Це регулярна підбірка нової української музики від СЛУХ.
Наш плейліст українських новинок регулярно оновлюється — підписуйтесь на цифрових платформах:
Це регулярна підбірка нової української музики від СЛУХ.
Наш плейліст українських новинок регулярно оновлюється — підписуйтесь на цифрових платформах:
Івано-франківський гурт презентував дебютний альбом, що з перших секунд викликає неабиякий захват. Перший трек «Хвороба невідреагованих емоцій» звучить моторошно, але цей саспенс зачаровує і не дозволяє перемикатись.
Zlypni гіпнотизують і вводять у транс. У їхній творчості поєднуються різні жанри, починаючи від психоделічного року в стилі 1960-их і закінчуючи експериментальним хіп-хопом і гаражним роком. Майстерності колективу можна тільки позаздрити: справжні експериментатори, які навіть на важкому й похмурому треці («Сонцекров») можуть знайти місце тендітній скрипці. Захопливий, цілісний, містичний альбом.
Електронний продюсер Юрій Буличев обережно балансує між IDM та ембієнтом на новому магнетичному альбомі. Невпорядковані структури, шумові текстури і перкусії, створені з польових записів музиканта, незвичні звукові елементи, які час від часу рандомно пробиваються назовні — все це разом допомагає поринути у стан спокою та зосередженості.
Юрій за допомогою електронної музики чітко зафіксував нелінійність часу, ностальгію за дитинством, відродження життя у зруйнованому місті та інші переживання, з якими писався Unrelated.
Тренд цього року — оспівування різних типів привʼязаності. Спочатку XOnya присвятила мініальбом тривожно-уникаючим людям, тепер mercurikill спільно зі «Скажи щось погане» звертаються до уникаючого типу.
Артисти зазначають, що цей мініальбом — подорож у світ складних емоцій та стосунків. Якщо коротко, то «Уникаючий тип привʼяності» — це вайбова музика. Стиль, злість, самотність, брудне звучання й вʼязкий вокал — надзвичайно стильна робота.
Нова глава в історії гурту. Кожна пісня відрізняється настроєм, сенсами та навіть стилем (відь альт-року до акустичної поп-музики), проте це не заважає їм поєднатися в один пазл під назвою «темна вода».
Калуський емо-квартет своїми піснями намагається зібрати музичну капсулу часу для нащадків, фіксуючи різні аспекти війни. У тексти композицій потрібно вслуховуватись та обережно обдумувати кожне слово: можливо, так само захочеться викричатись разом із солістом.
Трохи вічхаусу, трохи альт-року і трохи гіперпопу з історіями про наркозалежність, психічні розлади, дитячі травми та, звісно, першу закоханість в дедінсайда.
Кожен реліз Уляни Автенюк ми очікуємо з трепетом і особливою нетерплячістю. І «Пробач» — не виняток. Це пісня про вивільнення агресії та звільнення від болю, яка звучить болісно й ніжно, на відміну від перших робіт Yuvi. Саундпродюсерка переосмислила власні негативні емоції, і зробила це з максимальними обережністю і щирістю.
Льоман Судакли відкриває портал у пост-шуґейзовий світ, де немає місця словам, а тільки емоціям, вираженим через інструментал.
Нову пісню Маруся Чуприненко написала спільно з музичною продюсеркою Кариною Ржевською. Це задокументовані спогади з дитинства на півдні України про гори кавунів, море, посиденьки під горіхом та інші теплі моменти. Пісню присвячено батькові Марусі, якому вона завдячує цими роками. Від сліз втриматись неможливо.
Що буде, якщо змішати постпанк і шуґейз? Нова пісня одеського гурту з атмосферою холоду та непривітності. Структура композиції начебто і проста, але чудове поєднання різних жанрів із витонченим, майже повітряним вокалом, зачаровує і поглинає з особливою цікавістю.
Після прослуховування цього треку на небі обовʼязково має засяяти сонце, а температура підвищитися мінімум до 18 градусів. Пісня з чіпким фанковим мотивом, під який потрібно гуляти весняними вулицями і радіти життю.
Суміш психоделічного та гаражного року, яка обовʼязково сподобається поціновувачам американців Thee Oh Sees та австралійців King Gizzard & the Lizard Wizard. Абсолютне гітарне божевілля.
Субтильний інді-фольк, здатний розбитий серця і роз’ятрити, задавалося б, уже загоєні рани.
На новій роботі гурт відобразив реальність, у якій ми живемо останні роки, з надією на майбутнє, коли ми будемо дивитися на ясне синє небо і журавлів, які символізують вічний мир. Чи не найкраща рефлексія і відображення нашої сучасності. Світле звучання, у якому ховаються болісні сенси.
Пісню доповнив чорно-білий кліп від Іллі Дуцика. Відео наповнене символічними образами, від яких неможливо відірватись, інакше можна пропустити важливий кадр.
Читайте та слухайте також минулу підбірку української музики, яку могли пропустити.
Читайте та слухайте також минулу підбірку української музики, яку могли пропустити.