Олексій Коган, джазознавець, організатор музичних фестивалів та ведучий UA: Радіо Промінь розказав про своїх улюблених джазових виконавців та найкращі альбоми українського джазу.
Я завжди дуже дивно ставився до будь-яких рейтингів, тому що вважаю це дитячими іграми дорослих людей. Перший, другий, третій — чия думка, чому саме так? Чому хтось перший, а хтось ні?
Ми порушуємо головне правило демократії: кожна людина, в даному випадку кожен музикант є неповторною особистістю. Тому вважайте наведений перелік початком — є ще багато прекрасних виконавців в українському джазі, його можна продовжувати. На сьогодні цей умовний топ-8 виглядає так.
— Олексій Коган
«Лирическое настроение»
По-перше, треба згадати першу українську джазову вінілову платівку, яка вийшла ще за радянських часів. На ній звучать найкращі на той час українські музиканти: Валерій Колесніков з Донецька, Володимир Молотков, гітарист і педагог з Києва, відомий тоді не лише в Радянському Союзі, а й за кордоном — на записі він виконує партію бас-гітари.
В’ячеслав Новіков — піаніст, який наразі живе й працює у Фінляндії, та барабанщик Александр Хрістідіс — грек, багато років тому поїхав в Салоніки, де працює барабанщиком у симфонічному оркестрі. Це вже історія українського джазу, тому раджу послухати цей диск із першої до останньої ноти.
МЛАДА
Проєкт «МЛАДА» — «Ой весна, весна», який записала Марина Юрасова, а продюсером виступив саундпродюсер і барабанщик Сергій Табунщик — для мене це тиха сенсація. Цей альбом навіть має назву «Сучасні візії української народної музики».
Марина Юрасова зробила дуже велику роботу. За винятком 1–2 пісень, українська музика, представлена на диску, є малознаною. Мені здається, це був прорив, не оцінений належним чином. Я пропоную послухати весь альбом, або, якщо хочете окремі п’єси, то я б виділив «Їхав, їхав козак містом», «Сидить млада» і «Кроковеє колесо».
До слова, я питав у людей, що таке «кроковеє колесо». Ніхто не знає, що це означає. Виконують музику найкращі українські музиканти — не тільки джазові, а й класичні. А блискуче аранжування здійснив відомий піаніст, клавішник, композитор і аранжувальник Павло Шепета.
UKRAINIAN ROOTS IN JAZZ
Я не буду кокетувати: мені важко говорити про цей диск, оскільки я його продюсував. І не соромлюсь цієї роботи — вона видається мені дуже гарною, передусім цікавою для іноземців, які хотіли би дізнатися про українську музику.
З добірки можна слухати все, але я би радив унікальний запис, який має чудову історію. Польська співачка Гражина Авгусчік, бразильський гітарист та співак Пауліньо Ґарсіа, та легендарний польський саксофоніст Януш Муняк грають українську пісню.
А її запис стався так: перед гастролями в 2005 році, коли концерти в Україні організовував Польський інститут. Мені зателефонували й сказали: «Олексію, потрібна українська пісня, яку ми б почали грати, і всі знали, що це».
Ми довго обирали пісню і зупинилися на хіті 60-х років — «Черемшина». Я розказав історію цього треку і писав латинськими літерами, як вимовляти українські слова. Але завдяки польській крові Гражина вимова у пісні бездоганна. А Пауліньо Ґарсіа навіть створив португальську версію тексту, він запитав мене: про що йдеться у пісні.
Я розказав йому, що дівчина чекає на коханого хлопця, буяє весна — і він зробив текст, перетворивши українську пісню на шикарну босанову в бразильському стилі. Тут треба подякувати нашій публіці, ви можете почути реакцію глядачів і слухачів на концерті у київському Будинку кіно.
СУПЕР ВУЙКО БЕНД
Як на мене, це один із найкращих українських ф’южн-гуртів середини 1990-х. Ці музиканти встигли поїздити на фестивалі і було дуже приємно чути відгуки про них. Тут можна подякувати звукорежисеру Олегу Ступці (світла йому пам’ять).
А в складі цього гурту грали чудові українські музиканти: піаніст-аранжувальник та клавішник Петро Пашков, бас-гітарист Вадим Медвідь — першокласний майстер, який довгий час перед поверненням у Київ працював в американській фірмі Fodera guitars і робив інструменти легендарним бас-гітаристам усього світу.
На саксофоні — Костя Кляшторний. Костя спочатку емігрував в Аргентину, зараз живе в Нідерландах, де також записує музику. І барабанщик Стас Іванов. Пропоную послухати дуже кльову тему в стилі ф’южн — «Супер вуйко блюз». Дуже гарна платівка.
DENNIS ADU
Альбом Influences можна назвати українським проривом і на американському, і на світовому ринках. Цей диск був записаний в Нью-Йорку. У записі взяли участь українські та американські музиканти. З українського боку — барабанщик Павло Галицький, піаніст Павло Литвиненко, саксофоніст Дмитро «Бобін» Александров, Денніс Аду.
На контрабасі грала фантастична виконавиця та суперзірка Лінда О. Дуже красива балада Angelica’s Eyes. І взагалі, Influenсes — гарний приклад українського джазу під американським впливом, розкішна платівка, на яку зараз полюють колекціонери на Заході.
ІВАНОВ, ГЛАДЕЦЬКИЙ, ВОЛКОВ
Родіон Іванов, Максим Гладецький, Валерій Волков записали чудовий альбом More Than Words. Фотографія на обкладинці цього альбому зроблена на даху мого будинку. А якщо захочете, окремо можна послухати інструментальну версію відомої радянської пісні з кінострічки «Мері Поппінс, до побачення», «Корольові сни».
ІГОР ЗАКУС
Один із найцікавіших українських музикантів. Людина, яка дуже багато сил доклала до того, щоб видавати й популяризувати український джаз. Він автор теле- і радіопроєкту «Джаз-коло».
Мені дуже подобаються всі альбоми Ігоря, але Ukrainian Bass Song — особлива робота. Ця композиція може носити звання одного з хітів українського джазу. Також я би хотів виділити джазову версію, навіть напівкласичну, обробку знаменитої української пісні «Америцький край».
Над створенням цієї композиції гарно попрацювали Юрій Шепета, Ігор Закус, гітарист Олександр Павлов, клавішниця Наталя Лєбєдєва, барабанщик Олександр Лебеденко і партію сопілки, власне, тему цієї п’єси — зіграв великий шанувальник народних інструментів і саксофоніст Мирон Блощичак.
Я вважаю, що музика композиторів Юрія Шепети, Родіона Іванова, Ігоря Закуса, Сергія Овсянникова, Валерія Волкова гідна того, щоб називатися українськими джазовими стандартами.
ВАГІФ МУСТАФА-ЗАДЕ. «ПІСНЯ ПРО РУШНИК»
Я вважаю цей диск українським, тому що його запис було зроблено в Україні. Вагіф Мустафа-заде — легендарний азербайджанський музикант, який помер у неповні 37 років. Про нього знав весь світ.
Микола Аммосов, який працював на UA: Радіо Промінь, був ініціатором запису тріо Вагіфа Мустафи-заде. Під час приїзду команди Вагіфа в Київ була можливість зробити запис у Будинку звукозапису. Коли Вагіф збирався на запис, він у тодішньому готелі «Москва», (зараз — «Україна» на Майдані Незалежності) слухав по радіо програму, де почув українську пісню.
Він вирішив, що це народна пісня, а насправді це був знаменитий український хіт «Пісня про рушник». Коли запис диску було завершено, лишилося 4 хвилини дорогоцінної плівки і Микола Аммосов запропонував Вагіфу «добити» плівку і зімпровізувати. Тут відбулося диво — я й сьогодні думаю, що так буває, якщо немає пророка у рідному краю. Як на мене, найкраще аранжування «Пісні про рушник» зробив не українець, а азербайджанець, який чув цю композицію два рази в житті.
***
Кожна людина робить свій внесок у розвиток української музики, і кожна людина — неповторна індивідуальність. Наведений перелік — не остаточний, я просто показав українську музику, яку я люблю, і яка одразу спала на думку.
UA: Радіо Промінь у Києві працює на хвилі 97,2 FM. Дізнатися FM-частоти в інших містах можна за посиланням. Також слухайте другий канал радіо «Суспільне» в мобільному застосунку suspilne.radio.
