«Я себе вважаю босяком»: Wellboy про зміни в житті, корпоративи та пісню для Нацвідбору. Інтерв’ю

— Знаю, що останні кілька днів у тебе були дуже насичені.
Як почуваєшся?

Класно! Прокинувся, от даю тобі інтерв’ю, потім поїду на канал M1, далі ще якесь інтерв’ю, потім на радіо, ще якийсь двіж — прикольно.

— Ти якраз підвів до наступного запитання.
У червні буде рік, як вилетіли «Гуси».
Як змінилося твоє життя за цей час?

Найголовніше — я з’їхав на квартиру і більше не живу общазі. Це дуже мене порадувало.

Я нарешті можу займатися улюбленою справою: співати, веселити людей, ділитися своїми піснями на широку аудиторію, виступати, грати на корпоративах і на святах і отримувати від цього максимальне задоволення.

Звісно, мене підтримують, виходять якісь новини, іноді дивні. Коротше, про мене трошечки дізналися за цей рік, і це теж не може мене не радувати.

— Ти пам’ятаєш момент, коли зрозумів,
що все — несеться, і далі вже не буде по-іншому?

25 червня, коли ми випустили «Гуси». Відразу поїхали на радіо презентувати пісню. Я вже тоді помітив, що кліп почали репостити мегазірки, типу Надя Дорофєєва, Меладзе, Настя Каменських. І я подумав: «Ого, вже нормально несеться». 

Потім був виступ на головній сцені Atlas Weekend, купа людей. Думаю: ну вообщє несеться, лють. Далі перші корпоративи, фестиваль у Маріуполі, ще якісь виступи — ось як тоді понеслося, так і несеться досі.

Але я пам’ятаю чітко, як у день релізу «Гусей» на мене почали підписуватися люди, максимально репостити та підтримувати. Я ж звичайний пацан, у мене ніколи не було такої активності!

— Ти кілька разів згадав про корпоративи.
Який тобі запам’ятався найбільше?

Був один дуже дивний корпоратив на день народження одного мужчини. І там у нього маленький синочок, роки три-чотири, він, як виявилося, дуже любить мою творчість. До мене виступав кавер-бенд, і після малий бігав і кричав у мікрофон: «Виходьте! Я хочу Wellboy». 

І от я приїхав, співаю «Вишні» та «Гуси». Хлопчик бігав перед сценою, співав зі мною. Це було прикольно, малий класний, без комплексів. 

А, ще на іншому корпоративі, дівчинка вибігла на сцену і сказала: «Під ваші треки ноги самі в пляс ідуть. Можно ваш номерочок?». Дівчинці, якщо що, було років 10, в окулярах, в неї ще такі ангельскі крильця були.

— Яку роль Юрій Бардаш зараз відіграє у проєкті Wellboy?

Юрій Бардаш — крутий продюсер, і досі він мене направляє і підказує. Ніяке рішення не приймається без нього. Роль Юри в команді максимально велика. Він — авторитет. Якщо я не знаю, що мені робити, то питаю його.

— Твоє рішення взяти участь у Нацвідборі — його чи спільне?

Та якось воно само так склалося. Типу, ось же «Євробачення», надо йти і розривать. Усе до цього йшло і ми довго це не обговорювали.

— Як ти оцінюєш свої шанси та що думаєш про інших фіналістів?

Не знаю… Спокійно я до них ставлюся. Усі чьоткі, прикольні, цікаві. Нічого поганого про них не можу сказати.

Мені вчора люди почали скидати інтерв’ю Our Atlantic — там у них питали типу чим вони кращі за Wellboy. Ну, і чувак з гурту сказав: «Та Wellboy лошара». Я таку позицію займати не хочу. 

А так — в Аліни Паш крута пісня. Грустнєнька, але крута, і дуже вона відкриває її з іншого боку. Kalush Orchestra і Stefania — прикольно, хай буде, молодці. Roxolana класна, залетіла як грім серед ясного неба. Всі молодці.

— Ти останній, хто ще не показав пісню для Нацвідбору. Розкажи, про що Nozzy Bossy та як вона народжувалася

У нас був зовсім інший тречок. Ми його послухали і вхопили один момент, почали розвивати його. Ми були на студії і якось Женя Тріплов (музичний продюсер) говорить: «Нозі босі». І ми такі — це ж прикольно! Не ноги, а саме нозі, маленькі такі.

Почали качати далі цю тему, я приніс перший куплет і там був рядок: «Що б ти не робив і де б ти не була, з тобою завжди буде сила села». Всім сподобалося, ми написали пісню.

Вона про силу села, про всіх босоногих людей, які йдуть по цій планеті. Я себе вважаю босяком. Йду кудись, не знаю куди. Але я йду босим і мені це в кайф. І ця пісня — про всіх таких людей, з якими завжди сила села, землі, яка дає тобі енергію. У цій пісні насправді багато глибоких речей.

— Пісня в тебе наполовину англійською. В одному відео ти розповідав щось про бабусю, яка живе в Америці, і що англійська для тебе наче рідна. Це жарт?

До мене підійшов якийсь незрозумілий журналіст — я так зрозумів, що він робить огляди на «Євробачення». Він мені не дуже сподобався, почав грузити якимись запитаннями, про англійську питав. Ну я йому натрусив про бабусю з Америки і що англійська в мене «пьорфект».

Насправді в мене нуляча англійська. В селі її рівень не можна виміряти — її там нема. Чуваки там іноді кажуть «йоу» просто. Ми постарилися другий куплет записати нормально, але в мене там все одно жуткий акцент, але в цьому є прикольчік.

— Які в тебе плани на цей рік?

Весною хотілося б випустити альбом і сольний концерт забабахати десь. Ми вже його пишемо, збираємо докупи все, що я писав, щось пацани. Хочеться вже не синглами бомбити, а зробити альбом і круто його представити.