У свій 28-ий день народження Паліндром (Степан Бурбан) випустив альбом «Придумано в черзі». На ньому він, можна сказати, завершує сеанс психотерапії, який вилився в три альбоми: безтурботність Степана ми бачили на дебютнику «Про сьогодні, завтра і вчора», дорослішання — на «Стіни мають вуха». В новому релізі його ліричний герой стоїть у черзі на вихід до щасливого життя.
«Придумано в черзі» — нова «глава» щоденника Паліндрома, у якому він проганяє через себе усі травми: від Скнилівської трагедії, свідком якої він майже став, до «постколоніального синдрому та травм, нанесених совком». повномасштабної війни, і, нарешті, щастя, любові та поїздки на Південь України.
Ось герой іронізує, що нічого не вміє у пісні, яка так і називається («Я нічо не вмію»), але просить усіх танцювати, поки ще живий. Далі йде спільна з Сашею Булем ода туманному місту, «яке не заслуговує на пісню», але потім Паліндром заходить у львівське кафе «Надія» в однойменній пісні — місце сили, яке дарує надію ліричному герою альбому.
Після цього під «Черемхову віхолу», яка є кавером на пісню Заслуженого артиста України Зеновія Гучка, він згадує невдалі стосунки.
«Люцифер» — спогади про Скнилівську трагедію (27 липня 2002 року під час шоу на летовищі під Львовом літак впав у натовп глядачів), в якій також відчувається рефлексія на нинішні реалії. Конфлікт з реальністю лише розвивається у пісні «Пластик 2», яка є продовженням треку з 2020 року.
У пісні «Повітряний змій» герой намагається втекти з цього світу, але відразу повертається до життя із фанерою та рекетами 90-х у пісні «Рекет» — кавер на популярний у 1990-х-2000-х львівський рок-гурт «Лесик Band».
Трек «З букетом троянд» з Юрієм Бондарчуком — «точка кипіння» альбому, де герой остаточно розчаровується у світі, який настигла війна: «Я хотів би сміятися світові цьому з трояндою у руці, Але я не можу побачити, де він, крізь заляпаний кровʼю приціл».
Проте у фіналі альбому можна почути, певно, найбільш неочікувані пісні від Паліндрома. «Ніби» — до коханої, з якою він хоче «знайомим стати і просто спати, до смерті спати», пісня «Помовчу» за участі Монтеск’є — ода білому листу в блокноті та творчій кризі, а завершує альбом «Херсон», в якій все зрозуміло вже з назви.
Музично «Придумано в черзі» — вдосконалення всього, що Паліндром робив до цього: звучання з 80-х, рок і блек-метал, джазові та соулмотиви. Щодо роботи над вокалом — голос звучить чисто і вправно як ніколи.
«Всі ці історії, точніше відправні зачіпки до них, придумані у різних побутових ситуаціях з мого життя за останній рік і донині — звідси і назва альбому.
Бо черга як явище — це теж певний символізм, травма, яка ще не загоїлась після розвалу “совка”, та все ще нагадує про себе в наш час.
Я надіюсь, що цей альбом буде для вас помічним (яким він був для мене у рік створення) і дасть змогу проговорити вголос вже ваші особисті травми та набуті комплекси, якщо ви, звісно, цього потребуєте», — коментує роботу Степан.
Слухайте «Придумано в черзі» на цифрових платформах: Apple Music, Spotify, YouTube Music, Deezer.
Підтримай нашу роботу фінансово на Patreon чи прямим донатом — зараз нам це потрібно.
Читайте також про те, що ми запустили англомовну редакцію нашого медіа СЛУХ.