Casa Ukrania

Нова музика

Нове ім’я: Casa Ukrania & Wiseword.Nidaros — музика, що надихає вивчати історію України

Данило Панімаш
863

Наша редакція завжди шукає українську музику, варту того, щоб про неї говорили. Сьогодні в рубриці «Нове ім’я» розповідаємо про проєкт Casa Ukrania — містичний український дарк-фолк від подружжя Леоніда Жданова і Нати Гриценко.

Альбом Casa Ukrania та миколаївського гурту Wiseword.Nidaros під назвою «Забуті клейноди Півдня» — це музичне дослідження козацької історії.

Про що співають? 

Про чумаків, Херсонщину та історичних персонажів, серед яких кошовий отаман Чорноморського козачого війська Захарій Чепіга і командувач Чорноморської козацької флотилії Сидір Білий. Знай свою історію!

На що схоже? 
Дарк-фолк — це загалом нішевий жанр. Найближчий музичний аналог — австрійський дует The Moon Lay Hidden Beneath A Cloud. Місцями атмосферно перекликається з альбомом «ДахиБрахи» «Шлях» — тягуча історія нескінченного шляху українськими степами.

Плюси

Красиві мелодії, містична та епічна атмосфера. Музика ідеально передає картини того, про що співається у піснях. При глибокому зануренні можна не те, що побачити, а навіть помацати чумаків та козаків. Чудовий спів Нати Гриценко.

Мінуси

Так просто і довго у плеєрі не послухаєш, це скоріше музичне дослідження, ніж власне музика. Дуже специфічний лоуфайний саунд, що, втім, притаманний дарк-фолку.

Оцінка
10 натхнень вивчати історію України з 10

Оцінка

Атмосферний і мальовничий альбом, який продуктивно може пробудити фантазію.

Що радимо послухати

«Мандрує віз», «Нерубай», «Чорноморець».

ПРЯМА МОВА

— Розкажіть про себе. Звідки ви, де вчились / вчитеся / працюєте? Які ведете проєкти?

Леонід: Народився і виріс в Одесі, маю вищу технічну освіту, але наразі більшість часу приділяю музичній діяльності — флагманському проєкту Casa Ukrania, ще кільком запланованим на наступний рік сайд-проєктам та організаційній частині журналу та лейблу Khatacomb.

Ната: Виросла в Києві, останні вісім років прожила в Одесі; закінчила консерваторію, але пішла за покликанням в андеграунд. За межами музики перекладаю й пишу книжки, дописую огляди для журналу «Світ Фентезі» й порталу «Бабай», ну і, звісно, в Khatacomb.

— Як ви почали займатися музикою?

Леонід: Перший досвід отримував 2004 року, граючи на бас-гітарі в альтернативному гурті (одним з його учасників був гітарист гурту Septa Олександр Костюченко, що виконує партії на альбомі «Забуті клейноди Півдня»). А до електронної музики прийшов із проєктом Prizon Oz, вокалісткою і сонграйтеркою якого була Кора Рекс (ex-Aghiazma).

Ната: У професійному напрямі — з семи років, донедавна передавала мудрість малим падаванам. Усі юнацькі роки готувалася писати концептуальний арт-рок, у результаті почала грати фолк, а потім зі мною стався індастріал, і в результаті поки зупинилася десь посередині.

Casa Ukrania

— Ким/чим ви надихаєтесь? Не лише в музиці.

Леонід: Перелік музичної сфери можна було б продовжувати до завтра — але спробую. Дуже респектую Тренту Резнору за здатність опановувати нові сфери, коли старі заходять у кризу; Крісу Корнеру за творчу самодостатність і подолання особистого нігредо (буквально «чорнота», термін на позначення розкладу речовини в алхімії — прим. ред.); Мартіну Ґору за сорок років краси. Загалом захоплююсь людьми, які знаходять себе у певній діяльності й повністю, до шаленства, присвячують себе їй; і тим, які попри важкі особисті обставини лишаються порядними та світлими (привіт деяким одеським знайомим).

Ната: Збираю потроху натхнення звідусіль — із книжок, кіно та коміксів. Літературні кумири — Філіп Дік, Джефф Нун, Джефф Вандермеєр; коміксово-магічні — Алан Мур та Моррісон, музичні — Coil.

— Хто ваші культурні герої/героїні?

Леонід і Ната: Як флегматики, ми не можемо не поважати розкутих людей — наразі це Себастіан Мерфі з гурту Viagra Boys, чеський музичний двійник професора Легасова Давид Дубек, він же Ventolin, і канадський шоумен Бернардіно Фемміньєллі (одні з найвідвертіших і найнезабутніших перформансів, які бачила Одеса!).

Ну і, звісно ж, з серйознішого боку не можемо не згадати Алехандро Ходоровського, який посприяв появі назви нашого проєкту. Щодо України, то наш культурний стовп — це Влад Троїцький і його проєвропейський мультидисциплінарний вектор.

— На альбомі «Забуті клейноди Півдня» ви досліджуєте історію українського Півдня. Як виникла ідея? Як довго збирали та обробляли історичні дані?

Леонід і Ната: Альбом писався колабораційно з проєктом Wiseword.Nidaros, і до його творця, Сергія Гололобова, ми зверталися цілеспрямовано. Сергій багато працював з історичною темою на власних альбомах, історія українського Півдня — одне з його захоплень, тож усі тексти та ескізи пісень народилися дуже швидко.

Що ж до загальної ідеї, то її появі передувала радикальна зміна напряму в культурній політиці країни. Коли ставлення до українізації, патріотичної спільноти та військових свідомо схиляється до негативного, ми відчуваємо потребу відновлювати рівновагу музичним висловом.

Casa Ukrania

Casa Ukrania

— Музика для вас — це інструмент дослідження чи самовираження?

Леонід і Ната: Останній альбом — приклад дослідження, бо ми відкривали історію краю передусім для себе (і заохочуємо до цього слухачів). Попередні ж альбоми — не стільки вираження особистого, скільки підбір культурних маркерів та архетипів, що могли б окреслити універсальні світоглядні реалії. Можна сказати, ми шукаємо образи та емоції, що могли б стати частиною новітньої української міфотворчості.

— Дарк-фолк — це не тільки специфічна музика, але і особливий світогляд, пов’язаний з окультизмом чи політичними ідеологіями. В чому полягає ваше бачення? Які ідеї вас турбують?

Ми навряд чи політизований гурт у буквальному значенні — не виступаємо на мітингах (хоча ходимо на них), не проводимо агітацію від імені колективу й не пишемо пісні про конкретні реалії, але особисті політичні позиції маємо доволі тверді — проукраїнські й ліберальні.

Серед наших прихильників є представники абсолютно протилежних ідеологічних таборів, але поки обходиться без священних війн між фанатами.

Те саме стосується й духовних матерій — ми в однаково добрих стосунках з науковцями й окультистами, з атеїстами та релігійними людьми, та й загалом з усіма, хто поважає особисту свободу іншої людини.

Наш власний принцип — екологічність існування: не шкодь своєю діяльністю іншому, не втручайся у те, що тебе не стосується, а поза тим, як справедливо зазначав один окультний діяч, — чини, як волієш.

— Що таке взагалі даркфолк по-українськи? В чому його особливий смак?

Основу українського дарк-фолку заклав на початку 2000-х одеський проєкт Nekraїna, який спершу переспівав українською пісні Death in June та Current 93, а потім дописав кілька чудових власних.

Звісно, не всі знають історію жанру, тому до дарк-фолку в Україні відносять чи не весь «темний» фолк на кшталт «Вія» чи «Кому Вниз», але це можна розглядати як цікаву локальну особливість. Європейський неофолк/дарк-фолк — жанр більше «міський» і пов’язаний, як уже згадувалося, не стільки з фольклором, скільки з політикою, історією, міфологією чи духовними вподобаннями.

Наш колаборатор Wiseword.Nidaros вдало замішує свою творчість на історії та християнстві; інший український проєкт, Abendland, створював пісні на основі власних перекладів екзистенційної німецької поезії.

Ми ж вирішили поєднати суто українське фольклорне розуміння з європейським навколоокультним підходом, балансуючи музично між класичним гітарним неофолком та електронікою. Не секрет, що в українській культурі багато похмурого, страхи минулого просочуються у несвідоме сучасників, тож розвивати жанр на наших теренах можна ще довго.

Читайте також інтерв’ю з тривожним інді-поп-гуртом KAROON про сільську містику та гендерні стереотипи.