «… Грузовиков» і «Тайны Третьей Планеты».

Хоча зі Славою Чабаном (бас-гітарист «… И Друг Мой Грузовик», «Тайна Третьей Планеты» і Shanti People — прим. ред.) ми одного разу зустрілися в Южноукраїнську, коли я навіть не знав, як він виглядає. І я при ньому почав розповідати щось типу: «Такий гурт крутий почув — “… иДМГ”, там басист так валить, капееець». Славік послухав і потім представився. Я просто не міг повірити в те, що відбувається.

— У яких музичних проєктах ти береш або брав участь?

Я почав працювати на дніпровській студії ARMADA Sound, де дуже здружився з Юрою Яхном. Він грав на піаніно в «Тайне Третьей Планеты», і потім я замінив Дениса Швеця, який грав там же на барабанах. І грав там до останнього.

У цей же час я почав писати свою музику. А навесні 2019 року, після переїзду до Києва, грав з Христиною Соловій, Юрієм Бардашем, Bahroma. Минулого літа з гітаристом Олексієм Кириченком зробили альбом ALLOISE — Bare Nerve, де я виступив у якості саундпродюсера.

Зараз займаюся тільки своїм проєктом a b p r o j e c t, але, чесно кажучи, вже хочеться пограти з кимось. Хоча зовсім недавно я зібрав крутих музикантів і ми робимо програму для мого проєкту.

— Хто або що вплинуло на твій музичний смак?

Думаю, моє оточення. У підлітковому віці в школі я часто тусувався зі старшаками. Від них почув Pink Floyd, Sepultura, Soulfly, Sade. Але і багато всілякого шлаку слухав — те, що слухали тоді буквально всі, на кшталт «Короля і Шута» і подібного.

Це, до речі, стосується всього, включаючи те, як ти одягаєшся і виглядаєш. Тому що коли ти живеш в маленькому місті, ти не знаєш, як може бути. Так, тоді вже існував інтернет, але мало хто цікавився тим, як хоче виглядати, та й не було речей таких, як зараз. Кеди є — і клас!

Коли я трохи подорослішав, мої музичні вподобання змінилися в той бік, де я зараз. Oasis, Robbie Williams, Foo Fighters. Oasis дійсно сильно вплинули на мене як сонграйтери, їхні мелодії та гармонії — це все мені дуже близьке.

Foo Fighters дуже круті за енергетикою, я б із задоволенням пограв таке з кимось на барабанах, де потрібно саме «топити».

— Ким / чим надихаєшся? Не тільки в музиці.

Живими, приємними людьми, які мені цікаві, з якими у мене відбувається «метч». Усе повинно бути красивим, і я намагаюся вловлювати цю красу.

— Хто твої герої / героїні? Хто тебе надихає з живих чи померлих і чому?

Думаю, що прямо героїв у мене немає, є люди, які дуже вплинули на мою музику. Але напевно чутно, що на мене дуже вплинув брит-поп.

— Якими своїми проєктами ти пишаєшся і чому?

Круто, коли ти співпрацював з різними артистами, нехай навіть на один-два концерти. Крутий досвід, але це не те, що зробив саме ти. Я люблю писати музику, писати те, що подобається мені, і якщо це ще комусь сподобається — це охрєнітєльно.

— Твоя музика — це хобі чи щось більше?

Хобі — це те, чим ти займаєшся після роботи. Ні, музика — це не хобі, це моє життя, робота і любов. Це все, що я вмію робити. Але я не женуся за музичною модою. Модні біти зовсім до мене не прилипають.

Зараз я такий, як є, в першу чергу завдяки батькам, які мене підтримують. І з кожним роком я розумію все більше, наскільки сильно їх люблю, і що вони мені не заважали дорослішати, займатися улюбленою справою і жити.

Просто, знаєш, зараз дуже багато емоційно травмованих людей. Проблеми з батьками, їх неприйняття, і так далі. Зараз усі стали відкрито про це говорити, і це насправді дуже круто. Але я не відчуваю у себе таких проблем.

— Очікування і реальність. Яким би ти хотів бачити своє артистичне майбутнє? І яким воно, скоріше за все, буде?

Фуууух, це питання в порожнечу. Тому що я зараз відчуваю, що зростаю як артист. Але куди це приведе — не знаю. Хочу робити музику і отримувати відгук на неї. Я бачу себе як у якості сольного артиста, так і в якомусь проєкті, граючи на барабанах, наприклад. Я дуже відкритий до будь-яких проявів у музиці.

Ну, і сам розумієш, зараз надлишок інформації, і потрібно або хайпанути, або жити в іншій країні. Вважаю (і сподіваюся, я не один такий), що я роблю гарну музику. Так, вона не хайпова, не модна. Але красива. А Краса має право бути. І сподіваюся, що ті, кому це буде потрібно, її почують.