Організатори одного з найбільших українських музичних фестивалів «Файне місто» зняли до свого восьмиріччя фільм «”Файне Місто”: пандемія, потримай моє пиво». І замість того, щоб нахвалювати фест, розказали про свої найсмішніші факапи.
Режисерка фільму Аліса Глазко живе у Польщі, і через пандемію над фільмом працювали дистанційно. Ростислав Плахцинський, Володимир Пасяка, Рустам Єргешов і Максим Черкашин коментують:
«Коронавірус — ще той факап, особливо для музичної індустрії. Але кожен фестиваль — це один суцільний факап, який постійно доводиться розгрібати. Ми не посоромилися згадати всі свої факапи, щоб трохи підбадьорити фестивальних гостей і колег-організаторів і дати їм зрозуміти: пандемія — це не найстрашніше, що може статися».
Ми не полінувалися подивитися майже двогодинний фільм і обрали найфакапніші факапи в історії фестивалю «Файне Місто».
Як гурт Lordi прогавив свої монструозні костюми
У 2016 році одним із хедлайнерів фестивалю були Lordi — фінські хард-рокери, які в 2007-му посіли перше місце на «Євробаченні». Від їхніх виступу та зовнішнього вигляду офігіли всі глядачі конкурсу. Головна фішка гурту — важкі та масивні костюми монстрів.
Фестиваль у розпалі, ми вирішуємо купу проблем одночасно. Дзвонять наші волонтери зі Львова, які зустрічали музикантів в аеропорту, і повідомляють: гурт долетів, костюми — ні. Загубилися в Чехії. Костюми та дві гітари.
Про те, щоб Lordi вийшли на сцену без костюмів або щоб знайти їм щось подібне у Тернополі за день, не могло бути й мови. Ми починаємо дзвонити в авіакомпанію, яка спочатку обіцяє повернути костюми наступного тижня. Потім — хай і так — привезти у Київ до 15:00.
Але ж до 18:00 вони повинні бути в Тернополі! Ми шукаємо чартерні літаки й гелікоптери з Києва, ніхто не спить всю ніч, після тисячі переговорів уже абсолютно з усіма костюми дивом добираються до Львова опівдні в момент, коли на хеппі-енд вже ніхто не надіявся.
Битва за барабани
Ця історія трапилася в тому ж 2016-му. Через те, що персонал сцени не догледів за процесом, барабанщик індастріал-метал-гурту Pain на своєму саундчеку сів за барабани, за якими вже відчекались The Hardkiss, налаштував їх під свій гурт і з радісною заявою: «Вау, який класний звук!», — закінчив саундчек. Звичайно ж, коли все з’ясувалося, жоден гурт не захотів поступатися барабанами.
Ми по черзі дзвонили менеджменту The Hardkiss, менеджменту Pain і намагалися пояснити, що так, це наш провтик, але ситуацію ж треба якось вирішувати.
І так до нескінченності. Спочатку обидва гурти були максимально категоричними, але з кожним нашим дзвінком ставали все більш лояльними. Виступи затрималися, але відбулися.
Втрачений паспорт вокаліста Avatar
У 2019 році на фестиваль не доїхали одні з хедлайнерів Dark Stage — шведський метал-гурт Avatar. За добу до виступу організаторам повідомили, що їхній вокаліст втратив паспорт, в Україну його не пустять і він повертається у Стокгольм.
Наш фест — це ціле місто зі своїми правилами і жителями, у яких є паспорти. І ось ці жителі влаштували справжній бунт, кричали і скандували: «А-ВА-ТАР!», і навіть намалювали транспаранти, з якими ходили по фестивалю. Ми думали, ще трохи — і вони почнуть палити шини!
Дефіцит туалетів
У 2014 році, коли хлопці проводили фестиваль вдруге, вони не до кінця подбали про інфраструктуру і завезли всього десять біотуалетів. А відвідувачів було близько трьох тисяч.
Весь масштаб проблеми ми зрозуміли, коли самі захотіли до туалету, а біля кожного була черга 30–40 людей. Більше таке не повторювалося.
Фініта ля Lexus
У тому ж злощасному 2016-му на фестивалі був сильний вітер. Він повалив фестивальний вхід — на щастя, за день до початку фестивалю, коли людей ще не було.
І все б нічого, але вхід впав на Lexus, який стояв поруч, і просто роздавив його.
Ніхто з людей не постраждав, а ось автівку довелося купувати нову. Це була одна з причин, через яку в бюджеті зяяла діра в півмільйона гривень. Після цього перед кожним фестивалем ми запасаємося мішками з піском і бетонними блоками.
Світло фестивалю не потрібно!
У 2015-му під час нічного сету DJ Tapolsky раптом повністю зникло світло. Виявилося, що один з працівників сцени просто забув заправити генератор, тому що заснув біля нього п’яним у дупель.
Похапцем ми самі заправляли генератор, хоча до цього подібним ніколи не займалися. А з тими підрядниками більше не працювали.
Читайте також історії людей, які не пропустили жодного фестивалю «Файне місто».
