Цього року київський гурт The Maunt вражає кліпами. Влітку музиканти випустили перше у світі музичне відео, що активується рухом. Тепер вони повертаються з напруженим чорно-білим кліпом, в якому розмірковують про вплив великої влади на людину.
Як і минулого разу, режисувала кліп Наталія Тачинська. У центрі — спроба показати психологію людини, яку влада зжирає настільки, що вона вже не розуміє, де задоволення, а де страждання і розгубленість.
Головну роль у відео Let’s Talk About It зіграв Руслан Баранов — корифей контактної імпровізації в Україні.
Ми поговорили з Наталією Тачинською про візуальну естетику кліпу, до чого тут Чарлі Чаплін, психологія людини та в чому сила зйомок у 360 градусів.
Наскільки сюжет кліпу навіяний політикою? Чи стосується образ у відео будь-якої людини, що потрапляє під вплив влади?
Мене перш за все цікавить психологічна та емоційна сторона питання: що відбувається з людиною, яка отримує велику владу? Дивлячись на реальне життя, важко повірити, що зберігається адекватність.
Хотілося елегантно і метафорично показати змінену свідомість людини при владі. Вже не ясно, де задоволення від володіння, а де страждання і розгубленість. Де пристрасть подавляти інших, а де внутрішня потреба втекти від тягаря.
Це про викривлення, що відбувається у свідомості причетних до влади. Вийшов такий збірний образ вампіризму, і тільки в кінці більш однозначно на секунду оголюється суть.
Ким або чим навіяна стилістика роботи?
Уперше почувши трек, я уявила божевільний танець і пригадала танець Чапліна у фільмі «Великий Диктатор»: по шкірі біжать мурашки від суміші наїву того, що відбувається, та похмурості контексту. (Спойлер-алерт: у фільмі диктатор затверджує рішення про вбивство мільйонів у концтаборах, а через хвилину гіпертрофовано тішиться своєю владою, танцюючи).
У кліпі також відчуваються відгомони чорно-білої класики кіно, герой engulfed in a whirlpool of terror («поглинає воронка жаху»), але на сучасний лад. Нуарна стилістика допомагає передати митарства героя і сенси, закладені у музику.
Стосовно візуальної стилістики, мені в цілому притаманна графічність та артовість через власний бекграунд художника за освітою. Тому ми з командою оптимальними зусиллями і технікою вивуджували з простору дивні оптичні історії. Наприклад, кадри на 360 градусів — дуже пластичний матеріал, викривлення та обертання допомагають передати вертиго у свідомості героя.
Локації — контрастний мікс із помпезності залу, похмурої лаконічності сходів і легкості та чистоти поля. Пластика та імпровізація у танці також служать єдиній концепції передати відчуття химерності та внутрішнього конфлікту.
Респект нашій кайфовій команді за підтримку і спільні пошуки цієї сюрреалістичності на зйомках, монтажі та постпродакшні.
Образ валізки як совісті в кліпі дуже символічний.
Так, чемоданчик із власною совістю — фантомний, герой із ним то носиться, то просто забуває про його існування, як це часто і відбувається в житті з тими, кого поглинає влада.
Яка роль дівчини в кліпі? Вона з’являється раптово, входить у контакт з героєм і зникає.
Потрібна взаємодія, щоб виразити владу та утискання іншого у формі танцю. Героїня — це втілення тих, ким влада маніпулює та кого пригнічує. Марина Баранова дуже влучно та органічно допомогла розкрити історію.
Це відео — історія без хепі-енду?
Кліп не дає однозначних суджень. Ми спостерігаємо, як герой у роздраї між двома своїми внутрішніми світами намагається розірвати порочне коло, але нічого не закінчується, за великим рахунком все починається спочатку, знову і знову.
Наразі дійсно немає відповіді, чи ця «спадкоємність» перевертнів при владі у нас колись закінчиться, чи не так?
Let’s Talk About It увійшла на V. Reflect, новий міні-альбом The Maunt, які грають рок із елементами індастріалу. Міні-альбом натхненний темами пресингу сучасного світу, популізму та спробами зрозуміти, які емоційні процеси керують людиною при владі.
«Концепція альбому вималювалася з моїх роздумів про психологію токсичних людей у владі — як вони переходять грань, яка більшості адекватних людей здається порогом зла.
Мені було б цікаво почути їхню сповідь. Чи розриває їх десь у глибині свідомості протиріччя? Зрештою, влада — це ж не тільки про політику, про глобальне. Це все, що відбувається у нашому щоденному житті — це відносини між людьми, захоплення контролем, влада матеріального, влада ідей і помилок.
Танець — це один із способів, який транслює нашу особистість. Зловісний екстаз? Нехай. Саме з цієї ідеї танцю ми почали роботу над відео», — коментує міні-альбом і кліп Алекс Форст, фронтмен The Maunt.
Слухайте V. Reflect EP на цифрових платформах: Apple Music, Spotify, YouTube Music, Deezer.
Читайте також про дебютний альбом харківського гурту «Мантра Керуака», який автор матеріалу назвав претендентом головний український альбом року.
