Тексти

Сергій Міхалок не мовчить про події в Білорусі. Він давно все сказав

Данило Панімаш

9-го серпня в Білорусі пройшли президентські вибори, на яких вчергове переміг «останній диктатор Європи» Олександр Лукашенко. У той же день після виборів білоруси вийшли на мирні протести, які були жорстоко розігнані силовиками. Протягом п’яти днів світ спостерігав свавілля білоруського ОМОНу і поліції, які жорстоко били невинних підлітків, жінок і чоловіків і натурально викрадали людей з вулиць.

Олександр Лукашенко перебуває при владі 26 років. Останні 10 років на кожних президентських виборах у Білорусі відбуваються зіткнення силовиків і людей, які вважають, що Лукашенко фальсифікує результати виборів, «прибирає» опозиційних кандидатів і в принципі вже надто довго править країною. За його правління Білорусь постійно входила у тридцятку країн з найменшою свободою преси і наявністю цензури.
Однак таку безпрецедентну жорстокість Білорусь побачила і відчула вперше.

При цьому один з найвідоміших білоруських артистів і «особистий ворог» Олександра Лукашенка Сергій Міхалок, лідер гуртів «Ляпис-98», «Ляпис Трубецкой», BRUTTO, DREZDEN, учасник творчих дуетів «Крамбабуля» і «Саша і Сірожа» в перші дні протестів ніяк не прокоментував події в його рідній країні.

У той же час інші білоруські артисти висловились в ту чи іншу сторону про події. Репер ЛСП закликав зупинити насилля та свавілля силовиків. А Макс Корж у день найжорстокіших зіткнень навпаки закликав білорусів не провокувати владу.

View this post on Instagram

СМОТРЮ ⠀ Смотрю на лица прохожих, которые вместо обычного озабоченного и печального выражения теперь транслируют молчаливый ужас. Смотрю в радужный экран телевизора, где рассказывают о какой-то другой, яркой, прекрасной, но нереальной стране, в которой все довольны и счастливы, где я с радостью жил бы и сам… только она дематериализуется, стоит отвернуться от телевизора. Смотрю в монитор, и вижу ужас, происходящий прямо сейчас в стране, где я родился, рос, прожил всю жизнь; раньше я только читал о подобном на уроках литературы, однако эта страна уже гораздо больше похожа на реальность, хотя и тут встречаются очевидные преувеличения и популистские уловки. Поэтому параллельно я ⠀ СЛУШАЮ ⠀ Слушаю людей - политологов, друзей, знакомых, которые вдруг начали говорить абсолютно разные вещи. Кто-то пытается сохранить нейтралитет, во многих жестокость пробудила праведный гнев, некоторые напротив - потеряли дар речи от ужаса. Самые же непонятные мне индивиды пытаются оправдывать насилие и возложить вину за страдания и смерть простых людей на них самих/деньги Запада/интриги Востока/иллюминатов/пришельцев/рептилоидов… Не знаю, чем продиктована такая позиция - общей необразованностью, повышенной внушаемостью, неспособностью к логическому мышлению или желанием выделиться - не важно, зато я знаю, что со многими из них мне больше не о чем разговаривать. И в эти, пожалуй, самые кошмарные дни нашей истории, меня спасает только одно - как сильно я ⠀ ГОРЖУСЬ ⠀ Горжусь своей страной, своим народом, своими людьми. Пишу эти слова, и впервые они для меня не выглядят скомканно и неискренне. Я горжусь малышом, что несет цветок омоновцу, который вчера вполне вероятно избивал чьих-то отцов. Горжусь женщинами, которые выходят за наши общие интересы, зная, что сегодня для толерантных дубинок силовиков гендер уже не имеет значения. Горжусь водителями, которым разбивают головы и автомобили за звуковые сигналы. Горжусь каждым - от тех, кто стоял за окнами избирательных участков и пытался хоть что-то в них разглядеть, до тех, кто вышел мирно выразить свой гражданский протест и погиб от побоев, колес спецтехники и пуль. За каждого из них я ➡️

A post shared by olegi (@lspolegi) on

View this post on Instagram

Пацаны. На сегодня Вы победили. Тормозите СЕГОДНЯ движ. ( я говорю только про сегодняшний день) Вы показали что можете дать отпор. Навели шуму на весь мир. Жестких видеоматериалов хватит на месяц вперёд чтобы не потухнуть. Эта тема (прямые столкновения) сегодня не сработает в плюс. Ту « победу со дня на день» о которой вам пишут в телеге на данный момент прямыми столкновениями объективно одержать нереально. Я это вижу своими глазами находясь в Минске эти 2 ночи. Сегодня будут только трупы. Силовики таким способом на сторону людей не переходят. Сейчас в их глазах вы как раз те, против которых их натаскивали годами. К ним не обращаюсь потому что это бесполезно. Бороться необходимо. Нужно идти до конца. Требуйте от своих лидеров других решений. Берегите себя, не лезьте напрямую. Не забывайте чьи вы правнуки. Передавайте всем..

A post shared by Макс Корж (@maxkorzhmus) on

Дійшло до того, що і українські, і білоруські фанати самі почали закликати Сергія Міхалка висловитися в коментарях його соцмереж. І навіть звинуватили артиста в байдужості. Але Міхалок відключив коментарі в своєму інстаграмі.

А вже 12 серпня почав викладати свої старі пісні в інстаграмі — «Рідний край», «Середні віки», «Годзе», виконання легендарної «Воїни світла» з Одеси, «Рабкор». Співак продовжує робити це досі. 16 серпня, у день найбільшого маршу в історії Білорусі, він поділився відео з нього. На деяких кадрах видно людей, що співають «Воїни світла».

 

У соцмережах дивувалися тому, що Міхалок мовчить. Хтось навіть обурювався через мовчання артиста. Однак давайте розберемося, що може сказати або додати Сергій Міхалок до того, що він уже сказав і зробив?

Ми були ізгоями, ми були романтиками, ми були революціонерами, ми були революціонерами, які знову стали романтиками

— Сергій Міхалок

Сергій Міхалок ще в середині 2000-х продемонстрував радикальні зміни всередині себе — свого духу, тіла і ставлення до світу, перетворившись з милого та іронічного товстуна з келихом у підтягнутого брутального стрейтеджера.

У 2011 році Міхалок йде у пряму конфронтацію з президентом Білорусі Олександром Лукашенком — настільки пряму, що прокуратура Білорусі збиралася завести на нього кримінальну справу. Але не завела. І після цього Міхалок став мало не голосом покоління, причому не тільки своєї країни.

Я не фокусуюся винятково на цій персоні. Мені просто не подобається, що нашу країну асоціюють тільки з цим мерзенним політичним діячем і підривником. Це людина, яка довела країну до межі, найголовніший жахливий злочин — те, що він провів рубікон між білорусами. Це не вдавалося зробити нікому. Є люди, які одне одного зараз уже ненавидять, і це сталося завдяки Лукашенку

— Сергій Міхалок

І на наступних альбомах «Ляписа Трубецкого», «Рабкор» і «Матрьошка», з’являються ще яскравіші протестні, соціальні та етичні пісні свободи і боротьби проти будь-яких видів придушення і репресій — «Не быць скотам!», «Убей раба», «Молох». І гурт потрапив під цензуру, в «чорний список» білоруських властей.

Гурт почали сприймати серйозно, це значить серйозні нападки, серйозний аналіз, дуже багато дойобок, дуже багато звинувачень у радикалізмі, вкрай правому або вкрай лівому. Ми потрапили на зуб тим, до кого мені не було діла.

[…]

Було, звичайно, страшно, особливо рідним і близьким. Ніхто не розумів, що ми творимо. Навіть їм здавалося, що ми реально якесь політичне радикальне угрупування, що є якісь таємні ватажки

— Сергій Міхалок у фільмі BRUTTO NOSTRA

А з 2014 року Сергій Міхалок почав безпосередньо асоціюватися з революцією, і його пісні вже остаточно перейшли в категорію політичних висловлювань. Тому що Міхалок завжди чутливо реагував на соціальні процеси в його середовищі існування — Білорусі, Росії та Україні.

Ми бачимо, деякі показують нам пальці з залу. Я хочу сказати, що мене лякали пістолетами, автоматами, в мене кидали цеглою, били голову нунчаками, і єдиний палець, який може мене налякати в цьому залі — якщо він буде відкушеним і засунутим собі у дупу. Тож що якщо ти не збираєшся цього робити, то пішов на хуй, імперський імбецил

— Сергій Міхалок під час виступу на фестивалі Peepl Rock, 2014

7-го грудня, через тиждень після жорсткого розгону владою Януковича прихильників євроінтеграції України, Міхалок виступив на Майдані Незалежності. У 2014 році пісня «Воїни світла» стала негласним гімном Революції Гідності. У 2015-му Сергій Міхалок просить дозволу на проживання в Україні, тому що влада Білорусі негативно сприйняла його підтримку Майдану і по суті не дала Міхалку й гурту працювати на батьківщині.

Сергій Міхалок був одним з найактивніших бунтарів останніх 10 років на всьому пострадянському просторі. Ще 10 років тому він уже все сказав і про диктатуру президента Білорусі Олександра Лукашенка, і про диктатуру президента Росії Володимира Путіна.

Протягом 10 років Міхалок гостро висловлювався і співав пісні про пробудження в собі людини і громадянина, про протистояння несправедливості, про перманентну творчу революцію.

10 років Сергій Міхалок здійснював революцію навколо себе і спонукав до неї слухачів. І наполегливість фанатів та їхні вимоги до Сергія Михалка про висловлювання, м’яко кажучи, дивують.

Тому культові пісні Сергія Міхалка в його фейсбуці та інстаграмі красномовно говорять про те, що він давно зробив свій внесок в білоруську революцію, що його ставлення ніяк не змінилося. Просто йому нічого додати до сказаного.

До того ж, дуже самовпевнено звучать заклики з серії «ти боягуз, не мовчи» до людини, яка має родичів у Білорусі — першу дружину з сином та батьків.

І ще один важливий момент: Сергій Міхалок не може поїхати до рідної країни. За словами його продюсера Антона Азізбекяна, є ризик, що на кордоні з Білоруссю співака просто заарештують.

З урахуванням того, що він є ворогом білоруської влади, перепости його пісень — це єдина можливість хоча б якось підтримати білоруські протести без шкоди для себе та своїх близьких.

Проблема в тому, що існує цар з необмеженою владою. І коли ти стаєш його особистим ворогом, то тут уже ніхто нічого поперек сказати не може. Своїм інтерв’ю я його особисто образив. А як показує практика, він [Олександр Лукашенко] нічого не забуває

— Сергій Міхалок про кримінальну справу, яку хотіли відкрити проти нього у 2013 році

Читайте також про те, чому українські зірки бояться висловлюватись.