«росія для мене більше не існує»: Макс Барських дав інтерв’ю Rolling Stone

Американське видання Rolling Stone поспілкувалося з Максом Барських про його кардинальні зміни в житті, перші враження від тренувань у ЗСУ та найбільше розчарування у житті. Ми переклали головне з розмови.

Макс Барських — один із головних поп-співаків України. Його останній ліричний трек до повномасштабної війни — англомовна балада про розставання Tequila Sunrise, вийшла у листопаді 2021 року.

На 2022 рік Макс Барських планував тур росією, де у нього багато фанатів, але він скасував його, всі кошти з продажів квитків передав на гуманітарну допомогу, а згодом заборонив використовувати свою музику в російській рекламі та фільмах.

У квітні співак, який народився у нині окупованому Херсоні, повідомив, що вступив до лав ЗСУ. У свій вільний час він записав новий, більш електронний трек Don’t Fuck With Ukraine. Виручені кошти з релізу підуть на допомогу українським військовим.

Про реакцію російських шанувальників співака на вторгнення росії в Україну

 Ми живемо в XXI столітті, і ніхто не вірив, що це станеться. Через кілька днів після 24 лютого [коли росіяни вторглися], я вирішив поговорити зі своєю російською аудиторією через соціальні мережі та поділитися всім, що відбувається. 100% правдиві речі, все моїми очима. І я почав отримувати багато ненависних коментарів, повідомлень від колись улюблених шанувальників. І це було одне з найбільших розчарувань у моєму житті, чесно кажучи.

Тож із того моменту, з 24 лютого, росія для мене більше не існує. Ми розірвали всі наші контракти з нашим російським лейблом, а також усі гроші, які мали бути від російського туру, я перерахував на українську гуманітарну допомогу.

Про реакцію друзів співака — російських артистів 

Я почав зв’язуватися зі своїми друзями-артистами з росії. Деякі з них дуже розчарували мене, тому що підтримували Путіна. Вони робили божевільні пости, на кшталт «Вперед, Росія!». Інші російські артисти, яких я поважаю, підтримували Україну, але деяким платив російський уряд і вони просто налякані, боягузи. 

В Україні мені подобається, що ми всі зараз відчуваємо себе великою родиною. І це змінило мою точку зору на те, що таке бути українцем. Раніше я відчував, що всі слов’яни схожі. Але почав вивчати історію — росія завжди хотіла вдертися або знищити Україну.

Про те, як вступив до української армії

Я повернувся до Києва, пішов до командира військової частини та запитав, чим я можу допомогти. Він сказав мені, що зараз достатньо солдатів, тому я буду резервістом, і направив мене у відділ зв’язку, де я можу бути корисним. 

Тож, по суті, я відповідаю за пошук військової техніки, а також за збір коштів та підтримку. Водночас як резервіст я готовий піти [на фронт] будь-якої секунди.

Про те, чи відчуває різницю у ставленні до себе від побратимів та про нові зміни життя 

Я не відчуваю статусу знаменитості. Я звичайний українець. Але солдати дуже підтримують. Спочатку вони зі мною фотографувалися і казали: «Добре, у нашій команді є всі, а люди з [музичної] індустрії зараз ідуть у військову службу». І це дуже надихає українських хлопців.

Це велика зміна, але знаєте, що? Мені подобається. І це вчить не забувати, що ти, перш за все, людина. Командир сказав мені: «Це твій вибір. Тобі не потрібно бути тут 100% часу». Але це було моє рішення.

Про те, чи просять співати 

Так, на початку просили. Чесно кажучи, не хочу співати. Після цього я не знаю, як повернусь на сцену. Після того, що пережив я та всі українці, знадобиться багато часу, щоб повернутися до нормального життя. 

Я не можу уявити себе на сцені в блискучому вбранні. Я перебуваю в зовсім іншому просторі. Частину свого життя я провів у Штатах, там я зміг добре вивчити англійську мову, писав англійські пісні кілька років поспіль. Тож, сподіваюся, оскільки росія для мене зараз мертва, мій шлях почнеться на європейському та американському ринках.

Про те, як вивіз сім’ю з ще не окупованого Херсона в безпечніше місце

Я вирішив зібрати всіх членів своєї родини та відправити їх за кордон. А по дорозі ми вже проїжджали повз російську військову техніку і перестрілки. Божевілля. Це було схоже на якийсь бісів фільм. Я не спав два дні поспіль, перебуваючи за кермом. На третій день відчув, наче я в наркотичному сп’янінні. З плином часу починаєш звикати до ситуації в країні — це жахливо!

Про думки щодо українського опору 

Українці ніколи б не погодились бути рабами. Я вірив, що ми будемо чинити опір. 

Ми думали, що боротися з ними буде важко, але потім ми бачимо, що продовжуємо знищувати їхню військову техніку. Тому я вірю, знаю точно, що Україна переможе!

Про військові тренування

Приблизно 70% свого часу присвячую тренуванням. Я не знаю, чи готовий когось убити. Але якщо це для захисту моєї родини, мого народу, я це зроблю.

Про те, як вдалося записати Don’t Fuck With Ukraine

Записав у військовій частині, накрившись рушником, щоб акустика була краща. Я завжди пишу сам, але цього разу не зміг, тому просто зробив простий скелет треку на комп’ютері та відправив його своєму другові, щоб він доробив. Ми зібрали кадри нашої української армії та використали їх для відео.

Слухайте також першу пісню українською мовою від Володимира Дантеса. Співак написав її на підтримку людей, що відмовляються від російської