Нова музика

Новий альбом українців Disappeared Completely — зухвалі гаражні бойовики, які ми заслужили

Олена Мосійчук

Київський інді-рок-гурт Disappeared Completely приваблював своєю меланхолійною музикою, в якій хотілося повністю розчинитися, на двох попередніх альбомах Sea of Fallen Nests і Contradictions. Спокуслива атмосфера пісень і плавний темп асоціювались із сутінками, останнім недопитим келихом вина і відчуттям легкої сонливості. Але цей асоціативний ряд змінюється із новим альбомом.

На Pretty Average гурт показує, що передвечір’я вони проміняли на глибоку ніч, недопитий келих — на напівпусту пляшку вина, а легку сонливість — на стан повної готовності та сплеск енергії. Тепер гурт звучить зухвало і твердіше, при цьому не зраджує власній ледь не нуарній естетиці.

Сьогодні Disappeared Completely презентували свій другий повноформатний альбом. Нашій музичній оглядачці Олені Мосійчук стало цікаво, чи дійсно він достатньо посередній, як заявляє назва, чи колектив просто іронізує над дійсно цікавою роботою.

11 листопада Disappeared Completely вперше презентують альбом Pretty Average на сцені «СЛУХ: Наживо». На честь виходу альбому даруємо промокод «disappeared» на –15% (дійсний до 22 жовтня включно). Квитки — за посиланням.

Звідки з’явилися «повністю зниклі»

Віталій Шапка, він же Джеймс Хедер, почав займатися музикою ще у 2012 році. Чотири роки писав тексти в стіл, поки у 2016-му йому не прийшла ідея створити власний гурт: тоді й зʼявилася така собі віддушина, завдяки якій можна було відокремитись від грішної тілесної форми і розчинитись у музиці. Поціновувачі тужливого голосу Тома Йорка здогадаються, що назва проєкту натхненна піснею How To Disappear Completely британського гурту Radiohead.

За цей період склад зазнав численних змін, проте у 2022 році колектив остаточно сформувався — у Disappeared Completely грають Марина Крикля, незмінний фронтмен Віталій Шапка та Христина Загорська (була в гурті від початку).

Став лайк, якщо любиш Radiohead, the xx і тексти англійською

Їх часто порівнювали із Radiohead (не лише через назву), UNKLE та особливо з The xx. Гурт інтелігентно запозичив у кожного з улюблених виконавців елементи та спробував їх поєднати. Від The xx дістався колисальний вокал, від UNKLE — інструментал і подача мелодії у пісні, від Radiohead — тривожна атмосфера з присмаком болю. Disappeared Completely не просто імітували своїх музичних героїв, а несвідомо поєднали усе, що сильно любили, й зробили своє.

Усе це спрацювало, але переважно на іноземну аудиторію. Мільйони прослуховувань на цифрових платформах гурт отримав переважно завдяки слухачам із Австрії, Франції та інших країн. Це стало поштовхом до співпраці з французьким лейблом La Belle Musique, виступів на фестивалях і шоукейсах Австрії та Угорщини. Справа тут, скоріш за все, і в доступності самої музики для закордонної аудиторії, і в зрозумілості текстів через обрану мову — як-не-як, англійську знає весь світ.

Тотальне занурення у безкрайню меланхолію

Раніше Disappeared Completely були мрійниками-меланхоліками: під їхню музику хотілося провалитися у морську безодню. У 2017 році гурт випустив дебютний альбом Sea of Fallen Nests, в якому ненавʼязлива електроніка гарно поєднувалась із мʼякими гітарами й вокалом. Цю історію вони у 2020 році доповнили мініальбомом Contradictions — більш експериментальним, проте менш концептуальним. Складалося відчуття, ніби гурт заплутався у тому, яким хоче бути. Але все змінилось.

Нова ера: вриваються ґранж, блюз та альтернативний рок

Часто буває, що артист вирішує змінити звучання, і робить це настільки різко й хаотично, що в слухача очі закочуються так глибоко, що людська біологія не здатна це пояснити. У випадку з Disappeared Completely зміна якраз дуже помітна, проте вона не до такого ступеня неочікувана. Зухвалість і відчайдушність увірвались у музику гурту так гармонійно і плавно, наче завжди там і були.

Альбом Pretty Average звучить, як типові Disappeared Completely, тільки до колисальної електроніки доєднались блюзова та ґранжева естетика, а сама електроніка набула присмаку IDM. Найбільше на цю переміну в настрої натякають саме гітари: пронизливі, кричущі, місцями важкі, наче гурт вирішив позагравати зі стоунер-роковими мотивами.

Для Disappeared Completely це — великий крок вперед. Не тому, що раніше їхня музика не була цікавою, а тому, що гурт нарешті показав свій характер і гострі зуби. Вони сміливі, спокусливі, епатажні: чого тільки вартий крик Віталія наприкінці треку Shit is Crazy, де він то сміється у стилі Джокера, то піднесено викрикує фрази. Завіса напускної печалі знята — настав час помітного задоволення від неконтрольованого сплеску емоцій.

Або ж трек Personal 1: починається він просто, хоча й швидко як для колективу (колись). Марина Крикля у прискореному темпі виспівує власний куплет під монотонний мотив драм-машини та гітари. Потім її голос стихає, а музика нарощує напругу — і тут інструменти вибухають в окремий, незалежний від голосу виконавиці, приспів. Усе це ніби підкреслює переживання Марини щодо стосунків із власним тілом:

My whole body is in pain
Never wanna feel this way
I just wanna run away
Guess I’d have to die again

Моє тіло все болить
Більше ніколи не хочу так почуватися
Я просто хочу втекти
Доведеться знову померти

Звісно, від впливу Radiohead скільки втікай, а не заховаєшся. Неозброєним вухом можна почути, що початок Personal 2 надто сильно нагадує початок треку Idioteque з альбому Kid A. Проте далі Disappeared Completely відійшли від Kid-A-ївського IDM і продовжили грати свій новий альтернативний рок.

Музика для викрадення візка в супермаркеті

Проте на повноформатнику вражають музичні рішення навіть не стільки через професійність і майстерність втілення. Найголовніше в альбомі те, що кожну пісню можна розібрати на саундтреки: для фільму, серіалу, студентської короткометражки, тощо. 

Під час прослуховування Pretty Average в голові виникають кадри з якоїсь кінострічки про дорослішання, де головні герої та героїні — це підлітки, що намагаються розібратися з проблемами на буремному шляху. Наприклад, пісні Tunnel Vision, Personal 2 й особливо Speak to Me непогано б вписались у популярний британський серіал «Сексуальна освіта». Одна з цих композицій могла би стати супроводом для конкретної конфліктної ситуації, де герой і героїня сваряться, не розуміючи почуттів одне одного, і бояться проявити слабкість, як це було з героями Отіса та Мейв у вищезгаданому серіалі.

Disappeared Completely — музика, яка підходить до всього, але щось окреме виділити важко. До обіймів, до сексу (залежно від уподобань), до куріння на балконі, до п’янки з друзями, до втикання в стелю зі звішеною з ліжка ногою. До сцени у фільмі, де підлітки під час вечірньої прогулянки вриваються у супермаркет, викрадають продуктовий візок і втікають на ньому від підстаркуватого охоронця, що біжить за хуліганами. Хоча, виходить, що все-таки виділити щось можна.

Навіть трохи шкода, що Pretty Average виходить наприкінці жовтня, а не в розпал літа. Від пісень віє безтурботністю, юнацьким максималізмом і недопитими пляшками сидру. Після Outro відчуваєш легке спʼяніння, але замість алкоголю тверезість викрали чудово підібрані гітарні гармонії та оксамовитові голоси Віталія та Марини.

Вердикт

Disappeared Completely зробили великий крок уперед, випустивши Pretty Average. Альбом не схожий на своїх попередників, але все одно викликає дежавю, тому що у своїй новій зухвалості гурт звучить природно. Їм не вистачало прямолінійності та впертості у своїй музиці — і от вони її здобули. Цікаво подивитися, куди ця доріжка заведе колектив і як альбом сприймуть українські слухачі, для яких Disappeared Completely може стати відкриттям. Але поки що Віталій, Христина та Марина стоять на правильному шляху.

Чекаємо 11 листопада на презентації альбому Pretty Average від відчайдушних Disappeared Completely у рамках великого концерту «СЛУХ: Наживо». На честь виходу альбому даруємо промокод «disappeared» на –15% (дійсний до 22 жовтня включно). 

Київ, Bel Etage, у лайнапі також Renie Cares i Blooms Corda. Квитки — за посиланням.

Читайте також інтерв’ю з Данилом Галиком, фронтменом таємничого гурту Blooms Corda — про творчі кризи, меломанське дитинство та випадково створені пісні.

Читайте також інтерв’ю з Данилом Галиком, фронтменом таємничого гурту Blooms Corda — про творчі кризи, меломанське дитинство та випадково створені пісні.