Інтерв'ю

«Підлаштовуватися під тренди означає заганяти себе в пастку»: знайомтесь з київським гуртом Junket

Данило Панімаш
2040

Junket — київський імпровізаційний гурт, який поєднує саксофон, флейту і вокал з електронними бітами. Його випадково заснували двоє учасників Atomic Simao — одного з небагатьох яскравих психоделічних гуртів України.

Минулого року Junket стали одними із переможців музичної премії Jäger Music Awards в номінації Young Blood і отримали подарунок — видання їхнього дебютного альбому на вінілових платівках. Його презентація відбулася в липні 2020 року, а у вже у вересні стартує новий сезон премії.

Ми зустрілися з саксофоністом і флейтистом Колею та бітмейкером і барабанщиком Жорою і поговорили про майбутнє живих та онлайн-концертів, ностальгійну електронну музику, складність запису та імпровізації і що таке взагалі Junket та чому за ними треба слідкувати.

— Як зібрався Junket?

Жора: Сестра попросила знайти саксофоніста для виступу на художній виставці свого чоловіка. Я покликав Колю. А потім згадав, що в мене на планшеті є програма, в якій можна робити музику. Я в ній працював, але для себе, тому що виступати з цим нудно.

Ми прийшли на виставку, я включив біт, а Коля почав імпровізувати на саксофоні. І всі відвідувачі раптово оточили нас, ніби на концерті. Потім до Колі підійшла дівчина, дала візитку, кудись покликала грати наступного дня, хоча ми тільки 5 хвилин як зібралися.

Наступного дня ми граємо вже на іншій виставці. Я кажу Колі: «Давай я поставлю біт, а ти грай під нього ненав’язливо, щоб люди могли ходити по музею і картини розглядати». І після виступу до нас знову підходить якийсь незнайомий чоловік, кудись нас знову звуть.

Я не встиг навіть сторінку зробити на фейсбуці і саундклауді, а ми вже грали концерти

— А під Junket танцюють чи впадають в транс?

Коля: Танцюють. І ми танцюємо!

Жора: Ми грали у River Port. Усі танцювали, а після того, як ми закінчили грати, публіка пішла на оглядовий майданчик. А там прямо на річці горить корабель. Хтось повертається до нас і каже: «Так, пацани, вечірка — вогонь!».

А на концерті в арт-просторі Samskara танцювати під нас вибіг охоронець. Він спочатку сидів, ногою притоптував, а десь на третьому треку не витримав. Так і народилася назва нашого альбому — Burning Boat & The Dancefloor Security.

— «Джанк» на жаргоні означає загальну назву опіатів…

Коля: Про те, що у назві є корінь junk, ніхто не забував.

Жора: Але ми насправді мали на увазі просто «пікнік».

Коля: Ще можна «сирний пиріг». (сміються)

Жора: Коли ми грали на фестивалі Z-Games, я зрозумів, що наша музика ідеальна для пляжу, моря, сонця. Саксофон і ненав’язлива електроніка.

Коля: Для заводу теж підходить.

— Ви завжди захоплювалися брейкбітом?

Жора: Я ріс на британській електроніці 1990-х років, це моя улюблена епоха в електронній музиці. Я робив на планшеті музичні нариси сам для себе, але коли додався саксофон, музика почала жити. Без соло-інструменту було б нудно. Нам часто кажуть, що у перспективі в Junket може вирости аудиторія набагато більша, ніж у Atomic Simao, — через популярність електроніки.

Коля: До того ж музика Atomic Simao складніша за сприйняттям. І Simao більш трансові, це музика для занурення. А Junket — музика танцювальна.

Як з’явився вокал?

Коля: На дні народження Жори був джем, де ми познайомилися з Дімою. Він одразу влився і ми запрацювали, як один організм.

Жора: Я чую голос і думаю: я ж не вмикав ніякі семпли, хто це так круто співає? А це Діма з мікрофоном. Причому він — виходець із важкої музики, він грає у гурті Point. Але слухає дуже багато різної музики.

Коля: По суті, ми не шукали вокал, він сам до нас прийшов.

Як ви записуєте свій матеріал? Теж наживо, одним дублем?

Жора: Спочатку я приношу інструментал. Потім Діма по ньому розкладає текст. А вже потім Коля записує саксофон.

Коля: Ми якось записувалися наживо одним дублем, було прикольно. Але альбом Burning Boat & The Dancefloor Security ми накопичували окремо. Новий міні-альбом плануємо писати лайвом.

Жора: У Atomic Simao усе пишеться з першого дубля, наживо. Ми навіть практично не використовуємо метроном, щоб залишалася жвавість. Коля може пізніше переписати партії саксофону, якщо вони йому не подобаються. Але я думаю, це чесний підхід, так записувалися в 1960-ті.

Коля: Але я все одно перезаписую шматки з наших спільних джемів. Відчувається один настрій, всі учасники ловлять один одного енергетично. Коли ти пишешся окремо, через певний час, ти вже по-іншому все сприймаєш.

Жора: Коли я запрошував хлопців в Atomic Simao, я говорив, щоб не було такого: «А давайте зіграємо мою пісню». Ми починаємо джем і кожен щось пропонує. Найкрутіше відчуття — це коли п’ять абсолютно різних людей ловлять спільну хвилю, ні про що не домовляючись.

Тексти, які наспівує Діма, теж імпровізаційні?

Коля: Вони імпровізовані, але потім Діма їх збирає воєдино.

Жора: Він класно використовує ефекти на вокальній примочці. Спочатку Діма створює зліпок тексту, пристрілюється, а потім це перетворюється в щось цілісне.

— Про що його тексти?

Коля: Про це краще запитати у Діми, але вони закликають до світла й переможні.

А що у Junket зараз? Чи звуть вас в тури, на фестивалі?

Жора: Так, звуть. Junket невибагливі по техрайдеру, ми легкі на підйом. До того ж електроніка сьогодні запотребована. Ми повинні були влітку багато де грати, але карантин усе змінив.

Карантин відкрив нове явище — онлайн-концерти. Як ви до них ставитеся?

Коля: Енергетика інша. Точно так само, як подивитися футбол вдома або бути на ревучому стадіоні. Живий концерт — це тусовка, настрій. Найкрутіший онлайн-концерт не дасть тобі це переживання, тому що це завжди обмін енергією.

Жора: Будь-який гурт потрібно слухати наживо. Як, наприклад, було з Антохою МС. На записі не чіпляє. А в Atlas на концерті він за п’ять секунд налагодив контакт із залом. Я бачив, як якийсь дорослий мужик у золотому ланцюзі гасився і ридав під нього.

Коля: І це вже не та людина, з якою ти в гримерці спілкувався, і не той, кого ти бачиш лайвом на YouTube.

Жора: Або з іншого боку, гурт Klaxons, який зірвав купу нагород за свій перший альбом. Я подивився їхній лайв — наживо це слухати неможливо. Вони записали ідеальний альбом з точки зору саунддизайну, але наживо не можуть передати навіть 40% того, як це звучить на альбомі.

Будь-який формат крутий, поки не приїдається. Пережоване вже несмачне.

— А концерти в комп’ютерних іграх? Взяти, наприклад, виступ Тревіса Скотта у Fortnite. Уявіть, ви — у VR-окулярах у себе в кімнаті з крутою стереосистемою. А вам програмують усе, що завгодно — артист збільшується в розмірах, будь-які кольори, образи.

Коля: Так і буде. Але це все одно не замінить живі виступи.

Жора: Це прикольно як альтернативний формат до того часу, поки кожен другий артист не почне робити щось подібне. Як із вертикальними концертами — Green Grey зробили першими, а зараз уже і Pianoбой, і «ТНМК». Будь-який формат крутий, поки не приїдається. Пережоване вже несмачне.

Ви заробляєте на своїй музиці? Як відчуваєте себе в фінансовому плані?

Жора: Ми не безкоштовно граємо.

Коля: Гроші капають.

Жора: Взагалі ми займаємося музикою для того, щоб виступати. Мені цікаво подорожувати і грати в різних місцях. Ми могли б попросити такий гонорар, з яким можна виступати двічі на рік, тому що його мало хто потягне. Ми десь посередині, зате маємо концерти. Наразі це для мене важливіше.

— Ви здивувалися, коли стали одними з трьох переможців у номінації Young Blood? Чи чекали цього?

Жора: З Jäger Music Awards вийшло забавно. Я відправив трек, заповнив анкету і забув про це взагалі.

Коля: Ніхто з нас навіть на їхню сторінку не був підписаний.

Жора: Потім нам написали і покликали на церемонію нагородження. Я питаю: «А навіщо? Ви просто збираєте людей для масовки?». А нам відповідають: «Не можемо сказати, але потрібно, щоб хтось із вас був». Ми приїжджаємо і зустрічаємо репера J Scope (ex-Very The Jerry — прим. ред.). І він нас раптово починає вітати. Ми навіть не зрозуміли, з чим. Він каже: «А ви що, не знаєте? Ви ж виграли». Ми такі: «В сенсі виграли, адже зараз тільки будуть переможців оголошувати».

Ми ліземо у телефони і дізнаємося, що за два тижні до нагородження Jägermeister нас оголосив у фейсбуці і тегнув, Даша Колосова нас вітала, купа коментарів. А ми провтикали. І ще думали, чи йти на нагородження. Як гурт з’явився забавно, так все і несеться.

— Що для вас означає бути виданими на вінілі?

Жора: Бути виданим на вінілі — це мрія будь-якого музиканта. Ми не виняток.

У нашому випадку це ще примітно тим, що колись я жартома сказав, що одного разу музика з планшета вийде на вінілі. І тут такі справи якраз.

Виникає відчуття, що ви взагалі не напружуєтеся, до вас все саме приходить.

Коля: Ну, для того, щоб робити музику і виступати, потрібно як мінімум зібратися. Зусилля докладаємо — скоро буде кліп і новий ЕР.

Жора: Альбом як формат відмирає, а міні-альбом — оптимальна величина. Краще зробити ЕР без прохідних треків, ніж вимучений повноформатник.

— Чи не відчуваєте ви, що ваш жанр вузький і за його межі складно виходити?

Жора: У нас немає такого, щоб ми сиділи і думали, як підхопити якісь тренди. Ми робимо те, що нам подобається. Ми і так граємо непопулярну електроніку. Мені взагалі здається, що Junket цікаві через поєднання саксофону, флейти і Діми. І є позитивний фідбек.

Коля: До того ж тренди постійно змінюються. Щось повертається, але ніколи не знаєш, що саме повернеться і коли. Зараз тренд на олдскульну історію, семпли з 1990-х років. І в хіп-хопі, і в електроніці. Навіть поп-музика зараз не така глянцева, якою була 10 років тому.

Жора: Мені здається, що нічого нового не з’являється зараз. Воно вже було створено.

Коля: Чому? Створюється, я відстежую постійно нових артистів. Багато шлаку відсіється з роками. Ми тільки через 10 років зрозуміємо, якою була нинішня епоха. Важливіше, щоб музика залишалася надовго. Коли ти полюєш за трендами, це означає, що ти скоро застарієш. Ти, безумовно, заробиш грошей. Але підлаштовуватися під тренди означає заганяти себе в пастку.

— А вам не здається, що зараз музика недовговічна, бо її стає все більше? Хіт живе тиждень.

Коля: Завжди поряд з гідними артистами йшло багато артистів прохідних. Сьогодні їх складніше вичленити в потоці інформації. Зараз усі можуть бути на виду, достатньо накрутити собі мільйони переглядів.

Жора: Для мене це сумна тенденція, що люди за кількістю переглядів визначають якість музики.

Я не те, щоб задоволений тим, що є. Я ціную те, що ми маємо зараз.

Ви комфортно відчуваєте себе в теперішньому статусі?

Жора: Я тішуся тим, що ми робимо, що хочемо. Але потрібно серйозно вкладатися у власне просування. Ідеально, звичайно, коли у гурту є людина, яка бере це на себе, а музиканти займаються творчістю і виступають. У Atomic Simao і Junket немає менеджера. Тягнути одному і менеджмент, і творчість, і виступи важко, тому що в усіх сферах ти не будеш до кінця викладатися.

Я не те, щоб задоволений тим, що є. Я ціную те, що ми маємо зараз. Junket ще пощастило, бо ми писали всюди, що це сайд-проєкт Atomic Simao. Не знаю, як би було, якби ми запустилися з нуля, без бекграунду. І це був хороший старт, якого не було у Atomic Simao.

Коля: В Україні ніша музичного менеджменту в принципі не дуже розвинена. Складно знайти менеджера. У США протоптані доріжки, є інфраструктура та індустрія. В Україні ж поки що все працює інтуїтивно.

— Чого чекати на презентації вашого вінілу 25 липня?

Жора: Вас чекає прем’єра нашого дебютного кліпу. Ми самі в передчутті суботи.

Фото: Данил Привет

Випуск і презентація платівки стали призом для гурту Junket за перемогу в номінації Young Blood на премії незалежної музики Jager Music Awards. Мета премії — розвиток локальної української сцени.
Young Blood — номінація, створена спеціально для підтримки перспективних новачків. У різні роки експертне журі обирало переможцями Young Blood таких артистів, як «Електромед», [О] і СТАСIК.
Наступний сезон премії стартує у вересні 2020 року. Молоді та перспективні артисти можуть подати заявку на сайті премії.

Читайте також велике інтерв’ю з Паліндромом про те, як він перетворився з репера на інді-виконавця.