Тексти

Українській сцені потрібні нові герої — Лилу45 може стати однією з них

Максим Комлєв

18 вересня Лилу45 зіграла перший сольний концерт у київському клубі Bel Etage. Між ним і дебютною піснею 20-річної Людмили Білоусової минуло лише сім місяців. За цей час Лилу45 встигла багато: випустила мінісеріал у кліпах, хіт «Восемь» (майже 5 мільйонів прослуховувань на YouTube, топ-30 світового чарту Shazam) дебютний альбом, першою з України потрапила в програму підтримки Apple Music, записала другий альбом, який ще не вийшов, і почала роботу над третім.

Але одна справа звучати в записі, зовсім інша — робота на сцені. Для виконавця ризик перегоріти, для слухача — розчаруватися. І хоч незадовго до сольника Лилу45 впевнено виступила на фестивалі СПАЛАХ, саме київський концерт на понад 500 гостей показав, що вона з нами надовго, а поле для росту як артистки в неї дуже широке.

На сцені Лилу45 — ніби мала дитина, яка прийшла в нову компанію. Вона сором’язливо вітається з публікою, спочатку невпевнено, а далі все частіше ділиться історіями з життя. Видно, що вона дико хвилюється, але не ховає це, а використовує: не підбирає слова, не намагається грати образ, танцює так, ніби ніхто не бачить. І в житті, і в мережі, і на сцені вона залишається щирою 20-річною дівчиною з Троєщини.

Відкритість, щирість і чесність в першу чергу перед собою — те, що підкупає в Людмилі найбільше, а вже далі тексти «про любовь, про страну и про грёзы», поезія, дворові пісні та романси.

У якийсь момент концерту я ловлю себе на думці: ось артистка, у якої є все, щоб стати героїнею для нового покоління замість умовних Монеточки та Гречки. Ці дві співачки так само ввірвалися в медіапростір з чуйними поетичними піснями про любов і переживання молодості, у них теж своєрідні вокальні дані. Там їх підхопили та понесли, перетворивши в зірок.

А у нас все якось складно. Коли пісня «Восемь» потрапила в топ-30 світового чарту Shazam, про це майже ніхто не написав. Хоча навіть з прагматично-хайпової точки зору це якісний інфопривід. У першому кліпі на пісню «Гласными» Людмила красиво подала питання об’єктивації жінки в сучасному суспільстві — знову тиша. Пісня про конфлікт творчих дітей і батьків, які зневажають це та насаджують свої думки? Теж нічого.

Почасти це вина команди артистки, адже по піару в Лилу45 поки все не дуже (спробуйте просто ввести її ім’я в Google). Але сам факт такого ставлення засмучує.

Може, справа у відсутності українських пісень? Певно, їх час ще прийде. А українська в Люди дуже гарна, роки навчання на режисурі не пройшли дарма. Просто подивіться її відеовізитівку для програми підтримки Apple Music.

Людмилі ще багато над чим треба працювати, насамперед над вокалом. Лилу45 має неабиякий голос, але для півторагодинного інтенсивного концерту з перевдяганнями їй банально не вистачає повітря.

Драматургію теж треба підтягнути: після активної першої частини виступу середина відверто просідала через перебір ліричних пісень.

Але в цьому і кайф. Як казав продюсер Юрій Нікітін у фінальному епізоді серіалу СПАЛАХ, зірку можна зробити лише з потенційної зірки, допомогти їй розкритися. І зараз Лилу45 якраз у такій ролі.

У неї все добре з продуктивністю і розвитком: другий альбом уже готовий, третій в роботі, а пісня «Злая сука», яку вже просять на біс, показує, що Лилу45 може бути різною (а ще вміє підглядати в класиків хуки).

Її найновіша пісня «Гладиолусы» — про те, як дівчина сумує через кохання до іншої дівчини, якій подобаються хлопці, з ретро-звучанням а-ля «Иванушки International» и «Ласковый май» — заявка не ще більший хіт, ніж «Восемь».

Тепер справа за вмілим менеджментом, а масовий слухач обов’язково прийде.

Фото: Ілля Колотій

Читайте також велике інтерв’ю з Лилу45 про українську мову, Донбас і порятунок світу.