Ми пригадали українські гурти, які заявили про себе за кордоном, і обрали виконавців, що постійно виступають у Європі, Азії, Австралії та обох Америках.
Звісно, є багато українських гуртів і артистів, які виїжджають грати за межі країни — Somali Yacht Club, Postman, Bluesbreaker, Bichkraft та ін. Наш вибір був зумовлений артистами, які: а) живуть у турах, широко представляючи Україну за кордоном; б) потрапляють у найкрупніші іноземні видання; в) грали з велетнями світової музики на одній сцені.
Чи може гурт, який взагалі ніде не виступає і лише викладає свої альбоми в Інтернеті, презентувати країну у світі? Українці Drudkh це доводять дуже вдало. Атмосферний блек-метал від харків’ян був відмічений на головному хіпстерському ресурсі планети Pitchfork рецензією — мрія будь-якого інді-музиканта. Що вже казати про Вікіпедію, де кожному альбому блекерів присвячена окрема стаття. Ось так сила української важкої музики бере своє, без кліпів та виступів — тільки темрява, тільки хардкор блек-метал.
Гурт SINOPTIK немов спеціально був створений для того, щоб качати стадіони. Їх музика — це сучасне переосмислення і наслідування класики, від мастодонтів Led Zeppelin і Pink Floyd до їх онуків Fatso Jetson та Nebula. Гурт у 2016 році виграв конкурс для молодих музикантів Global Battle Of Bands у Німеччині, що привело їх до НСК «Олімпійський» — але, на жаль, не з сольним концертом, а з розігрівом «Океану Ельзи». SINOPTIK періодично гастролюють Східною Європою. Звісно, це не центри світової музики на кшталт США чи Великобританії, але сподіваємося, що в хлопців усе попереду.
Sasha Boole — це українська відповідь Бобу Ділану та іншим фольковим сонграйтерам з гітарами. Можна скільки завгодно сперечатися про те, чи трушний фольк грає Саша, однак факт в тому, що він вже проїхав ледь не всю Європу з концертами і зупинятися не збирається. Ну а ми взагалі вже боїмося, що Польща зробить Сашу своєю національною пам’яткою. Якщо подивитися на кількість виступів у Польщі, то виникає враження, що він там ледь не прописався. До того ж Саша Буль зміг дістатися Ісландії і стати першим українським артистом, який виступив у цій країні, причому тричі. Ну і ще потрібно визначити, що Саша або скажений, або дуже любить музику, адже він зміг дати 24 концерти за 24 години у польському місті Лодзі. Це привід для того, щоб пишатись чи співчувати? Але він вижив.
Іван Дорн — ледь не головний реформатор музики на пострадянському просторі останніх часів. Він підняв українську поп-музику на новий рівень, поставив таку планку, до якої безліч музикантів у СНД намагаються дострибнути. Амбітність співака навіть привела його у США, де він хотів виграти чи то головну, чи то найрозпіаренішу премію планети — «Греммі», і навіть зняв міні-фільм про своє життя-буття під час запису свого останнього альбому OTD. На жаль, з премією не зрослося. Попри це, Іван Дорн заснував лейбл Masterskaya, який шукає нових талантів, причому не тільки з України. Лейбл видає музику нових і невідомих виконавців зі всього світу на своїх компіляціях Raw M Compilation. До всього, лейбл Дорна допомагає артистам з СНД з піаром та навіть окремими релізами.
ONUKA «вистрілила» дуже бадьоро. Дивна суміш електроніки з українським фолком, продумані сценічні образи, відсторонена харизма Нати Жижченко перетворили гурт на ідею, а не на чергових інді-поп-виконавців. Дебютний альбом гурту дуже гарно продавався у Японії. З’ясувалося, що ONUKA — це назва залізничної станції поряд із сумновідомою станцією Фукусіма, яка у 2011 році ледь не стала другим Чорнобилем. Цікаво також і те, що ЕР Vidlik присвячений Чорнобильській катастрофі. Гурт періодично виїжджає з одиночними концертами у Європу, однак широка популярність прийшла після виступу на «Євробаченні». Саме після цього ONUKA разом з оркестром NAONI просто підірвали електронні чарти iTunes у Великобританії, Франції та Німеччини. Ну а потім ще і популярний британський журнал NME написав про виступ захоплену статтю, в якій поставив виступу 12 балів з 12. А 13 серпня ONUKA виступила на World Music Stage фестивалю Sziget.
Dakh Daughters — найдивніший гурт у світі за думкою блогу «Найдивніші гурти світу». Вихідці з театру «Дах» періодично навідуються до Франції, Німеччині, Австрії і США, адже там полюбляють такий постмодерністський бульйон з фрік-театру, кабаре, поезії та дивної, мелодійної музики. Їх потужні шоу гіпнотизують і заворожують, а інколи ще і лякають. Гурт обрав складну стежку авангарду. Dakh Daughters вдається робити своє діло таким чином, щоб їх ідею якщо не зрозуміли вповні, то принаймні виявили якісь емоції чи запам’ятали. Цікаво, що у Dakh Daughters і DakhaBrakha спільний менеджмент — і спільні контакти у Європі та США. Сподіваємось також побачити Dakh Daughters на KEXP. Попереду — виступи у Сіетлі, Вільнюсі, Нюрнбергу і Києві, де їм будуть допомагати ще й дівчата з нового театрального проекту Влада Троїцького — «ЦеШо». Можна тільки здогадуватися про те, що вони готують, однак таку подію краще не пропускати.
Катерина Zavoloka — загадкова зірка електронної та експериментальної музики. На жаль, її холодне сяйво більше знають у Європі, ніж в Україні — звичайно, крім відчайдушних цінителів. У 2005 році її музику було відзначено на одній з головних премій у сфері цифрового мистецтва — Prix Ars Electronica, а британський авангардний журнал The Wire присвятив їй статтю. У 2012 році великий та жахливий Aphex Twin запросив талановиту експериментаторку розігрівати себе на шоу в Копенгагені. На жаль, перформанси Zavoloka рідко можна побачити в Україні.
Stoned Jesus дуже багато працювали для того, щоб вирватись з глухого кута українського музичного ринку. Ігор Сидоренко настільки заспамив Європу листами про бажання приїхати і роздати всім гівна, що її стіни впали перед величчю українського металу. Пісня I’m The Mountain стала найпопулярнішим за кількістю переглядів стоунер-треком в історії YouTube. Вже потім Stoned Jesus став першим гуртом, який вирушив з проповідями до Південної Америки та на один з найбільших металевих фестивалів Європи — Hellfest. Зараз хлопці прописалися на одному з найкрутіших європейських лейблів Napalm Records і готують до випуску новий альбом.
Євген Смірнов, він же Omnia, двічі ставав топовим діджеєм України — це вже непогане досягнення, однак він не зупинився. У 2013 році Omnia пробився у топ-100 діджеїв світу від культового британського журналу DJ Mag, посівши 48 позицію. На сьогоднішній день Omnia вже встиг відіграти ледь не по всій планеті. Лос-Анджелес, Південна Корея, і не слід забувати про такі гучні фестивалі, як бельгійський Tomorrowland і Ultra Music Festival, що у Флориді.
Один із найпотужніших метал-гуртів країни Jinjer дуже довго йшли до своєї мрії — а саме качати стадіони. Однак впертість та енергійність Тані Шмайлюк та її команди принесли свої плоди у 2016 році, коли вони підписали контракт з все тим же лейблом Napalm Records. Зараз українські грув-металкор-дез-металісти катаються по Європі і США, де і розривають зали своїм демонічно-агресивним вайбом. Гурт вже встиг потурити з титанами світової важкої сцени Cradle Of Filth, Devildriver та Arch Enemy — непоганий показник для української команди. А якщо подивитися на графік виступів Jinjer, стане зрозуміло, що гурт не на прогулянку вийшов. Також гурт занесло аж на Філіппіни, де вони виступали з At The Gates, Behemoth та Death Angel.
Здебільшого в Україні Анастасія Топольська відома як неоднозначна і навіть скандальна особистість. Однак у світі її знають як DJ Nastia, одну з найголовніших діджейок планети прямо зараз. Електронний журнал Mixmag поставив її на восьме місце у рейтингу найкращих діджеїв світу за 2016 рік, а її виступи охоплюють реально весь світ — від Бразилії і Австралії до Марокко, Японії та США. Непогані маршрути, чи не так? Ну а в 2018 році Nastia дебютувала на Boiler Room — всесвітній стрімінговій відеоплатформі для електронних музикантів.
Дахабраха стала нашою національною гордістю. Хто ще експортує Україну на Захід так, як вони? Численні європейські фестивалі, від вузькопрофільних етнічних до мейнстрімних на кшталт Glastonbury, виступи у США, поява на вже культовому радіо KEXP, аж двічі, та на не менш культовому шоу Джулса Голланда. Так, поступово, дбайливо і впевнено, DakhaBrakha вписує себе не тільки в історію української, але і світової музики. Чекаємо, коли ЮНЕСКО внесе квартет до списку об’єктів світової спадщини.
Як бачимо, за межами України активно обговорюють дванадцять гуртів і артистів. Їх бажають бачити на великих фестивалях, про них активно пишуть зарубіжні видання, а на їхні виступи чекають і ходять. Однак ми сподіваємось, що ситуація зміниться, і кількість всесвітньо відомих українських музикантів зросте.
