Тексти

Як змінювалась музика магічного всесвіту «Гаррі Поттера»

Даня Панімаш

«Гаррі Поттер» — один із найвідоміших літературних та кіновсесвітів. Саме фільми Поттеріани асоціюються з зимою, казкою та магією. Величезну роль в настрої зимового чарівництва зіграла музика з фільмів.

СЛУХ розповідає, хто стоїть за створенням чарівної музики до всесвіту про «хлопчика, що вижив» і як вона змінювалася від чарівного початку до темного фіналу.

Гаррі Поттер і філософський камінь
Перший фільм про Гаррі Поттера заклав основи музики для подальших фільмів. Композитором виступив Джон Вільямс, лауреат 25 премій «Греммі» та п’яти премій «Оскар», автор культової музики до не менш культових фільмів, серед яких усі епізоди космічної епопеї «Зоряні війни», «Щелепи», «Індіана Джонс», перші два фільми франшизи «Парк Юрського періоду».
Саме Джон Вільямс створив головну тему, лейтмотив серії фільмів про дорослішання хлопчика-чарівника та його друзів — Hedwig’s Theme. Інші теми Вільямса також використовувалися і в наступних фільмах серії, зокрема Harry’s Wondrous World, Nimbus 2000 і Leaving Hogwarts.
«Гаррі Поттер» почав асоціюватися із зимою, Різдвом, Новим роком не випадково. Перші два фільми серії були зняті Крісом Коламбусом, режисером двох найпопулярніших різдвяних фільмів, у яких теж є місце казці — «Сам удома» та «Сам удома 2». І саундтрек до «Гаррі Поттера» писав також Джон Вільямс — він доклався до двох вищезгаданих фільмів.
Чарівність мелодії Hedwig’s Theme досягається за рахунок інструменту під назвою челеста, схожого на маленьке піаніно з молоточками, що б’ють по сталевих або скляних платівках і створюють звук, схожий на дзвін.
Та сама Hedwig’s Theme
у вигляді сюїти
Джон Вільямс: Гаррі Поттер і філософський камінь

Гаррі Поттер і таємна кімната

Від фільму до фільму магічної епопеї музика стає похмурішою — герої дорослішають і позбавляються ілюзій дитинства, зіштовхуючись із зрадою, несправедливістю, випробуваннями кохання, дружби і втрати. І це все в умовах параноїдального чарівного світу, де Той-Кого-Не можна-Називати і живий, і мертвий одночасно, аел це не заважає йому з року в рік збільшувати інтенсивність своїх атак на хлопчика, що вижив, його друзів та близьких.

Саундтрек до другого фільму написав теж Джон Вільямс, а втілив його в реальність диригент Вільям Росс, оскільки Вільямс був зайнятий доробкою музики для «Зоряні війни: атака клонів» та спілбергівського хіта «Особлива думка», а попереду на композитора ще чекало написання музики для фільму «Впіймай мене, якщо зможеш». Композитор не встигав через напружений графік і попросив Росса допомогти з аранжуваннями нового матеріалу до «Таємної кімнати», який Вільямс гарячково писав у вільний час.

Джон Вільямс: Гаррі Поттер і таємна кімната

Гаррі Поттер і в’язень Азкабану
У третьому фільмі епопеї змінили режисера та візуальний стиль, але не композитора. Кріс Коламбус пішов, забравши з собою теплу лампову магічну архаїку, а на його місце прийшов Альфонсо Куарон, на той момент відомий за зворушливими неблокбастерами «Принцеса» та «І твою маму теж».
Куарон значно осучаснив головних героїв та героїнь, перетворивши їх на звичайних (за винятком володіння магією) підлітків у незвичайних обставинах — менше мантій та атмосфери фентезі, більше кежуалу та гнітючих пейзажів.
Джон Вільямс повернувся до роботи над саундтреком після річної відпустки. Режисер Альфонсо Куарон попросив композитора по-іншому поглянути на музику до фільму, що той і зробив: це чутно навіть у Hedwig’s Theme, що відкриває фільм — її пишна урочистість поступилася місцем вкрадливій темряві.
Вільямс також перетворив строфу з кривавої трагедії Вільяма Шекспіра «Макбет», вклавши її в уста шкільного хору у сцені прибуття до Гоґвортсу, що дуже сподобалося Альфонсо Куарону:

Double double
Oil and trouble,
Fire burn and cauldron bubble
(Булькай, , пахкай, чахкай, чан!
Зварюйсь, трута і дурман!
Пер. Бориса Тена)
В коло всі, й що де знайшла,
Кидай кожна до котла.
Жаба та, що тридцять днів
Прокуняла між корчів
Та слизьку збирала їдь,
Перша хай в котлі кипить.

Той самий Макбет

«Я подумав, що це ідеально підходить. Ми додали рядок “щось зло тут приходить” теж із “Макбета” і відправили це Альфонсо у вигляді тексту.
І йому дуже сподобалося»,

— згодом коментував Джон Вільямс.

Джон Вільямс: Гаррі Поттер і в’язень Азкабану

Гаррі Поттер і келих вогню
У четвертому фільмі режисером був уже не Альфонсо Куарон, а Майк Ньюелл. Фентезійна стилістика повертається, але чомусь ігнорується купа важливих моментів — наприклад, фінал Чемпіонату світу з квідичу. Оповідь вийшла рваною і м’ятою, хоча світова преса високо оцінила роботу Ньюелла.
У Джона Вільямса знову сформувався щільний графік і замість нього запросили шотландського композитора Патріка Дойла, що мав номінації на «Оскар» за музику до «Гамлета» від актора і режисера Кеннета Брани (зіграв Ґільдероя Локарта у «Гаррі Поттері»).
Спочатку Дойла просили працювати з матеріалом Джона Вільямса, проте композитор залишив лише Hedwig’s Theme. А ролі музикантів вигаданого гурту The Weird Sisters виконали Джарвіс Кокер та Стів Макі з культового брит-поп-гурту The Pulp, Джонні Грінвуд та Філ Селвей з Radiohead, Стівен Клейдон з Add N to (X) та Джейсон Бакл із електронного гурту All Seeing I.
Той самий гурт
До того Патрік Дойл і Джарвіс Кокер уже працювали разом над фільмом Куарона «Великі надії». За словами Кокера, він був одним із кількох музикантів, до яких звернувся Патрік Дойл із пропозицією записати кілька пісень до фільму. І саме його варіанти підійшли композитору — три пісні, які отримали назви Do the Hippogriff, This Is the Night та Magic Works.

«Я думав, що вони знайдуть когось іншого, щоби виконати пісні, але вони попросили нас. Який у мене був шанс отримати роль у голлівудському блокбастері? Ми були на зйомках три дні. Всім статистам платили за те, щоб вони кричали від захоплення, начебто ми найвідоміший гурт у чарівному світі. Отже, ми три дні побули The Beatles»,
Джарвіс Кокер згадує свої 15 хвилин слави.

Патрік Дойл: Гаррі Поттер і келих вогню

Гаррі Поттер та Орден Фенікса

У 2007 році на місце режисера приходить Девід Єйтс, у якого за плечима був лише один повнометражний фільм 1998 року — «Позивач Тічборн». У Єйтса було складне завдання — зняти найоб’ємнішу книгу про Гаррі Поттера, яка на свій лад охарактеризувала перелом у чарівному світі. Якщо «Келих вогню» закінчується трагічною смертю Седріка Діґорі, то в «Ордені Фенікса» розгортається справжня антиутопія з тортурами, стукачами та параноєю.

Композитором став дворазовий лауреат премії BAFTA Ніколас Гупер. Він також вирішив не йти слідами Джона Вільямса. Гупер отримав можливість музично підкреслити одного з найогидніших персонажів серії — фашизоїдну садистку Долорес Амбридж. Однак, на думку багатьох критиків, йому це не вдалося, а саундтрек назвали одним із найслабших у серії Поттеріани.

Ніколас Хупер: Гаррі Поттер та Орден Фенікса

Гаррі Поттер і Напівкровний Принц
І Девід Єйтс, і Ніколас Гупер залишилися працювати над шостим фільмом епопеї — «Напівкровним Принцом», чудово передавши атмосферу жаху, що поступово згущується, і перетворивши колись дитячу казку на депресивний психологічний трилер. Не дивно, що «Гаррі Поттер і Напівкровний Принц» був номінований на «Оскар» у категорії «Найкраща операторська робота», поступившись «Аватару» Джеймса Кемерона — у фільмі чудово візуалізована задушлива і в’язка атмосфера зневіри та відчаю напередодні апокаліпсиса.
Цього разу саундтрек, написаний Ніколасом Гупером, навпаки, став найуспішнішим із усіх фільмів. Він дебютував на 29-ій сходинці Billboard і був номінований на «Греммі».

Ніколас Хупер: Гаррі Поттер і Напівкровний Принц

Гаррі Поттер і Смертельні реліквії: Частина I
Завдяки своїм режисерським успіхам та баченню поттеріанського кіновсесвіту, Девід Єйтс залишився у своєму кріслі для зйомок останньої книги, яка була розбита на два фільми. Тут Єйтс розійшовся на повну і перетворив колись затишний чарівний світ на похмуру й криваву практично антинацистську сагу.
Музику до обох частин писав французький композитор Александр Деспла, у майбутньому лауреат двох «Оскарів» за фільми «Готель Гранд-Будапешт» та «Форма води». До роботи над Поттеріаною він попрацював над «Загадковою історією Бенджаміна Баттона», «Золотим компасом» та стрічкою «Король говорить!».
Класична Hedwig’s Theme вже на похмурій заставці з іржавим логотипом Warner Brothers, що розпадається на шматки, звучить ніби з механічної скриньки, в якій поступово вмирає механізм.

«Ми хотіли, щоб вона звучала трохи сумно. Ми хотіли її трохи зіпсувати»,
Девід Єйтс зізнається, що навмисно підпсував безсмертний шедевр Джона Вільямса.
У сцені, де Гаррі Поттер та Герміона приречено танцюють у наметі посеред зимового лісу, звучить пісня Nick Cave & The Bad SeedsO Children. Цієї сцени не було в книзі, її вигадав сценарист Стів Кловз для того, щоб підкреслити їхню дружбу та приречену надію.
Той самий танець
Проте і Девід Єйтс, і Джоан Роулінг підтримали це невелике відхилення від книги. Описуючи в цьому відрізку розповіді стосунки між Гаррі, Роном та Герміоною, Джоан Роулінг відчула, що Герміона та Гаррі підходять одне одному більше, перш ніж зрештою зробити парою Рона та Герміону. І її втішило, що Стів Кловз відчув те саме.
Музичний супервайзер Метт Біффа зібрав близько 300 пісень під цю сцену, серед яких були композиції Oasis та Radiohead, проте вони «надто належали світові маглів», за словами Єйтса. У той же час ніжна й сумна пісня Ніка Кейва і компанії ідеально передавала атмосферу і стан підлітків на периферії відчаю, страху і ледве теплої надії.
«Я потребував музичного твору, який був би пронизливим, ніжним, але водночас і дивним. Я натрапив на пісню Ніка, і вона мені одразу сподобалася. Він має здатність підняти вас і розбити ваше серце одночасно.
Найбільше я боявся ставити її Дену Редкліффу та Еммі Вотсон. Я думав: “Боже, вони зрозуміють?”, бо мені було важливо, щоб вони теж розуміли музику і відчували її. Я поставив їм цю пісню — це був мій найнервовіший момент. І їм сподобалося»,
Девід Єйтс.
Александр Деспла: Гаррі Поттер і Смертельні реліквії: Частина I

Гаррі Поттер і Смертельні реліквії: Частина II
Друга частина «Смертельних реліквій» побила багато рекордів, зібравши в прокаті $1,3 мільярда. У 2011 році це був третій найкасовіший фільм у світі. У 2021 році «Гаррі Поттер і Смертельні реліквії» посів тринадцятий рядок рейтингу найкасовіших стрічок. Також фільм став найприбутковішим в історії компанії Warner Brothers.
Саундтрек, написаний Александром Деспла, здобув визнання критиків. На самому початку фільму замість звичної варіації Hedwig’s Theme звучить епічна й трагічна Lily’s Theme, яка цілком пасувала би й до «Володаря перснів». Але закінчується фінальна частина епопеї найхитрішим ходом Деспла — він вставив на титрах класичну і без сумніву культову мелодію Джона Вільямса, що ніби повертає глядача у невинне безпечне дитинство.

«Ми знаємо, що є одна тема, яка стала культовою — Hedwig’s Theme Джона Вільямса. Ця тема має вирішальне значення для успіху історії, і було б неповажно і безглуздо з мого боку не використовувати її у вирішальні моменти, коли нам потрібно було згадати десять років дружби з цими персонажами та дітьми, так що Hedwig’s Theme повторюється набагато частіше, ніж у першій частині, де головною темою фільму була втрата невинності»,
Александр Деспла.
Александр Деспла: Гаррі Поттер і Смертельні реліквії: Частина II

Читайте також про 28 документальних фільмів і серіалів про музику, які ви маєте подивитися.