Сім місяців 2023 року закріпили чимало нових музичних імен і перевідкрили кілька добре відомих артистів. Ми уважно стежимо за українською музикою і намагаємося тримати руку на її пульсі, тож знайомимо вас із піснями, які наразі сподобалися нам найбільше.
Вмикайте плейліст із найкращими піснями та треками на вашій улюбленій цифровій платформі.
Якщо хтось і може з драйвом і запалом розповісти буденну історію про надокучливу сусідку і її ненависть до творчого процесу сусіда-музиканта, то цим кимось буде Сергій Гусак (Ницо Потворно). Геніальний текст, простий, але чіпкий саунд, динамічний їдкий приспів, під який хочеться потрапити у слем.
«Скажи щось погане» зазвичай випускають таємничну, збуджену, трохи злісну музику. Проте у випадку «Я кохатимусь під джаз» гурт постає у втомленому, спокійному та ліричному образі: ця неджазова композиція про джаз звучить спокусливо, розслаблено і кайфово.
Схоже, що Марію Тучку дістали не тільки повітряні тривоги, але й звичне важке електронне звучання. Це перша серйозна поп-композиція від ТУЧА, легша і чіпкіша за попередні, що наштовхує на ностальгію за музикою 1990–2000-х.
Композиція Episode III датується 1994 роком, а написана була для вистави Transilvania Smile. Однак цього року пісня з’явилася на всіх платформах і вінілі завдяки лейблу Shukai, який займається випуском архівних музичних записів. Пориньте у химерний, загадковий готичний авант-фольковий світ з одним із найкращих в Україні голосів — Світланою Няньо.
Емоційний брейкбіт і віртуозна гра на саксофоні зливаються в драматичному і розпачливому дуеті. Без слів музикант майстерно дає зрозуміти, що відповідь на запитання «як твої справи?» не буде позитивною. Після прослуховування виникає відчуття голоду, адже хочеться почути ще більше треків від Андрія.
Першу спільну роботу подружжя Карунів після тимчасової творчої «розлуки», яка сталася через необхідність Валерії Карун сфокусуватись на здоров’ї, сміливо можна назвати вражаючою. «Стан» — це трек про суперечливі відчуття, що виникають під час тимчасової розлуки між коханими. Полярність емоцій ідеально передається завдяки різким змінам у музиці: жорстка електронщина з потойбічним вокалом Лєри змінюється лагідним саундом і трепетним голосом Тараса.
Go_A завжди знайдуть чим здивувати: цього разу вони підкорюють містичною піснею про русалок із українських казок і легенд. Гурт залишається відданим власному стилю і продовжує поєднувати етно-мотиви з сучасною електронною музикою. Але це не завадило їм створити свіжу, сучасну і унікальну композицію з по-справжньому казковим і таємничим звучанням. Чого лише вартий короткий, але яскравий програш на «Русалочках».
Можливо, це буде наймрійливіший драм-н-бейс, який ви коли-небудь чули. Від пісні віє легкістю і безтурботністю, а притихлий вокал самої співачки здається повітряним, практично невагомим.
А ще здається, що Sophième є загубленою далекою сестрою американської R’n’B-виконавиці PinkPantheress. Якщо тут є фанати останньої, вам однозначно варто почути Runaway.
Атмосфера свята, кружляння у танці, світло диско-кулі, стиль, вишуканість — арт-рокери однією піснею влаштовують справжній диско-фанковий сеанс терапії. Композиція випромінює щастя, радість і казково-космічну ейфорію.
кисень і Fakenick розчаровуються у навколишньому світі та прощаються зі своїми мріями, поки ми зачаровуємось їхньою похмурою, депресивною і красивою спільною роботою, що має постпанкову атмосферу. Особливо вражає інструментал: гучні, відчайдушні барабани ідеально підіграють яскравому, влучному і унікальному гітарному соло.
Цей трек Ігор Кириленко присвятив другу-музиканту, який загинув на війні. Чудова сентиментальна IDM-композиція, яка завдяки різноплановим нашарованим синтам дозволяє відчути увесь біль і печаль, із якими зіштовхнувся саундпродюсер через втрату близької людини.
«артилерія» із Валерією Домрачовою у головній ролі протестують проти брехливих і нещирих партнерів, які годують обіцянками і лестощами, але продовжують дивитися у інший бік і шукати щось на стороні. Сильний, агресивний емоційний трек із вишуканим фортепіано і не менш вишуканими гітарами, які тільки підкреслюють вирій почуттів виконавиці.
«Жарптиця» стала першою піснею, яка відкрила Вʼячеслава Дрофу з нового боку. OTOY, разом із молодим R’n’B-виконавцем The Curly, випустив чуттєвий, ніжний і розслаблений трек, на якому ми бачимо романтичного і напрочуд спокійного репера. Неочікувано, але йому личить.
Україномовний дебют інді-рокерів the feels вийшов гучним і впевненим. Брудний звук у стилі нойз-попу перегукується з пронизливим вокалом солістки гурту — хоч бери і бий посуд під цей трек.
Легка, повільна колдвейвова пісня з лагідними гітарами, текст якої пробирає до мурашок. Ліричний герой композиції постає в образі смерті, яка співає моторошну колискову загиблим українським військовим.
Повільний гармонійний брейкбіт, IDM та витончене джазове звучання труби — прекрасний саундтрек для прогулянок містом, яке тільки-тільки починає прокидатися.
Трек увійшов до повноформатника «37» від Monotonne (Юрій Буличов) і став чи не найяскравішою його композицією. Ліричний герой аппекса, над яким ставлять експерименти, схоже, є уособленням репера: він ніби збоку спостерігає, на які небезпеки себе наражає.
Завдяки темному тріп-хопу з натяком на індастріал від Юрія Буличова трек перетворюється на фільм, де кожен може нафантазувати власний особливий візуал.
«Голосові» — щемка і тривожна композиція, яку Женя Галич присвятив загиблим побратимам. На ній відчувається біль фронтмена через втрату близьких для нього людей. Неочікувано, але трек із електронним звучанням записали спільно зі Структурою Щастя, яка, на диво, зробила своїм лагідним бек-вокалом його ще чуттєвішим.
«Дихай» — впевнений, хоч і похмурий трек про боротьбу й втому, з яким O.Torvald повернулися після кількох років мовчання. Тут відчувається добротний вплив Foo Fighters і Nirvana.
Це настільки крінжово, що аж добре. Sidnytseїd — поки найкраща пісня львівського репера CLONNEX у цьому році та прекрасний приклад метаіронічного українського трепу про тверк із відсилкою на «Пузату хату».
Якщо ви не були певні, чи український гіперпоп існує, то «як же полюбити тебе?» запевнить вас у протилежному. Sary і загублена лолі записали ритмічний і бадьорий трек із наївним текстом, на якому їхні голоси потопають у скаженому музичному супроводі. З перших нот пісня чіпляє і заїдає: наспівування приспіву протягом тижня гарантовано.
Оі FUSK виділяється на фоні більшості українських реперів ексцентричним образом і специфічною читкою. Це робить його впізнаваним персонажем української музики — переконайтеся, послухавши пісню «ЛОГОС» з інструменталом від продюсера Paat. та переглянувши навіжений кліп про офісних клерків від Іллі Дуцика.
Нас по-справжньому вразила ця чарівна композиція від молодої поп-співачки Мії Рамарі. Офіційно вона почала випускати музику лише минулого року, але «Нема любові» — це вже цілком доросла, впевнена і добре спродюсована робота, наче у Мії позаду багато років артистичної діяльності.
Пісня, що відкрила Love, Mary широкій публіці завдяки чудовому поєднанню млосного вокалу Марії Поліщук і холодного поп-інструменталу з відлунням 1990-х. Наразі співачка є частиною лейблу Pomitni (екс-MOЗGI Enertainment) та обіцяє скоро видати повноформатний альбом. Подивіться також кліп у теплих тонах від режисера Інді Хаїта.
«Хоче, щоби я була його дакімакура, але пише іншим, і в цьому вся його натура», — іронічно наспівує vioria у найяскравішій пісні із її нового мініальбому «уроки флірту». Хто не знав, дакімакура — це така велика подушка із героями й героїнями аніме. vioria вже має таку з малюнком самої себе.
У 2023 році Kalush Orchestra та KALUSH (інколи й не відрізниш) взяли курс на ще доступнішу й попсовішу музику, ніж раніше. Разом із рясним використанням фольклорної тематики це здебільшого викликало лише критику й звинувачення у шароварщині від української музичної спільноти.
А от трек Ushme Uturbe у колабі з канадським репером bbno$ i саундпродюсером DITVAK — кльовий. Він стильний, іронічний, наділений хвацькою енергією, раніше притаманною трекам «Тіпок» чи «Не маринуй». Не хотілося би, щоб KALUSH остаточно загубили цей вайб.
Співпраця R’n’B-виконавця Tery та саундпродюсера Libenson — це креативна золота жила. Приємний оксамитовий голос та романтична лірика Тараса Гудзя чудово лягають на кришталево чисті біти Владислава Лібенсона.
«Хейт спіч» непомітно для всіх перетворився на «стьобний поп». Дмитро Однороженко влучно посміявся над усією сучасною музикою, яка залітає в чарти і крутиться по радіо — такий собі «100%-ий плагіат» від «Тартак» для зумерів. На жаль, чи, скоріше, на щастя, цей трек не пропустять у радіоефір, хоча він заїдає не гірше за звичні попсові треки з текстами чисто для вигляду.
Чіпка пісня з другого повноформатника Tember Blanche про очікування сім’ї до «хороших хлопців» б’є у всі болючі місця. «Адже ти був хороший хлопець, я тебе не впізнаю / Тобі мама говорила — не позор свою сім’ю».
Милий акуратний інді-трек співачки SHY із альбому Awkward Tunes викликає легку меланхолію і надовго засідає у голові.
Цього року Юля Юріна відмовилася від зухвалого образу ЮЮ й повернулася зі стильним поєднанням фольклору та жорсткого електронного звучання. Для повного занурення краще слухати живий альбом «Ґвара», але цьому переліку найбільше пасують «Голубочки» — це трек, що символізував яскраве повернення музикантки на ниву електронного фольку.
Несподіване відкриття з Луцька: хлопці надіслали нам трек на пошту, ми послухали й були шоковані рівнем звучання і сонґрайтингу Solar Blooms. Це щось на перетині прогресивного року, хард-року й психоделіки. Разом із медовим, приємним вуху вокалом фронтмена Давида Маргалітадзе композиція звучить на найвищому з можливих рівнів.
Музика Solar Blooms дуже контрастує з їхнім статусом локального гурту. Тримаємо за них кулаки і чекаємо на повноформатник, який хлопці обіцяють цього літа.
Харківські хардкор-котики зробили колабу з вокалістом американського гурту Johnny Booth і заспівали-закричали про ракети, якими росіяни щодня бомблять Україну. Вийшло коротко, влучно, а головне — так гучно, щоб почули.
Чи можна поєднати романтичний і ніжний інді-поп із ритмічним пульсуючим техно? «Тонка» доводять, що цілком можливо, адже цей трек — наче концентрація створеного ними ж поняття «інтелігентного попу».
Недооцінений монументальний опус із нового альбому Stoned Jesus складається з кількох контрастних частин і балансує між дум-металом і прог-роком. Це щоб і патлами під жирні рифи помахати, і з розумним обличчям під складні музичні розміри постояти.
Історія з шестигодинним виконанням «Кав’ярні», щоб зібрати мільйон на ЗСУ, вже увійшла в історію української музики. Не знаємо, чи ще здатні сприймати пісню Стас Корольов і учасники/-ці його гурту, але з задоволенням послухаємо її ще раз.
Симфонічний альбом кримськотатарських фольклорних пісень від Джамали відкриває монументальна композиція ALIM, що заворожує епічним звучанням оркестру та могутнім вокалом співачки. Алім — народний герой киримли, що забирав у багатих і віддавав бідним на кшталт англійського Робіна Гуда.
Зазвичай гіперактивні й стьобні на сцені The Unsleeping майже завжди співають на серйозні й тривожні теми. Ось і «Не сплю» б’є прямо в ціль: під похмурі гармонії вокаліст Євген Мороз співає про всім знайому поплаву й інформаційне перенасичення через життя в умовах повномасштабної війни.
Ваше улюблене готичне кантрі повернулося — цього разу Zwyntar розповідають історію покійного нареченого, що зустрів чорта у лісі, хоч і був хрещений. Звучить це з притаманною гурту журливою іронією.
Ми не змогли обрати єдину улюблену пісню renie cares цього року, адже обидві тремтливі, ніжні й темні пісні з майбутнього альбому «легка нестерпність буття» нас просто заворожили глибокою лірикою та продуманими небанальними аранжуваннями. Віримо, що це нові зірки української інді-музики.
Найкращий український контемпорарі-джаз-гурт цього року потішив нас усього однією піснею у співпраці із Ігорем Кириленком (Hidden Element). Поки чекаємо дебютний повноформатник Hyphen Dash, слухаємо цей розумний, проте доступний і дуже смачний джаз із присмаком тріп-хопу.
Ветеран українського репу Ігор «Тулим» Куля цього року випустив новий альбом «Хмелі-сунелі» — це олдскульний бум-беп із такими ж олдскульними текстами про ліричного героя, що протиставляє себе суспільству й культурі споживацтва. Найбільше із альбому нам сподобався трек, що його відкриває — «Не притулятися».
Цього року ONUKA впевнено повернулася із альбомом ROOM — на ньому Ната Жижченко співає про суспільний досвід війни мінімалістичними, але влучними фразами.
Найбільше у роботі нам сподобалася пісня SAMA, що вдало балансує між ліричністю і танцювальними ритмами. Зібравши історії українських жінок-переселенок у Європі, артистка співає від їхнього імені: «Але я сама / Переїзд триває / Я до того звикла / Та я не сумна / Часом напрягає / До чужини майже звикла я».
Уляна Автенюк випустила багато чудових пісень за пів року, проте «30 повінь» серед них вирізняється найбільше. Тут є все: мікс електроніки і брейкбіту з легкими натяками на поп-елементи вкупі з потойбічним речитативом і тужливим співом YUVI. Це енергійна композиція, в якій є відчуття болю, агресія і небажання приймати несправедливість щодо себе.
Яскрава й артистична badactress на мініальбомі villain era приміряє на себе казкові образи, співаючи про симпатичних лиходіїв, розлади харчової поведінки й страх соціуму у чотирьох чіпких піснях. «сніжна королева», очевидний хайлайт альбому, розповідає про період холоду у ЛГБТ-стосунках.
Легка й трохи п’янка пісня молодого виконавця The Curly відкриває його мініальбом «Сумнівна терапія». Тут нашаровуються одразу кілька танцювальних жанрів — тустеп-герідж, хаус і диско, а запаковано цей коктейль літніх вайбів у піднесений і закоханий R’n’B.
Казкова пісня Христини Соловій у стилі діснеївських саундтреків тепло доповнила національний кінохіт «Мавка. Лісова пісня», заслуживши на особливе місце у цьому списку.
Дві наші улюблені композиції з цьогорічного ембієнт-альбому Heinali про вічний, незламний Київ. Ділимося особистим досвідом, пов’язаним із цими треками.
«Tramvai 14 став для мене вікном у передвоєнні часи, коли життя здавалося спокійнішим і розміренішим. Реальний маршрут 14 трамваю тимчасово не курсує, але раніше він проходив повз Лук’янівку, біля якої я жила до повномасштабного вторгнення. Коли вперше почула альбом і цей трек, накрило непереборним відчуттям ностальгії — чула добре знайомі назви зупинок, і мене відкидало у час на початку повномасштабного вторгнення, коли я допускала думку, що їду з Києва назавжди», — Олена Мосійчук, музична оглядачка СЛУХ.
«Я провів дитинство у Києві, але через багато років після переїзду до Львова давно не відчуваю столицю домом. Однак коли мені сниться дитинство, це завжди Київ — такий великий, загадковий і трохи казковий, яким я бачив його, будучи малим. Трепетний і мерехтливий трек Kyiv Eternal наче прийшов із цих снів», — Макс Чухліб, музичний оглядач СЛУХ.
Сильна, моторошна і болісна пісня, присвячена захисникам і захисницям, що загинули на війні. Голос Анастасії Шевченко врізається в саме серце і змушує його стиснутись від вирію емоцій, які накривають при прослуховуванні «Герої вмирають».
Читайте і слухайте також поки що найкращі альбоми першого півріччя 2023.
Читайте і слухайте також поки що найкращі альбоми першого півріччя 2023.
