Повстанські пісні — важлива частина історії боротьби за незалежність України. Ці пісні розповідали історії та підіймали бойовий дух хоробрих людей, які боронили свою країну в різні епохи.
На фоні війни, яку росія розв’язала проти України, ці пісні знову стали актуальними. СЛУХ розповідає про деякі з них, вартих вашої уваги.
Одна з найпопулярніших та найпоширеніших повстанських пісень. Була створена Миколою Сорокалітом, який писав слова, та Василем Заставним, що створив мелодію. Вважається, що рядки пісні були натхненні боєм між повстанцями та підрозділом НКВС, в якому повстанці отримали перемогу.
Ах, лента за лентою — набої подавай,
Вкраїнський повстанче, в бою не відступай!
Одне з перших виконань пісні зафіксовано 28 квітня 1945 року — тоді під час бою кулеметник Антін «Гірка» Шарко та його амуніційний Володимир «Цимбрина» Башко відбивалися від нападу ворога й почали співати рядки пісні. Пізніше Гірка був нагороджений за дії у бою, зокрема за підйом бойового духу піснею «Лента за лентою».
Найвідоміше виконання пісні належить лідеру гурту «Плач Єремії» Тарасу Чубаю.
Пісня була створена на слова Олеся Бабія — українського письменника та літературознавця. Автором музики вважається український композитор Омелян Нижанківський. У 1932 році пісня була затверджена гімном Організації українських націоналістів.
Зродились ми великої години,
З пожеж війни і з полум’я вогнів,
Плекав нас біль за долю України,
Кормив нас гнів і злість на ворогів.
Перший куплет пісні говорить про «біль за долю України», що відсилає до часів незалежності Української Народної Республіки у 1917–1921 роках та подальшої втрати незалежності через поділ між Радянським Союзом і Другою Польською Республікою.
В останніх рядках маршу згадується популярний український національний девіз «Єдина українська держава… від Сан до Кавказу»
У 2017 році з ініціативи Олега Скрипки та Івана Леньо з’явилася сучасна переробка пісні, що отримала назву «Марш Нової Армії».
Стрілецька пісня заснована на вірші українського письменника Богдана Лепкого «Журавлі». Музику до пісні написав старший брат письменника, один із організаторів Легіону Українських Січових Стрільців Левко Лепкий.
Вірш був написаний 1910 року в Кракові, а вперше надрукований у 1912-му в Відні. Журавлі, про яких йдеться у вірші — символ печалі, смутку й постійної туги через неможливість повернутися в рідні краї, як і українці, які були змушені залишати рідні землі.
Видиш, брате мій,
Товаришу мій,
Відлітають сірим шнурком
Журавлі у вирій.
Кличуть: кру-кру-кру,
В чужині умру,
Заки море перелечу,
Крилонька зітру,
Крилонька зітру.
Пісню переспівала велика кількість українських співаків та хорів, серед яких і львівський інді-гурт «Один в каное».
«Бо війна війною» — жартівлива повстанська пісня, авторство якої приписують Левку Лепкому.
А ще, не дай Боже, гайта-вйо, вісьта-вйо!
Як заснеш на возі, гайта-вйо, вісьта-вйо! –
Впадеш з воза, впадеш та й заб’єшся,
Впадеш з воза та й заб’єшся на дорозі!
А що ще найгірше, гайта-вйо, вісьта-вйо!
Прийдесь погибати, гайта-вйо, вісьта-вйо!
Як не зможеш собі із бабами,
Із бабами і з дівками ради дати!
У рядку «Попереду Цяпка – вісьта-вйо» згадується сотник УСС, відомий своїми гумористичними оповіданнями про себе самого. Стрілецькі анекдоти часто стосувалися кумедних ситуацій із цим реальним і водночас міфологізованим персонажем.
Народна пісня, що описує події українсько-угорської війни, коли Карпатська Україна боронила свою незалежність проти угорських окупантів у 1939 році.
Чи чули с-те, рідні браття,
Чи чули с-те, рідні браття,
Як боролось Закарпаття?
Сорок тисяч воювало,
Сорок тисяч воювало,
Кров невинну проливало.
Понад Хустом ворон кряче,
Понад Хустом ворон кряче,
На чужині мати плаче.
Авторство цього стрілецького маршу приписують Кирилу Трильовському — це був громадсько-політичний діяч, що у травні 1900 року організував у селі Завалля Снятинського повіту українське пожежно-гімнастичне товариство «Січ», яке пізніше поширилось на усю Галичину.
За його ініціативи 6-го червня 1902 року було проведене перше Січове свято у Коломиї. Під час урочистого концерту пісню виконав оркестр.
Офіційно текст пісні з’явився на сторінках народного календаря «Запорожець», який редагував Кирило Трильовський під псевдонімом «Максим Залізняк».
Гей, там на горі Січ іде,
Гей, малиновий стяг несе, Приспів:
Гей, малиновий, наше славне товариство,
Гей, машерує, раз, два, три.
Гей, на переді кошовий,
Гей, як той орел степовий, Гей, а позаду осавул,
Гей, твердий хлопець, як той мур.
Пісня є частиною репертуару багатьох музичних колективів і виконавців — гурту «Соколи», Тараса Компаніченка, Володимира Горбатюка та інших. У аранжуванні українського композитора Богдана Сапелюка пісня стала одним з основних маршів ЗСУ.
Ще один приклад народної стрілецької пісні. Вона розповідає популярну для повстанських пісень історію про загиблого юнака, якого оплакує мати.
Там, під Львівським замком, старий дуб стоїть.
Там, під Львівським замком, старий дуб стоїть.
А під тим дубочком січовик лежить.
Там, під Львівським замком, старий дуб стоїть.
А під тим дубочком січовик лежить.
А над ним схилилась матінка його,
Гіркими сльозами вмивала його.
Не плач стара мати, син героєм став,
Він за Україну голову поклав.
Пісня невідомого походження, що стала вірусною за останні декілька років — новотвір. Невідомо, коли саме були написані рядки, які закарбувалися на вустах багатьох українців.
Фольклористка Інституту філології КНУ Ярина Закальська зазначає, що в основі лежать частково перероблені на сучасний лад традиційні пісні, а частково — створені заново.
Виник новий текст десь із проголошенням незалежності України, коли стало можливим відкриття широкого пласту такого фольклору, коли ім’я Степана Бандери вже не цензурувала радянська влада і коли відбулося загальнонаціональне піднесення.
Мелодія і слова пісні майже ідентичні іншій повстанській пісні Ой у лісі, лісі під дубом зеленим.
Новий варіант
Батько наш — Бандера, Україна — мати,
Ми за Україну будем воювати!
Ой, лежить він, лежить, терпить тяжкі муки,
Без лівої ноги, без правої руки.
Старий варіант
Ой, у лісі, в лісі, під дубом зеленим,
Ой, там лежав козак тяженько ранений.
Тяженько ранений, терпить тяжкі муки:
Без лівої ноги, без правої руки.
Пісня в новому варіанті спочатку завірусилася в TikTok, а потім стала справжнім гімном нових подій в Україні.
Вперше була виконана священиками під орудою отця Анатолія Зінкевича, а широкої популярності набула після флешмобу, запущенного львівськими школярами восени 2021 року, які заспівали її на уроці з історії. Найвідоміше виконання належить вокальному ансамблю Пентархія.
Скарб українських повстанських пісень «Ой у лузі», написана Степаном Чарнецьким. Чарнецький був режисером українського театру «Руська бесіда», де у 1914 році поставив трагедію «Сонце руїни». У фіналі постановки мала звучати пісня. Спочатку вибрали «Чи я в лузі не калина була», але режисеру хотілось чогось оптимістичного, тож він запропонував іншу пісню — «Розлилися круті бережечки» і трохи переробив текст.
Останній куплет автор не міняв, але дещо змінив мелодію. У такому варіанті композиція і прозвучала на сцені. Останній куплет «Ой у лузі червона калина» одразу підхопила галицька молодь.
У серпні 1914 року у Стрию її вперше почув чотар УСС Григорій Трух від стрільця Іваницького, котрий навчився її від артистів львівського театру. Трух до куплету «Ой у лузі» додав ще три куплети та навчив пісні бійців свого підрозділу. Таким чином вона почала поширюватись за межі Стрия, пізніше ставши гімном січових стрільців.
Ой у лузі червона калина похилилася,
Чогось наша славна Україна зажурилася.
А ми тую червону калину підіймемо,
А ми нашу славну Україну,
гей-гей, розвеселимо!
Пісню виконувало багато різних артистів та хорів. 27 лютого 2022 року лідер гурту «Бумбокс» Андрій Хливнюк виклав відео, де він співає «Ой у лузі червона калина» на Софійській площі в Києві. З того моменту пісня стала одним із символів війни і поширилася далеко за межі України.
У квітні Pink Floyd випустили пісню Hey Hey Rise Up, використавши голос Андрія з відео. Трек очолив чарти iTunes у 25 країнах світу.
