Цього року, крім «вибуху» нових імен в українській музиці, можна було побачити багато кінематографічних музичних відео. Попри всі труднощі виробництва кліпів у сучасних умовах, артисти та режисери проявили неймовірну жагу до творчості.
Редакція СЛУХ перетрусила YouTube та обрала найцікавіші українські кліпи 2022 року.
Перші дебютанти 2022 року, на яких ми звернули увагу. У складі проєкту — Олена Крамдада та Дмитро Бурко, які раніше знімали кліпи та лайви для «Антитіла», ТНМК та Alina Pash.
Їхньою дебютною роботою як музикантів стала медитативна пісня про життя та незворотній плин часу, доповнений метафоричним кліпом — подорож річкою на човні, що перебивається вставками з архівних відео Олени та Дмитра.
Це одна з найсвітліших відеоробіт року в Україні. Тоді, в січні, мало хто міг уявити, яка жесть розпочнеться незабаром.
Українському гурту випав шанс долучитися до реміксу пісні британської суперзірки, і «Антитіла» не просто органічно вписалися в нього, а ще й могли розповісти на велику світову аудиторію про війну.
Про неї співається і в куплеті Тараса Тополі, про неї говорить і кліп з максимально зрозумілим сюжетом (мати з дитиною евакуюються з міста, що потрапляє під обстріл) і сильним візуалом (відео частково було знято у зруйнованому Будинку культури в Ірпені).
Кліп є спробою зобразити головні події однойменної повісті Ольги Кобилянської. У ній письменниця розкриває тему влади землі над людиною через призму братовбивства в селянській родині. Ролі братів у відео виконали учасники гурту — Данило та Валентин Лещинські.
Олег Псюк присвятив пісню своїй мамі, але після 24 лютого Stefania набула нових сенсів і почала асоціюватися з Україною в образі матері, що захищає та рятує своїх дітей від ворога.
Кліп грає на тому ж полі, але робить це більш конкретно — його головними героїнями є жінки-військові: вони рятують дітей не метафорично, а буквально, дістаючи з-під завалів і повертаючи батьками. Уособлення української жінки як берегині, героїні та справжньої Батьківщини-Матері — браво.
Львівський репер і учасник хіп-хоп-дуету «Глава 94» називає «Лід» своєю найулюбленішою піснею, а тому вклав у кліп багато сил і сенсів. Перед нами завершена кінематографічна сумна історія протистояння системі з філософською кінцівкою.
Трек присвячений інформації про викрадення російськими солдатами щонайменше 400 тисяч тонн зерна з тимчасово окупованих територій України. Режисер кліпу Степан Бурбан символічно використовує архівні кадри з посівних кампаній та збирання врожаю. Назва пісні перекладається як «все буде гаразд».
Аліна Паш написала пісню Heaven після бомбардування росіянами пологового будинку в Маріуполі та присвятила її дітям, що загинули під час війни. Насичений етнічними образами та обрядами кліп показує процес підготовки до похорон дитини з неочікуваним гнітючим фіналом.
І пісня, і кліп — безумовно болючі, сюжет відео, можливо, аж занадто сильно давить на емоції. Але це війна, і такі в неї наслідки. Замість чергового кліпу з відеохронікою співачка та команда розповіли сильну історію, знявши також українських переселенців, зокрема сім’ю, яка виїхала з окупованої Херсонщини.
Не у всіх українських артистів цього року була можливість знімати повноцінні кліпи, але креатив якраз тут і пригодився. Стас Корольов написав пісню на основі Google-запитів українців після 24 лютого, а Анастасія Весна зробила скажений залипальний відеоряд. Той випадок, коли треба і слухати, і дивитися, інакше не той ефект.
В’ячеслав Дрофа сам собі репер і режисер, і до кожного кліпу підходить відповідально. Сюжет відео на найлютішу пісню мініальбому «Околофронт» засновано на вигаданій (чи ні?) історії про бабусю з українського села, що запросила окупантів додому та потруїла пиріжками. Змінивши деякі елементи та додавши трохи метафоричності, В’ячеслав показав ставлення українців до загарбників.
Фактично це не кліп, а лірик-відео, як його і визначають автори. Але рідко яке відео з текстом пісні чіпляє настільки, як екзистенційно-філософський відеоряд на «Пан Ніхто». Можливо, найсумніший кліп з тих, що не про війну (або ж він насправді про неї, а ми просто цього не зрозуміли).
Яскравий фрешмен, за яким варто слідкувати, Сергій Петрусенко цього року зав’язав із російськомовною творчістю та перезібрав себе наново як артиста. У кліпі на трек із промовистою назвою він посилається на давньогрецьку міфологію, а саме історію про Ікара та Дедала, щоб наприкінці буквально злетіти в нове життя.
Режисер: Інді Хаїт
Пісня — присвята рідному краю фронтмена гурту Дмитра Зезюліна, кліп — кльові танці музикантів з суперсерйозними виразами облич. Від такого контрасту дивитися відео без посмішки неможливо.
Пісня-спогад про Скнилівську трагедію, що сталася на летовищі під Львовом 27 липня 2002 року. Тоді під час авіашоу літак впав у натовп глядачів, загинуло 77 людей (серед них 28 дітей). Степан Бурбан також збирався на шоу, але залишився вдома. Коли авіакатастрофа вже сталась, він почав помічати закривавлених людей у своєму дворі.
Кліп на пісню тривожний, похмурий і сповнений неоднозначних метафор, одна з яких — це поховання власного дитинства після пережитої травми.
Ще один важливий фрешмен року, від якого ніколи не знаєш, чого чекати. Але одне знаємо точно — до кожного кліпу Oi FUSK підходить з максимальною серйозністю та бажанням здивувати глядача, запам’ятатися та примусити задуматися.
У чорно-білому відео на трек «Пір’ячко» артист привертає увагу мовою свого тіла, фактурними кадрами нагадує атмосферу фільмів Девіда Лінча. Ну, а ще тут Oi FUSK у крові з самурайською катаною висить у повітрі.
Вулиці Києва стали для дуету першою концертною залою, саме на них розпочалася красива історія успіху Tember Blanche. Рано чи пізно дует мав «віддати борг» столиці та зробив це цього року у вигляді теплої пісні та кліпу.
Знакові локації столиці, відсилки до студентських вечірок, улюблені заходи сонця на Подолі, танці під гітару з друзями на пляжах Дніпра — любов до Києва відчувається у кожному кадрі.
Ох уже ці тіктокери, що йдуть у музику — ніколи не знаєш, чим здивують. У своїй дебютній пісні Назар Туманік розповідає про смуток і самотність, що виникають у нього на порозі життєвих змін, а у кліпі, знятому посеред поля з електровежами, хлопець стає заручником власних сюрреалістичних думок.
У 2020 році Рома Майк і Воха як дует «Ешелон» випустили один із найкрутіших українських реп-альбомів. Тоді ж вийшла і пісня «Вєтєрок», а от кліпу довелося чекати два роки.
Атмосферне роуд-відео у дусі пригод письменника та поета-бітника Джека Керуака — історія про життя з упередженнями, успіхами та невдачами. Неочікувана кінцівка відео залишає місце для інтерпретацій.
До Дня пам’яті жертв Голодомору Ната Жижченко спільно з митцями Чернігівщини презентувала кліп, у якому проводить паралелі між злочином росії у 1932–1933 роках та у 2022 році. Чергове нагадування про те, що війна проти України — тягар не одного покоління.
Один із найсуттєвіших кліпів про війну, який YouTube спочатку заблокував (як розповіла ТУЧА — через скарги з росії), а потім розблокував, додавши дисклеймер.
Зрозуміло, чому декому не сподобалася робота: russia is a terrorist state — це відеоекскурсія задокументованими злочинами росії проти України в різні епохи, від Батуринської трагедії та Емського указу, Голодомору та повномасштабного вторгнення.
Наповнивши кліп архівними фото, відео і текстами, Марія Тучка вводить глядача в контекст і донос важливу думку: наша війна розпочалася не 24 лютого і не 2014 року, а триває понад три століття.
Матеріал створено та опубліковано в межах проєкту «MC2C (Media City to City): Creating city-to-city media connections for local and Ukrainian diaspora audience needs». Його реалізує Львівський медіафорум у партнерстві з Thomson Media та за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.
Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.
