Нова музика

Нове ім’я: Disappeared Completely — сумний інді-рок з Києва, натхненний Radiohead

Данило Панімаш
1278

Наша редакція завжди шукає українську музику будь-яких жанрів, яка варта того, щоб про неї говорили.

Сьогодні в рубриці «Нове ім’я» розповідаємо про Disappeared Completely — сумний інді-рок, натхненний гуртом Radiohead.

Альбом під назвою Contradictions — це меланхолійна розповідь про внутрішні протиріччя і страх втратити себе.

Про що співає? 

Про втрату шляху і самого себе, думки, що розривають на шматки, та інший абстрактний і досить стандартний набір інді-рокових тем.

На що схоже? 
Місцями атмосферою — на дуже прилизаних Radiohead, однак емоційно та інструментально — на вповільнених UNKLE.

Плюси

Цілісна атмосфера, добре пропрацьовані аранжування, оркестровки. Чудовий продакшн і красивий, чуттєвий вокал вмираючого лебедя. Баланс між баладами і повільними напівп’яними танцями. Під альбом гарно займатися сексом, хоча після цього виникає відчуття, що він був останнім у житті.

Мінуси

Відчуття, що це вже десь було. Штамповані тексти, що ніяк не відгукуються. Навіть процитувати нічого.

Оцінка
1 Том Йорк та 4 Джеймса Лавелля з 10

Що радимо послухати

Пряма мова фронтмена Джеймса Хедера (Віталій Шапка)

— Розкажіть про себе. Звідки ви, де вчилися/вчитеся, працюєте, в яких проєктах берете участь?

Ми звичайні випускники-фінансисти, які досі шукають себе. Де ми вчилися, звідки ми, де працюємо — це нудно та неважливо. А важливо те, щоб люди знаходили щось близьке у нашій музиці. Це справді важливо! Ми не чекаємо, щоб усі непритомніли від нашої присутності. Ми не з тих гуртів, які вихваляються своєю крутістю.

Ми не хочемо, щоб нас обожнювали. Disappeared Completely — це не про гарну обкладинку, це про якісний зміст. Сенс нашого проєкту — показати, що звичайні люди можуть зробити щось незвичайне. Ми робимо музику і самі розчиняємось у ній. А може, нас і зовсім не існує?

— Як ви почали займатися музикою?

Я обожнюю кінематограф і все, що з ним пов’язано. Якось, коли я був малим, у мене зламався комп’ютер і, щоб себе розважити, я почав писати кінематографічні теми на старенькому дитячому синтезаторі. Першу тему я написав у років 13.

Коли комп полагодили, я вирізав окремі семпли з оркестру, які знайшов в інеті, та склав власні мелодії. Вчителі музики казали, що я міг би стати великим композитором, оскільки не лінувався це робити. Та вони, напевно, казали це, щоб я не ображався. Радіємо, коли кажуть, що наша музика кінематографічна.

— Хто (або що) вплинув чи вплинуло на ваш музичний смак?

Том Йорк і Radiohead у цілому. Навіть наша назва — це посилання на пісню How to Disappear Completely. Режисер Девід Фінчер, бо він співпрацював з Nine Inch Nails, і якби не він, то я б не почув їх. І, певно, те, що я, James Header (Віталік), ріс на Західній Україні й туди російський реп і попса не так швидко потрапляли…

— Чим надихаєтеся? Не тільки в плані музики.

Фільмами! Музикою з фільмів. Я кінчений кінозадрот. Ну і ще ситуаціями з власного життя, які теж інколи досить кінематографічні, ніби їх Фінчер знімав (тільки без убивств).

Музикою інших артистів. Як виходить щось новеньке від мого улюбленого артиста, це дуже надихає. Вони не кидають цю справу — і я не кидаю.

— Хто ваші герої та героїні? Не тільки музичні.

Чарлі Брукер — творець «Чорного дзеркала». За те, що зумів відверто показати слабкості людини та дав зрозуміти, що не все, що схвалює суспільство, — це ок.

Massive Attack — за те, що зуміли збудувати свій проєкт так, щоб він транслював важливі теми. Вони — якісь музичні політики вищого рівня, що можуть достукатися і до розуму, і до серця.

А ще для мене героїня на все життя — це Наташа Шелягіна (відеоблогерка), саме вона дала перший поштовх нашій «музичній кар’єрі», поділившись на велику аудиторію нашою музикою.

Для нас герої — ті люди, які послухали нашу музику і знайшли там себе. Ті, які реально зрозуміли, що наша музика не про депресію.

— Назва альбому — Contradictions. У чому ваші головні особисті протиріччя і страхи? І як ви з ними боретеся?

Постійне протиріччя — це думка, чи варто взагалі мені займатися творчістю, чи все кинути й піти займатися чимось стабільнішим? А найпростіший шлях побороти цей страх — спитати у людей. На щастя, люди кажуть, що варто продовжувати. Думаю, що кожен ставить перед собою подібні питання.

Що означає для вас «зникнути повністю»?

Як сказав в одному інтерв’ю Джим Керрі: «Нас немає, є тільки буття». Є настільки великі речі, про які всі знають і які впливають на нас, але ми їх ніколи не бачили. Наприклад філософія. Ніхто не знає, як виглядають античні філософи і чи існували вони? Проте їхньою філософією керуються мільйони. Кожен здатен себе знайти в ній.

Можливо, це неправильне трактування. Але особисто для мене «зникнути повністю» — це стати подібним до філософії. Щоб люди сумнівалися, чи я існую. Але музика та ідеї залишаться.

Коли нам пишуть: «Чудова музика для сексу, під ваш саунд ми розчиняємося одне в одному», — це теж означає «зникати повністю», бути тут і зараз з тими, з ким нам добре. Зникати зі світу, де немає часу жити.

— Чи є кінець у всесвіту і чи можна справді повністю зникнути, не залишивши після себе ні сліду, ні спогадів?

«Усе, що має початок, має і кінець». Хоча і цей вислів може бути повною прутнею. Хтозна. Колись останній спогад про тебе все ж згасне. І те, що від тебе залишаться якісь сліди, не означатиме, що ти існував. Бо люди вірять у те, що хочуть, не зважаючи на докази твого життя.

Деякі люди й досі впевнені, що земля плоска або вклоняються перед богами у надії, щоб пішов дощ. Завжди будуть сумніви, завжди будуть розбіжності, завжди будуть протиріччя. Про це і наш останній EP.

Читайте також про альбом Casa Ukrania & Wiseword.Nidaros, який надихає вивчати історію України.