Ед Ширан виграв суд у трьох спадкоємців Еда Таунсенда, співавтора пісні Let’s Get It On, яку він написав разом із легендарним музикантом Марвіном Ґеєм. Пісня британського поп-виконавця Thinking Out Loud здавалася спадкоємцям плагіатом.
Схожість між піснею Ширана Thinking Out Loud, яка у 2016 році виграла «Греммі» у номінації «Пісня року», та класичною піснею Let’s Get It On Марвіна Ґея помітили ще чотири роки тому.
Із 2019 року проходять судові засідання щодо порушення авторських прав, однак за останній місяць судовий процес став особливо цікавим. Нещодавно Ед Ширан виконував у залі суду першу версію своєї ліричної балади, щоб довести, що вони разом зі співавторкою пісні Емі Вадж створили композицію самостійно.
До судового розгляду був залучений експерт-музикознавець Александр Стюарт, який помітив подібність музичної прогресії у пісні Thinking Out Loud до мінорного акорда в пісні Let’s Get It On.
Справа у тому, що обидві пісні створені у однаковій послідовності чотирьох акордів. У Thinking Out Loud другий акорд у прогресії дещо відрізняється від того, що використовується у Let’s Get It On. Музичний експерт в аналізі, поданому до суду, визнав різницю, але назвав два акорди «практично взаємозамінними».
«Я вважаю, що те, що він робить — злочин. Я не знаю, чому йому дозволили бути експертом», — пише New York Times з посиланням на слова Ширана у суді. Британський музикант обрав незвичайний спосіб, щоб продемонструвати оригінальність своїх пісень. Першого травня 2023 року Ед Ширан зʼявився у залі суду з гітарою та у відповідь на аналіз музикознавця зіграв власні композиції, які плавно переходили у популярні пісні Стіві Вандера, Білла Візерса та Вана Морісона.
Спадкоємці Еда Таунсенда, співавтора Марвіна Ґея, стверджували, що Ед Ширан, Warner Music Group і Sony Music Publishing винні їм гроші за «крадіжку» пісні. А сам Ед Ширан заявив, що якщо програє судовий процес щодо авторських прав на одну зі своїх найпопулярніших пісень, то завершить музичну карʼєру.
4-го травня, після трьох годин обговорення, суд присяжних вирішив, що хіт Ширана 2014 року був «незалежно створений» і не викрав жодних елементів пісні Марвіна Ґея 1973 року. Адвокатка Ширана Ілена Фаркас заявила, що акордові прогресії подібні до «літер алфавіту музики», додавши, що «це базові музичні блоки, з яких композитори тепер і назавжди повинні вільно користуватися, інакше всі, хто любить музику, стануть біднішими».
Читайте також: вийшов документальний фільм про електронну сцену України під час війни.
Читайте також: вийшов документальний фільм про електронну сцену України під час війни.
