Нова українська музика: Паліндром, Tember Blanche, badactress

The Curly — Сумнівна терапія EP

Приємна й ненав’язлива поп-музика на дебютному мініальбомі The Curly насичена підлітково-сором’язливими текстами, танцювальними хаус-бітами й відлунням електронного жанру тустеп-герідж. Добре спродюсований запис слухається на одному диханні, проте його слабке місце — надто пласка лірика, яка не завжди виправдовує концепцію «терапії від сумнівів».

badactress — villain era EP

Тіктокерка badactress випустила чудовий мініальбом із присмаком бурлеску, де кожен трек має хітовий потенціал. Від пісні до пісні співачка граційно змінює образи й вчиняє розправу над діснеївськими принцесами, порівнює соціум із цирком й зачіпає історію про тиск суспільства на ЛГБТ-спільноту через образ Снігової королеви.

Райчу — GLAMOUR EP

Гламурний репер Райчу випустив гламурний мініальбом GLAMOUR, де співає і читає на гламурні теми — гламурні пісні про понти, цнотливих дівчат і порнозірок тут перемежовуються гламурними скітами від гламурного побратима Райчу на ім’я Passway.

Tember Blanche — Хороший хлопець

Tember Blanche заспівали на знайому для кожного молодого покоління тему — очікування від сім’ї, боротьба за власний спосіб життя і право заробляти на життя творчістю. Трек із хітовим приспівом увійде до другого альбому дуету під назвою «Ти лише людина», який побачить світ 7-го квітня.

YUVI — Жива

Химерний трек зі стерильним звуком і загадковою лірикою від київської діджейки та електронної продюсерки YUVI.

CLONNEX — Hey Baby

У новій пісні CLONNEX витискає останні краплини з вигаданого ним же жанру cringecore відсилкою на Ірину Федишин у фразі «малесенькі долоньки хочуть член». 

Северин Наконечний уже ходить по лезу ножа, і здається, що звільнити його із лап метаіронічного образу скоро буде неможливо. 

MONATIK — Сила

Перша у 2023 році пісня Монатіка не викликає жодних питань до інструментального наповнення, однак багатократне вживання слова «сила» у тексті, на жаль, не у змозі приховати вже застарілу й банальну лірику про українську непереможність. Не втомимося нагадувати, що другий рік повномасштабної війни вимагає від поп-артистів нових форматів її осмислення.

Secret Avenue — Коло за колом

Відколи Secret Avenue стали гуртом однієї людини й перейшли на українську мову, від їхньої музики дуже смачно повіяло раннім «Скрябіним» періоду альбому «Стриптиз».

Паліндром — Вирости

Виступи із повноцінним гуртом пішли «Паліндрому» на користь: у пісні «Вирости» Степан Бурбан презентує нове об’ємне рокове звучання проєкту з повністю живими інструментами (раніше співак майже усе записував віртуально).

Тематично Степан вкотре повертається до дитинства, щоб вразити нас чудернацькими, але трепетними рядками про брак материнської любові, а від кліпу з діпфейком обличчя співака у тілі хлопчика по тілу бігають мурашки.

Я знов стаю у лайно на босу ногу
Не відпускай мене у життя самого
Я потребую пару мештів дуже
І зав’яжи мені шнурівки, друже

Я знов стаю у лайно на босу ногу
А у голові хтось грає босанову
Здається, пари мештів буде мало
Як же вирости без тебе, мамо?

ТИСК — Час

Надривний трек «Час» відкриває минулорічний мініальбом формації ТИСК — After. У березні вони випустили кліп на пісню, який зрежисувала візуальна артистка Кріс Войтків. За «титанічну роботу на 3D» відповідав кліпмейкер Богдан Розумний.

ігор кайдаш — цього вартує кохання

Ігор Кайдаш поєднує постпанк із інді-роком та слакерівською естетикою (slacker rock — лоуфайний піджанр року, характерний «недбалим» і розслабленим підходом до музики й лірики — ред.). У новому синглі постпанковий бік творчості Кайдаша набуває майже готичних вайбів.