Тексти

В Україні провели велике дослідження музичного ринку. Ми обрали найцікавіше

СЛУХ
1683

Агенція музичного консалтингу за підтримки Українського культурного фонду провела масштабне дослідження неакадемічної музичної індустрії України. Проєкт аналізує ринок упродовж останніх трьох років, включно з періодом карантину. Повне дослідження опубліковане за посиланням і буде у вільному доступі.

СЛУХ публікує тези дослідження, надані організаціями, та запрошує до ознайомлення і обговорення.

«У дослідженні кожен знайде щось для себе — відповіді на актуальні питання, факти, можливості для розробки культурної політики. По суті, ми “сфотографували” поточний стан індустрії. Було дуже дивне відчуття — побачити сферу, у якій працюєш, через графіки, діаграми, десятки коментарів. З одного боку розумієш, що поки ринок перебуватиме в тіні, ні про який сталий розвиток не може йти мова. З іншого — бачиш потенціал музичної індустрії», — ділиться враженнями від дослідження ініціаторка проєкту Дарця Тарковська.

Що є у дослідженні? 

Команда Soundbuzz вирішила проаналізувати основних гравців музичного ринку, їхні взаємозв’язки, а також експортний потенціал української музики. В кожному з розділів у кінці подані рекомендації для виявленої проблематики. У дослідженні є сім розділів:

  • Екосистема музичної індустрії України;
  • Автори та виконавці;
  • Музичний продакшн;
  • Музичний менеджмент;
  • Концертна індустрія;
  • Музичні лейбли, видавництво і дистрибуція;
  • Експортний потенціал музичної індустрії.

Під час роботи над дослідженням було проведено понад 25 глибинних інтерв’ю з представниками ринку та опитано понад 600 респондентів. Також описані окремі кейси відомих артистів та проєктів, як от фестивалю електронної музики Strichka чи реперки Alyona Alyona.

5 найцікавіших результатів дослідження

1

Українські артисти мало обізнані в юридичних аспектах своєї діяльності та здебільшого працюють на довірі

69,3% авторів/виконавців пісень в Україні не є юридично оформленими, тобто працюють «в тіні» і не платять податки. 74,7% респондентів не укладають договори з будь-якими учасниками музичного ринку. У цьому полягає один із головних парадоксів індустрії — масова робота «на довірі» попри відсутність довіри одне до одного. І такий формат «співпраці» притаманний всім учасникам ринку.

Кожному п’ятому автору/виконавцю в Україні байдуже, чи використовують його пісні без його відома. 65,6% не отримують роялті за використання створених або виконаних ними музичних творів. Відбувається це зокрема через неефективну роботу організацій колективного управління авторськими та суміжними правами та низьку юридичну обізнаність авторів/виконавців.

Дарця Тарковська: «Музиканти вважають, що головне — створювати музику, а от реєструвати авторські права, або ще страшніше — вести власний ФОП, нудна і непотрібна робота. Та зрештою, все це зіграло з ними злий жарт. Коли влітку УКФ запропонував гранти підтримки і музиканти могли отримати хоча б мінімальні фінансові компенсації, більшість не змогла це зробити. Причина проста — юридично для держави їх просто не існує».

2

В Україні ⅔ виконавців — чоловіки, половині артистів до 35 років, а більшість працює у столиці

Середньостатистичний виконавець в Україні — це чоловік 26–35 років, який мешкає у Києві. Зазвичай він є учасником не підписаного на будь-який лейбл рок- або поп-гурту, що працює на внутрішній ринок, навчався у музичній школі, проте не має вищої профільної освіти й не входить до складу професійних об’єднань. Заробляє близько 50 тисяч на рік від музики, а у свою творчість змушений інвестувати з інших джерел.

Дарця Тарковська: «Нещадовано мене віз в Uber учасник доволі відомого українського інді-гурту. Для нього це не “рятувальне коло, поки немає концертів”, це його постійна робота. Люди купують квитки на його концерти, слухають альбоми, але для нього музика стоїть на рівні хобі і в будь-який час він може її залишити. Така ситуація типова для України. Артисти — це основа всієї музичної індустрії, і якщо вона почне хитатися, не встоїть ніхто».

До речі, жінок в індустрії лише 29,3%, однак ситуація в Україні краща, ніж, наприклад, у Великобританії (19,69% жінок) чи США (21,7%).

3

69,6% артистів заробляють переважно концертами. В часи пандемії основна частина артистів залишилась без доходу

Заробітки на мерчі, які за кордоном є комплементарним джерелом доходу в турі, становлять незначний відсоток. За результатами опитування, 94% представників концертної індустрії України засвідчили катастрофічне (якщо порівняти з їхніми річними доходами) падіння прибутку протягом перших чотирьох місяців карантину. Більше чверті респондентів недоотримали понад півмільйона гривень прибутку.

Крім фінансових втрат в індустрії, суттєвою стала проблема прихованого безробіття та тіньової зайнятості. Також через небажання оформлювати свою діяльність легально або відсутність коректних КВЕДів багато представників концертної індустрії не змогли отримати інституційну підтримку та скористатися допомогою, яку пропонувала держава.

Дарця Тарковська: «По-перше, не можливо перебувати “у тіні” і розраховувати на те, що держава цього не помітить і почне роздавати гроші всім охочим. По-друге, карантинні обмеження допомогли концертній індустрії замислитись над вирішенням глибинних проблем. Від термінового наведення ладу в “творчих” КВЕДах до внесення змін у нормативно-правову базу України й розробки законів, які б сприяли виведенню індустрії на цивілізований шлях розвитку. В цих питаннях я покладаю велику надію на об’єднання музичної спільноти. Знаю, що там є люди, яким дійсно болить за індустрію».

4

Українські артисти думають, що лейбли — це жахливо, але все одно хочуть з ними працювати

64% артистів оцінюють роботу лейблів як жахливу, проте 60% все ж хотіли б з ними співпрацювати. Така половинчаста ситуація пов’язана з невідповідністю очікувань і знанням реальних функцій, які виконують лейбли. Раніше великі музичні лейбли (компанії звукозапису) вкладали гроші у запис, випускали і розповсюджували музику, займалися юридичними і фінансовими аспектами, формували візуальний образ артиста. Зараз їхня роль змінюється, акцент зміщується у бік цифрової музики.

Сьогодні на українському ринку є три музичні компанії, які більшість опитаних вважають великими лейблами: Mamamusic, MOZGI Entertainment, Secret Service. Усі вони займаються просуванням артистів, але не всі є лейблами у звичному розумінні.

Серед незалежних лейблів представники галузі виділяють Masterskaya — це симбіоз лейблу, освітнього центру, студії та точки збору артистів, об’єднаних спільнотою. Сама компанія позиціонує себе як Будинок культури.

Дарця Тарковська: «Під час дослідження було цікаво зафіксувати природу появи українських лейблів. Вона може бути різною — від компаній, які починали ще у 90-ті, до капсульних організацій, що створюються навколо конкретного артиста для ефективного управління його кар’єрою. Сьогодні випустити свою музику самостійно — не проблема. Артисти, які досі сподіваються на допомогу лейблів, радше мріють про фінансові інвестиції такої компанії в їхню творчість».

5

Кількість українських виконавців на європейських шоукейсах зросла втричі (з 7 у 2018 році до 21 у 2019 році)

До пандемії українські артисти почали активно їздити на такі галузеві заходи. Цьому сприяли:

  • Підвищення поінформованості завдяки першим успіхам українських артистів на таких заходах і проведенню локальних шоукейс-фестивалів (Music Conference Ukraine, Kyiv Music Days, інші).
  • Запровадження безвізового режиму для громадян України, що спростило підготовку до поїздок та їх документальний супровід.
  • Фінансування та менеджмент-підтримка з боку державних та приватних інституцій. Наразі цю місію виконують Український інститут та незалежна ініціатива Music Export Ukraine.

Дарця Тарковська: «Важливо зрозуміти, що за кордоном ніхто не слухає музику тільки тому, що вона з України. Музика або “чіпляє”, або ні, і країна її походження взагалі не мають значення. У нас є артисти, які здатні привернути увагу іноземних слухачів. Проте все не так просто. Перш за все, треба розуміти, що експорт — це не “цікава пригода”, а частина грамотно побудованої стратегії розвитку кар’єри. Це сфера, яка потребує багато знань у веденні міжнародного бізнесу. Також поки в Україні не буде розроблена законодавча база для сприяння експорту музики, артисти будуть самі вигадувати правила, що повертає нас до історії про тіньову діяльність».

Окремі факти з кожного розділу дивіться в інсайтах дослідження.

Які головні висновки дослідження? 

  1. Криза 2020 року почала трансформацію музичної індустрії України і висвітлила її поточну недосконалість. Головне завдання зараз — докласти всі зусилля, щоб у цивілізований спосіб, коригуючи стару і розробляючи нову законодавчу базу, допомогти музичній індустрії вийти «з тіні».
  2. Артистам важливо замислитись над урізноманітненням джерел доходу. Тепер, коли складно сподіватися на живі концерти, треба шукати нові можливості, вчитися переводити свою творчість в онлайн. Креативні ідеї стануть рушійною силою трансформації музичної індустрії. Виграють ті, хто зуміє поєднати творчість з цифровими технологіями.
  3. Експортний потенціал української музики не нижчий за інші країни, але для того, щоб усе це почало працювати, для початку держава має як мінімум зафіксувати поняття «експорт музики» на законодавчому рівні. Дарця Тарковська коментує це так: «Варто почати з детального аналізу світових бізнес-моделей. Є багато країн, чий досвід експорту музики підтверджений економічною вигодою, тому Україні не треба нічого вигадувати».
Український культурний фонд — державна установа, створена у 2017 році як нова модель надання на конкурсних засадах державної підтримки та промоції ініціатив у сфері культури та креативних індустрій. Діяльність Фонду, відповідно до чинного законодавства, є невід’ємною частиною політики і визначених пріоритетів діяльності Міністерства культури та інформаційної політики України.
Сайт
Facebook
Soundbuzz — агенція музичного консалтингу, створена у 2013 році. Займається освітніми проєктами, консультує з питань експорту, бере участь у професійних заходах музичної індустрії України та Європи, серед яких Music Conference Ukraine, Respublica Music Conference, PRO music USA (спільно з America House Kyiv), Gogolfest, Live at Heart, Ment Ljubljana, Waves Vienna, Nouvelle Prague, Budapest Showcase Hub та інші.
Сайт
Facebook

Читайте також, наш тогорічний матеріал-передбачення на 2020 рік за участі важливих учасників музичної індустрії.