Настав час показати, що не в одному Києві народжуються шедеври. Ми підібрали культові та впливові музичні альбоми з різних регіонів України крім Києва.
Критерії прості. Гурти відбирали за регіоном заснування. Альбоми обирали на думку редакції, з поглядом на саму музику і внесок у розвиток музичної сцени України.
На жаль, в деяких областях ми не змогли знайти альбоми, які б задовольнили наші прискіпливі смаки.
Це той самий альбом, на якому Сашкові Положинському вдалося зібрати на фітах ледь не всю музичну сцену того часу. «ТНМК», «Фактично Самі», «Мотор’рола» і, звичайно ж, найнабридливіший хіт 2003 року «Понад Хмарами» з Катею Chilly — це все «Система нервів».
Культовий дніпровський гурт у 2006 році випустив альбом, неоднозначність якого полягала в тому, що замість трьох звичних складових (бас, барабани та Антон Слєпаков) гурт запросив купу людей з іншими інструментами. І ось ми маємо, насправді, альбом, який найкраще презентує «иДМГ», їх неоднорідну емоційність і майстерність.
Нагадуємо, що Skinhate до скінхедів не має ніякого відношення, як могло б було здатися з назви. Альбом «Квиток до раю» — другий реліз гурту з Орджонікідзе, класика українського ню-металу — після американців Korn, звісно. Це злющий-презлющий альбом, сповнений відрефлексованої та продуманої ненависті до світу. Інколи це буває корисним.
За пару років до того, як Jinjer втекли на легендарний австрійський лейбл Napalm Records, вони випустили альбом Cloud Factory. Саме після цієї надзвичайно потужної і збалансованої між агресією та мелодизмом демонстрації Jinjer потрапили у перший ешелон українських важковиків. А потім — і на світову арену.
Музику донецького гурту DOK чомусь часто порівнюють з легендарними нуарними Morphine. Мабуть через те, що інструментарій однаковий — бас, барабани і саксофон. Проте DOK — це зовсім інша галактика, як музично, так і емоційно. Другий альбом гурту під назвою DVA — це неймовірно надривна і емоційна музика, гостра та відчайдушна. При багаторазовому прослуховуванні можна впасти у відчай або отримати панічну атаку, однак вам сподобається.
Це зараз Євген Філатов, відомий як одне з головних облич електронного саунд-дизайну України, чоловік Нати Жижченко з ONUKA та член журі на відбірковому конкурсі до «Євробачення». А до усіх цих регалій, ще у 2011 році він випустив поп-електро-фанк-альбом Soulmate Sublime, меланхолійний і яскравий одночасно. За що йому і вдячні.
Цей опус — один з найпотужніших ліричних, важких, бурхливих і трагічних альбомів останніх чотирьох років, з моменту початку війни на Донбасі. Чутливі спостереження за реальністю, відсилки до світової культури та історії, відчайдушна, болісна музика роблять платівку житомирців oh, deer! ледь не найважливішим релізом, який метафорично фіксує переживання та почуття людини-митця саме тут, саме зараз.
Валерій Харчишин, мабуть, ніколи не займався математикою, бо інакше не співав би про простоту цієї науки. Однак робимо знижку на те, що математику взагалі-то мало хто любить. Мабуть, це й підкупило чуттєвих гуманітаріїв — звичайно, крім красивих пісень про кохання і майстерної обізнаності в тому, як робити потужні поп-рокові хіти, з яких складається другий альбом «Другої Ріки» — Два. Це вже класика.
Взагалі-то всю дискографію гурту Фактично Самі непогано було б мати на жорсткому диску, бо всі їхні альбоми — це щось за межами. Однак коли Ірена Карпа та її компанія припинили панкувати, вони випустили похмурий та депресивний альбом Lo-Fi Травми, який важко не зацінити.
От під що танцювати до упаду або напиватися від нестримної радості, так це під дебютний альбом Перкалаби «Горрри!». Однак цей розвеселий грибно-форелевий ска-панк з гуцульськими мотивами та абсурдними текстами лише прикидається веселим. Насправді цей альбом — потужний бед-тріп, сумний і відчайдушний. У цьому оксюмороні — уся «Перкалаба». Мало хто здатен так обманювати слухачів.
Кіровоградський гурт «Аква Віта» випустив у 1996 році альбом «Технотронутий», який вважається класикою українського танцювального техно. Це зараз здається, що це якась дичина, однак тоді альбом став справжнім техновибухом. Особливо дебютний кліп гурту на пісню «Женьмінь жібао». Технокульт, що ще сказати?
Якби Primus народились у Луганську, вони б називались «Мертвые Груши». Ці віртуози можуть добряче знести дах своєю музикою і сюрреалістичними текстами з чорним гумором. Однак максимальна концентрація безумства та віртуозності щільно запакована в альбом «Триободренца» 2005 року розливу.
Цей альбом — останній в історії «золотого складу» «Океану Ельзи». «Холодно», «Майже весна», «Для тебе» — пісні з нього вже стали українською музичною класикою. Саме цей альбом вийшов в «Океанів» найбільш експериментальним — рок межує з електронікою та поп-роком і взагалі являє собою яскравий приклад грамотного музичного та емоційного балансу. Хіт на хіті.
Після «Суперсиметрії» в «ОЕ» з альбомом Gloria почалася стадія переходу у патріархат української музики, який вже успішно завершився. Що ще нового можна сказати про найулюбленішу та найвпізнаванішу рок-групу України, пісні якої знає, мабуть, 80% населення?
Брати Гадюкіни вважаються першим українським рок-гуртом, і це є так. Навіть життя вокаліста Сергія Кузьминського нагадує життя невизнаної рок-зірки — наркотична залежність, хвороблива реабілітація, розпад гурту, смерть від раку. Альбом «Щасливої дороги! (Бай, бай, мила!)» став своєрідною «лебединою піснею» гурту, і якщо вам здається, що ці пісні дуже веселі, прислухайтеся до інтонацій Кузьминського. За життям-буттям наркоманів на городі та хлопців з «Бандерштату» ховається великий біль та втома від реальності.
Кузьма несподівано загинув у 2015-му році. Однак після себе він лишив велику народну любов і масштабну дискографію, де особливо виділяється альбом «Казки». Похмурий, холодний, смертельно небезпечний альбом, на якому вже з першої пісні «До смерті і довше» хочеться накритися ковдрою та повзти на кладовище.
А пісенька «Татко Хворий» насправді є екзистенційним кошмаром, який прикидається веселим євроденсом. Альбом так усіх налякав та увігнав у кому, що після його випуску гурт Скрябін здобув ще більшу популярність.
Гурту «Плач Єремії» не пощастило з однією усім відомою піснею, адже більшість слухачів знають їх саме за нею. Попри кляту «Вону», «Плач Єремії» записали ще кілька пронизливих балад, наприклад «Якби ти була». А гранж, кращий за «Королеву Дебілів», треба ще пошукати. І взагалі, альбом «Хата Моя» — це яскравий приклад міжжанрового балансу, приклад красивий і майстерний.
Цей альбом— дивна суміш пост-панку, блюзових мотивів та ще цілої купи несказанних речей. «Бомбо-бомбосховище, ти сховай, сховай мене», — співає Михайло Барбара, а перед очима виникають картини танців на руїнах після ядерної війни. Культова романтика, що тут скажеш.
Про феномен львівського тріо Один в Каное вже було сказано і написано достатньо. Однак ми нагадаємо, що гурт без жодного студійного запису став ледь не культовим завдяки пронизливим віршам та співу Ірини Швайдак. Пройшло майже шість років, перш ніж гурт зжалився і записав однойменний альбом, на якому нічого не змінилося — ті самі пронизливі чуттєві пісні, що виривають душу з тіла.
Одеський гурт Flëur робив таку музику, від краси якої хотілося залізти у петлю. Хитросплетіння метафор, смислів, переживань і похмурої (при цьому нестерпно прекрасної) музики змушувало тіло стиснутися у кульку. А альбом «Волшебство» став апогеєм болю. Пісні про сумних клоунів, смертельні захворювання, людей у формаліні — це все звідси, на цілу годину апатії та ступору від краси.
За майже 20 років існування гурт Pins випустив всього два альбоми, але яких! Мабуть, єдиний український гурт, що намагався наслідувати великих містиків Tool і прекрасних «емоційників» Rishloo. Дебютний альбом «Мандрівник» — це щось неймовірно потужне і прекрасне. І, на жаль, альбом так і залишився поза увагою. Треба виправляти помилки.
Важкий, однак при цьому дуже мелодійний дебютник Bardo від рівненського гурту Merva виділяється тим, що, мабуть, вперше у ню-металі зазвучали сопілки та варгани. Виявилося, що ці інструменти дуже гарно поєднуються з потужними рифами та лютим вокалом Петра Зарудного. Це красиво, це міцно, це складно забути.
Страшний сон мера Івано-Франківська, «ХЗВ» сам по собі є культовим. Саме тут і постає складність вибору якоїсь платівки гурту. З широко відомого у вузьких колах, «ХЗВ» у 2010-х перетворилися на головних провідників епатажу країни, що не соромляться ні себе, ні когось ще.
Особисто ми обрали альбом 2018 року «ЛОЙ», однак деякі пісні з нього були придумані та зіграні раніше, ніж були записані. Тож «Хамермани» займають у нашому списку почетне місце легендарного явища без прив’язки до альбому.
Гурт «СКАЙ» разом з «Другою Рікою» у двохтисячних очолили романтичний альтернативно-попроковий двіж України. А взагалі, «СКАЙ» недарма називають українськими U2. Вони прекрасно поєднують гітарний драйв з електронікою і навіть занадто добрими текстами. Квінтесенція всієї цієї краси — це один з найкращих поп-рокових альбомів 2007 року «Планета С.К.А.Й.». Ну і від пісні «Best друг» вже нікуди не дітись.
5’nizza — Пятница (2003)
Акустичний дует Сергія Бабкіна та Андрія Запорожця випустив однойменний альбом, який одразу викинув їх у перший ешелон українських виконавців. «Солдат», «Весна», «Стрела», «Ямайка» — ці пісні стали справжнім вірусом, адже їх грали та співали усі, хто мав гітару і гарну пам’ять. Складно взагалі знайти людину, яка б не знала тексту пісні «Солдат». Ми шукали, але все дарма.
Двадцять. Сім. Треків. Або тридцять чотири, з усіма бонусами — саме стільки міститься на другому альбомі культового харківського реп-рок-фанк-гурту. «Люба Люба», ПоRAРалося серце» — ці хіти на всі часи саме з цього альбому. Альбом «Нєформат» — це «ТНМК» у свої найкращі часи.
Ми не перевіряли, чи добре кохатися під альбом харків’ян LЮК. Однак для того, щоб загорнутися у кокон світлої печалі, він підходить стовідсотково. Красивий та дещо меланхолійний тріп-хоп з елементами року та присмаком надії насичує слово «секс» новими відтінками, особливо восени.
З цим альбомом Мотор’ролла також встигли застрибнути на потяг альтернативно-поп-рокового хайпу разом з «Другою Рікою» і «СКАЙ». Однак їх виділяла більша схильність до класичного хард-року, панку і навіть пост-гранжу — достатньо лише послухати розвеселу пісеньку «Дівчинку убив я». І треба віддати належне, Мотор’ролла були більш еклектичними, ніж їх колеги за цехом. І ні, тут немає хіта «Восьмий колір», він з попереднього альбому.
Альбом «Гонор» — це хвацька суміш року, фолку, джазу, фанку і всяких інших музичних жанрів. Уся ця солянка непогано приправлена багатоголоссям і майстерним виконанням, що перетворює альбом на еклектичну і пікантну страву. Це той випадок, коли складні композиційні рішення вміло ховаються за доступністю сприйняття.
Треба мати справжній талант, щоб розгледіти в Чебурашці маніяка та ґвалтівника. Однак ще більше таланту потрібно для того, щоб так відчайдушно кинути виклик своїм страхам та зачитати про них реп. Дійсно, хіп-хоп відбиває інстинкт самозбереження. Альбом «Я боюся чебурашку» гурту На Відміну Від — яскравий приклад іронічного та кумедного хіп-хопу про життя з усіма його плюсами та мінусами.
Гурт Димна Суміш — це пост-гранж, на який ми усі заслуговуємо. Досвід святої сіетлівської четвірки гранжу і особливо Nirvana, було красиво і потужно зафіксовано на альбомі «В Країні Ілюзій». На щастя, «Димну Суміш» оминула доля Nirvana, а Саша Чемеров гарно себе почуває і передає вітання усім своїм хейтерам.
Похмурий альбом вічного мандрівника Саші Буля — Survival Folk ще поки очікує статус культового. Ми сподіваємося, що дуже скоро українці зможуть оцінити цю проникливу фолк-красу і придбають альбом на ресурсі bandcamp за мільйони грошей. Бо дуже скоро Польща остаточно приватизує Сашу і ми залишимось ні з ким.
Повністю глюкавий альбом від гуцулів, які люблять змішувати дивні коктейлі з фанку, хіп-хопу, ска і чогось фолькового. Альбом писався п’ять років і на виході ми отримали майстерні, качові та стьобні пісні про курв, пасторів, «председатілів» і Володю. Кайф.
«Водка, шишки, бабы, жабы» — саме про це співають свавільні сімферопольскі ска-панки «Кожаный Олень» у своєму хіті «ОРЗ». Дебютний альбом гурту «17,5 см» взагалі весь від першої і до останньої пісні просто пронизаний різноманітними розвеселими непристойностями.
Після «справи Вайнштайна» все це слухається вже не так весело, однак що тепер робити з тими, хто знає тексти гурту напам’ять і періодично ностальгує за цими інфантилізмом?
Альбом Джамали «Подих» явив світу всю різноплановість співачки. Запальний фанк перемежовується з повітряними неосоул-баладами, а голос співачки огортає свідомість, наче якийсь ніжний кокон — навіть коли вона співає «не люблю, не люблю тебе». Не віримо.
До речі, незабаром вона презентуватиме у Києві новий альбом «Крила». Та впевнені, що зіграє хіти з минулого альбому.
Читайте також про головних українських музикантів, які підкорють Захід.
