Тексти

Антологія українських кліпів:
Максим Паперник

Валерій Лавровський

СЛУХ продовжує серію матеріалів про найвидатніших українських кліпмейкерів. Новий герой — Максим Паперник. Його називали «режисер-свято» — через яскравість відеоробіт, настрій і людей, для яких він знімав. Золотий час творчості режисера припав на українську естраду 2000-х.

Максим Паперник народився у 1969 році у Києві. У дитинстві хотів стати актором, а у театральній студії познайомився з Іриною Білик. Актором не став, але поступив на режисуру в університет імені Карпенка-Карого. Після завершення навчання пішов працювати за спеціальністю — у Національну телекомпанію України.
На початку 90-х років Паперник почав знімати для тодішніх зірок українського шоубізнесу. Популярність йому приніс уже перший кліп на пісню Ірини Білик «А я пливу» (1997).
З того часу він працював з Софією Ротару, Наталією Могилевською, Олександром Пономарьовим, Вєркою Сердючкою та іншими.
Окрім кліпів, Паперник знімав мюзикли, які показували на багатьох телеканалах України не один рік. Ви точно бачили принаймні один із цих музичних фільмів — «Дванадцять стільців» (2005), «Снігова королева» (2003), «За двома зайцями» (2003) та «Дивне Різдво» (2006), у якому знялась польська акторка Барбара Брильська, відома за радянським фільмом «Іронія долі, або З легкою парою!». Через таку кількість стрічок Максима Паперника вважали суто «новорічним» або «святковим» режисером.
Напередодні президентських виборів 2010 року Максим Паперник зняв серіал «Недоторкані» — 16-серійне політико-сатиричне шоу, у якому фігурують персонажі Джулія Владіміровна, Федір Вікторович та Андрій Вікторович. Це така собі «докварталівська» версія «Слуги народу», яку не допустили в ефір на телебаченні. 
Паперник поставив і музичне шоу «Народна зiрка» (2009), метою якого було відкриття нових талантів. Учасники проєкту — десять дуетів, складених із зірок естради, яких обирали за підсумками кастингу виконавців. Також він був режисером-постановником першої української «Фабрики зірок» (2007).
Максим Паперник помер 19 лютого 2017 року. Декілька років він хворів на онкологічне захворювання, про яке не розповідав навіть друзям і близьким. Усім казав, що їде у відрядження, а сам лягав у лікарню у Німеччині.
Колеги описували Максима як трудоголіка, спокійного, дипломатичного, зосередженого, але завжди з усмішкою на знімальному майданчику. Також в інтерв’ю газеті «День» режисер порівнював різницю між кліпами українського виробництва та російського. Він вважав українські кліпи більш духовними, ліричними та філософськими:
«У російських кліпів домінує зовнішній ефект, йде акцент на провокаційність, яскраву картинку та динаміку дії. Це, як не дивно, пояснюється не лише різною ментальністю, а й різними бюджетами. Там вони великі, у нас маленькі. А тому треба “включати всі мізки”, всі здібності, щоб вийшло у 101-ий раз розповісти історію кохання якось по-новому, під іншим кутом зору»

Зібрали десять найцікавіших робіт Максима Паперника

Наталя Могилевська — Місяць (1999)

Одна з найпопулярніших пісень Наталі Могилевської. Кліп відрізняється від інших непоганою для тих часів графікою. Тоді співачка ходила босою по холодному бетону, а сніг та ліс вже домальовували на етапі постпродакшну. Сам режисер говорив, що хотів зробити «казкову реальність».

Друга Ріка — Впусти мене (1999)

Дебютний кліп українських поп-рокерів виглядав саме так — циркові костюми та яскравий тон.

ВІА Гра — Попытка № 5 (2000)

Ще один дебютний кліп на дебютну пісню. Відео також створено за допомогою комп’ютерної графіки, а самі учасниці «ВІА Гра» просто танцювали протягом усього кліпу. Цього було достатньо, щоб пісня та відео стали одними з найпопулярніших на той час.

Аліна Гросу — Бджілка (2002)

Перша пісня тоді ще семирічної співачки Аліни Гросу, яку подарувала їй Ірина Білик. Також вона написала для дівчинки інші хіти — «Свобода» та «Маленькая любовь».

Вєрка Сєрдючка — Гоп-Гоп-Гоп (2002)

Кліп на саундтрек до святкових застіль, у якому показують святкове застілля. Відео цілком доповнює саму пісню. Це одна з найпопулярніших робіт Паперника — майже 22 з половиною мільйони переглядів.

Євгенія Власова — Ветер надежды (2002)

Максим Паперник вважав, що робота може стати кращою, коли у процесі зйомки команда проходить певні труднощі. Стосовно цього кліпу: Євгенія Власова дійсно співала під водою.

Деякі не могли повірити, що таке можливо, вважаючи це комʼютерною графікою.

Олександр Пономарьов — Hasta La Vista (2003)

Кліп, як і сама пісня, розказує про сварку закоханих, коли вони встигають за дві години розійтися і помиритися. Саме з цією піснею Україна вперше з’явилася на пісенному конкурсі «Євробачення» 2003 року та посіла тоді 14 місце.

Вєрка Сєрдючка — Все будет хорошо (2003)

Ще один гімн святкових застіль. На відміну від «Гоп-Гоп-Гоп», цей кліп має розгорнутий сюжет, хоч і типовий: люди потрапляють в слідчий ізолятор у переддень Нового року, де врешті його й зустрічають. Спільне в обох відео — харизма Андрія Данилка та кінцівка з п’яною Сєрдючкою.

Михайло Поплавський — Сало (2004)

Робота заснована на книзі «Вечори на хуторі біля Диканьки», де спочатку Михайло Поплавський — чорт, а потім виступає всіма іншими героями історії. Це типова відеоробота і для артиста, і для режисера — абсурдність Поплавського та «відчуття свята» від Паперника.

Наталія Бучинська — Налейте шампанского (2014)

Один із останніх кліпів Паперника. На той час пан Максим вже активно займався режисурою фільмів та мюзиклів і відходив від кліпмейкінгу. 

Бонус:
Кліпи Дмитра Гордона
Паперник також знімав кліпи на пісні Дмитра Гордона, а ми не могли це обійти стороною. Власне, це все, просто подивіться. 

Підтримай редакцію СЛУХ на Patreon чи прямим донатом — зараз нам це потрібно.

Щоб першими дізнаватися новини музики та культури, підписуйтесь на наш Telegram та Instagram.

Дивіться також серію документального фільму «Спалах» про новий український кліпмейкінг.