Тучу звинувачують у плагіаті обкладинки Анни Сєдокової та Sevdaliza. Що каже Марія Тучка

Ми запиталися у Тучі про подібність трьох обкладинок. Ось, що вона відповіла у коментарі для СЛУХ: 

«Ця фотографія була зроблена набагато раніше за реліз «Слеєрки».  Враховуючи те, що я не мала ні грошей, ні часу — ми взяли фотографію зі старої фотосесії. Щоб не публікувати просто фото, ми вирішили додати дизайн, який робив мій хороший товариш. Мені сподобалася обкладинка під настрій та вайб пісні. 

У дизайні написано прописом, адже мені не подобається як виглядають шрифти на обкладинках (тому в мене ніколи їх немає на обкладинках). Але в цьому випадку мені сподобалось, як зробив дизайнер. Єдине, що у нас був референс по текстурі з іншої роботи, який я і використала.

Мені здається, що шукати зараз, хто в кого сплагіатив немає сенсу, враховуючи доступ до інтернету та алгоритми Pinterest, які шукають схожі картинки. Потрібно розуміти, що є комерційні обкладинки та артові, які ти робиш від себе. Комерційні обкладинки створюються для комерції, й це саме випадок «Слеєрки». Чи закладений там глибокий сенс — очевидно, що ні.

Сєдокова — це максимально смішно. Смішно, що взагалі в людей вистачає мізків, знаючи як я ставлюсь до малоросів, особливо до зрадників, казати, ніби я беру щось з їхньої творчості. На цих двох обкладинках дуже чітко прослідковуються жінка як субʼєктність (це я) і жінка як об’єктність (це Сєдокова). Вона продовжує за правилами гри нульових, «ВІА Гри», подавати свою музику, в першу чергу, через тіло.

Можливо навіть добре, що нас порівняли. Якщо художньо можна побачити якусь випадкову схожість, то за змістом дуже помітна різниця у вайбі, енергетиці та подачі себе. Але якщо ви досі слідкуєте за творчістю Сєдокової, то до вас є питання, але точно не до мене».