Це регулярна добірка нової української музики, яку ми радимо послухати. Оновлюється щодня.
Наш плейліст українських новинок також постійно оновлюється — підписуйтесь на цифрових платформах:
Це регулярна добірка нової української музики, яку ми радимо послухати. Оновлюється щодня.
Наш плейліст українських новинок також постійно оновлюється — підписуйтесь на цифрових платформах:
У 2023 році Аліна Паш випустить новий альбом, і це перша пісня з нього. За змістом вона не несе нічого нового, це побажання віри в кращі часи, які прийдуть після війни. Порадував звук — ніякого звичного хіп-хопу чи фольку.
Зірка нової школи українського репу придумав свій напій калабаня — лимонад зі смаком фіалки, і записав про це трек.
Фішка в тому, що візуально це нагадує лін — популярний серед американських реперів наркотичний коктейль, у складі якого сироп від кашлю, газований напій і карамель. Така собі історія попри те, що калабаня дійсно просто лимонад, як запевняє CLONNEX. А трек качає.
Колись давно на скрипці в гурті Krobak (сайд-проєкт Ігоря Сидоренка зі Stoned Jesus) грав Марко Николюк. Зараз він служить у Силах Оборони, а в його гурту The Roadmarks вийшла пісня, написана ще три роки тому.
«Гімн флегматичної колективної відповідальності» чудово описав майбутнє світу, що продовжує котитися в прірву, а монотонний спів ідеально підкреслює текст.
Проєкт київського музиканта Івана Семещенка продовжує випускати інструментальну музику для любителів сьорф-року, блюзу, психоделічного року та всього, що між ними. А тут ще й відчувається любов до творчості Tinariwen — пустельних блюзменів з Малі.
У червні 20-річна Надія Печуркіна випустила чарівно-сумну пісню «Не тримайся». У ній співалося про самотність та інтровертність так, що хотілося плакати й сміятися одночасно. Дебютний мініальбом розвиває ці настрої, але сміятися вже не хочеться — перед нами виставлені на показ некомфортні розмови з самою собою, хоч і компенсовані світлим звучанням бедрум-попу.
Це дуже щира музика підлітка, який не боїться проговорювати свої депресивні проблеми («Летсплеї»), знаходить порятунок у неочікуваних речах («Дисколампа») та шукає відповіді на хвилюючі питання («Чи я існую?»).
Легенди українського блек-металу знову з нами. 5 пісень — 45 хвилин нищівної та майстерно зіграної музики. Особливого шарму додає лірика (яку ви все одно не розберете): наприклад, перша пісня «Нічний» — на основі вірша репресованого поета Якова Савченка (розстріляли), а в композиції «Листопад» використана поезія Антіна Павлюка (загинув у виправно-трудових таборах).
Мініальбом також можна придбати на Bandcamp.
Блискучий сучасний український реп, який в першу чергу приємно слухати. Альбом пролітає на одному подиху, а назва диктує його характер і показує відкритість артиста з Коломиї, якому дійсно діагностували біполярний розлад два роки тому.
Це подорож абсолютно різними настроями blessbaby — то він wanna be зірка репу з усіма похідними, то хлопець, який не стидається говорити про свої почуття, а в треку «Кожне лице» видає такий рядок: «Ви сидите просто рахуєте втрати, я буду топити за кожне життя, хто лишив в Україні».
Нова робота досвідчених представників українського поп-року. Понад половину пісень з нього ви вже могли чути цього та попереднього років, але 5 нових пісень чудово його доповнюють.
Скупчення треків (нічого особистого, PVNCH самі так кажуть, пояснюючи назву мініальбому) від реп-гурту та саундпродюсера. Усі вони були написані до війни, тому тут і трохи про коронавірус («Переживем»), і типовий реперський флекс («ЇБАШ»), і опис дискотеки ніби з 90-х («Діскотєка»). Зачепитися за щось складно, тому краще знову порадимо серпневий трек AGRO.
18-річна Віолета з Гостомеля дарує надію на те, що українських підлітків можна врятувати від російського попу. Свіжо, актуально, з чудовим звуком і щирими емоціями в тексті, що точно зрезонує з переживаннями юного покоління.
Що було б, якби The Cure жили в Запоріжжі, мріяли про краще життя та слухали шугейз? Приблизно так звучить новий трек гурту Povod.
Олег Грабар продовжує випускати пісні рідко, але мітко. Нова робота — меланхолійна ластівка з фронту від виснаженого війною чоловіка (Олег служить у ЗСУ). Написана в бліндажі та записана друзями музиканта в Києві.
Після успіху кавера на «ДахаБраха» постхардкор-зграя повертається в оновленому складі з першою піснею майбутнього альбому. Записана у двох версіях, англійською та українською, вона відчайдушно розповідає про людину, яка боїться виходу з зону комфорту.
Нове гучне ім’я на українській важкій сцені. Гурт із Сєверодонецька зібрався у 2021 році та встиг записати одну пісню, матеріали якої були врятовані під час евакуації та дороблені згодом. Результат — шестихвилинна в’язка суміш сладжу, думу та стоунеру з якоюсь язичницькою лірикою. Відео до пісні згенерувала нейромережа.
Потужний польсько-український реп про рідний дім і захист батьківщини від ворога. Схоже, що KALUSH вирішили спробувати підхід, який використовує alyona alyona — записуватися з локальними європейськими артистами, відкривати їх для України та просувати себе для нової аудиторії.
Ця пісня, здається, зовсім не про зиму, але вже хочеться розділити з коханою людиною навушники та ловити разом перший сніг під неї.
Поп і рок постійно борються у The HARDKISS. На новій пісні перемагає любов до важкої музики. Схоже, цьгорічний виступ на одному фестивалі з Metallica відгукується.
Київський рок-гурт прикрутив гітарний драйв, відкрив для себе синтезатори та нарешті перестав звучати безідейно.
Нова робота співачки була написана ще в день потоплення крейсера «Москва» і якщо й розповідає про це, то дуже метафорично:
«Марно ранок не чекав
Помах крилами останній
Як у морі, пелікан
Уразливо вірив в спокій»
Реп про біль від втрати родичів (присвячено батьку Майколи, у кліпі він приходить на його могилу) з міцним куплетом самого Майколи та слабким куплетом Олега Псюка з KALUSH.
Нарешті вийшов кліп на одну з найсумніших пісень року, такий собі гімн інтровертів і ода депресії, що і зображується у відео.
Український електронний музикант і німецький композитор записали два треки всепоглинального ембієнту, який пронизує гра на трубі.
Нова робота янгольскої Софії Пилипенко. Поки наживо для проєкту Soundcheck, який записує відеоінтерв’ю та камерні лайви з актуальними українськими артистами.
Стильний треп про те, що хлопці «шарили за реп», коли ще були в утробі матері.
Роздуми про соціальну нерівність, культуру та майбутнє людства у пісні, що ніби підкрадається до тебе з ножем за спиною.
Нове ім’я в українському репі. Поки що звучать так, ніби він переслухав Скриптоніта, але потенціал відчувається.
Після трьох чудових пісень 16-річний музикант і співак випускає дебютний мініальбом, від якого виростають крила. Тут все настільки світло (місцями особиста лірика про кохання пробирає), наївно і дійсно якось ностальгійно.
Концептуальний альбом рівненського репера про життя людей у межах однієї області. Метафорично та поетично, з особливою манерою виконання та звуком, який не набридає.
Експресивний, з претензією на моралізаторство експериментальний постпанк від одеського митця Володимира Чигринця. Місцями здається, що він не співає, а ніби вириває з себе слова, декламуючи проповідь світу.
Окрім авторських пісень, тут є 4 кавери, серед них, наприклад, «Ой, у 1791 році…» — козацька історична про переселення Чорноморського козацького війська на Кубань.
По одному треку від українського електронного проєкту Motoblok та польського дуету (також електронного) OJUN і ремікси один на одного — індастріал-техно, під яке може можна влаштувати рейв удома.
Читайте також про те, як Каньє Веста «скасовують» через антисемітизм і расизм. Зібрали хронологію його останніх вибриків.