Тексти

Занурюємось в транс: історія гіпнотичного електронного жанру

3 Лют 2022

В електронній музиці існує безліч стилів та жанрів. Відрізнити їх один від одного буває непросто. Різні тональність і ритми мають різний настрій та по-своєму впливають на слухача.

Сьогодні розповідаємо про транс — жанр електронної музики, що повністю відповідає своїй назві. Він відомий гіпнотичними мотивами, що нібито мають здатність викликати глибокі емоції, а також використанням ехо або високочастотного вокалу. Читайте про те, як з’явився цей медитативно-енергійний жанр.

Що таке транс?

Поняття «транс» викликає асоціацію з певним психічним та фізичним станом людини. Це слово пішло з латинського слова transire — «переходити межу», а потім у французькій мові набуло значення transir — «заціпеніння».

Транс — це змінений стан свідомості, в якому людина ніби занурюється вглиб себе й фокусується на образах, спогадах або фантазіях. До трансу належать медитація, гіпноз, сомнабулізм і навіть звичайна замріяність.

У музиці жанр транс направлений саме на стимулювання такого стану — зміну свідомості, ефемерне піднесення й злиття у єдине ціле з навколишнім світом і людьми. Звучить по-шаманськи, але чародії тут ні до чого: транс зʼявився випадково завдяки звичайним людям, що експериментували з музикою у кінці 1980-х.

У той час музиканти захоплювались електронним звучанням — зʼявлялись принципово нові жанри хаус і техно, які продовжували еволюцію з появою нових інструментів. Так, чи не найпершу роль у розвитку цих напрямів зіграв синтезатор Roland TB-303, на якому виявилося можливим створити новий спектр звучання — так званий ейсід.

Окремі звукові перепади, накладені на прямий біт, викликали відчуття чогось гіпнотичного та невідомого раніше. Таким чином за короткий час з поєднання
техно та ейсіду народився новий жанр — транс.

Хто його придумав?

Піонерами трансового руху у музиці вважають німецьких артистів Jam & Spoon та Sven Väth і британців The KLF. Саме The KLF у 1988 році вирішили назвати свій трек What Time is Love «чистим трансом», і відголоски цієї музики швидко підхопили та відобразили у власних матеріалах безліч британських артистів. А вже наступний їхній реліз у 1991 році — Last Train to Trancentral з альбому The White Room звучав по всій Європі.

У 1992 році завдяки Jam & Spoon транс вийшов на новий рівень, захопивши всі електронні клуби та радіостанції до кінця тисячоліття. Це сталось завдяки їхньому реміксу на італійську пісню Age of Love, який став транс-гімном рейверів 90-х. Згодом артисти поширили трансове звучання на творчість артистів Moby, Frankie Goes to Hollywood і Deep Forest.

Як розвивався та еволюціонував транс?

Поки у Європі розвивався один транс, у іншій частині світу започаткувався інакший. Так, у індійському штаті Гоа місцеві музиканти винайшли принципово новий вид звучання. Він обʼєднував привезені туристами на касетах ритми техно, ейсіду та електро разом із етнічними індійськими мотивами. Ця психоделічна суміш отримала назву гоа-трансу та — за спогадами діджеїв і слухачів — викликала духовне піднесення, єднання з усіма людьми та ейфорію.

Така музика звучала на масштабних опен-ейрах у Гоа та спочатку існувала ізольовано від світу. Але у 1994 році англійський продюсер Paul Oakenfold популяризував жанр, випустивши двогодинний The Goa Mix.

До кінця 90-х транс міцно заволодів європейською публікою. За декілька років зʼявилося щонайменше три варіації цього жанру. Так, транс із похмурішим, темним настроєм музиканти Blue Alphabet та Ferry Corsten назвали діп-транс і поєднували його з техно-трайблом; Binary Finary та Albion створювали легкий транс із сонячним, пляжним настроєм, який грали на іспанському острові Ібіца — він отримав назву ібіца-транс.

А гоа-транс еволюціонував з розвитком синтезаторів і перетворився у нову форму психоделічного — псай-транс. Особливістю останнього був брейкдаун — пауза або «яма», коли посеред треку зупинявся біт, щоб зробити акцент на основній мелодії. Таку музику писали артисти Technossomy та Alien Project.

Успіх трансу і місце в історії електронної музики

Ближче до 2000-х транс став настільки популярним, що вийшов за межі андеграунду й комерціалізувався. Першою сходинкою до цього стала поява прогресів-трансу, який характеризувався більш інтенсивним звуком, різноманітнішою мелодією та брейкдаунами.

Саме цей піджанр переживає трансформацію у комерційних проєктах, розрахованих на широку публіку, і стає танцювальним євротрансом, що зникає з сетів нішевих електронних музикантів, але звучить на масштабних комерційних фестивалях. Серед відомих імен євротрансу — Paul van Dyk та Armin van Buuren.

Із 2010-х деякі артисти повертаються до трансу як до ностальгійного жанру, презентуючи його новій молодій публіці та поступово виводячи його з тіні. Так, відомі техно-діджейки Nina Kraviz та Helena Hauff додають трансові треки у свої музичні підбірки, чим незмінно дивують фанатів й збільшують зацікавленість до колишніх бенгерів.

У багатьох країнах молоді музиканти віддають данину трансу, використовуючи як хітовий матеріал минулого століття, разом із тим створюючи новий. В Україні в 2021 році зʼявився окремий проєкт Kyiv Trance Mission, який проводить електронні івенти з елементами кіберпанку, запрошуючи світових і локальних артистів.

5-го лютого у київському клубі Otelʼ пройде вечірка за участі датського продюсера і засновника рейвів Endurance EZY та берлінського діджея Dj Hyperdrive, резидента формації CRUDE, що відомий неймовірно енергійними сетами. Детальніше про івент — у Facebook, Telegram та Instagram.

Ілюстрації у матеріалі: Сніжана Гончаренко

Читайте також про брейккор — екстремальну електроніку, що походить від панку і металу.