Новини

Український гурт створив перший в світі кліп, що активується бігом. Як це відбувається?

Максим Комлєв
2835

Індастріал-гурт The Maunt у співпраці з режисеркою Наталією Тачинською зняв унікальний кліп, що активується в стані руху. Читайте про те, як його створили та в чому його цінність.

У травні минулого року ми писали про новий міні-альбом гурту — тягучий мікс альтернативи та індастріалу, натхненний стрічками «Космічна Одіссея» та «Інтерстеллар». Після нашої публікації організатори концерту She Wants Revenge у Києві покликали The Maunt на розігрів. 

Днями колектив повернувся з кліпом на пісню Blackout, робота над яким тривала 4 місяці. Аналогів йому в світі немає — це перше відео, яке можна подивитися лише в стані руху. Для цього треба перейти на спеціальний сайт, запустити інтерактивну версію (є і звичайна) та почати швидко йти чи бігти. Так, відео залучає глядача у трек буквально на фізичному рівні.

Режисеркою та ідеологом кліпу стала Наталія Тачинська — арт-директорка і креативний лід комплексних креативних проєктів. Її особлива пристрасть — музичні проєкти, де технології та мистецтво переплітаються. Наприклад, минулорічна колаба «Голос води» за участі «ДахаБраха», ONUKA та Katya Chilly — робота під її керівництвом у складі агенції ISD Group.

Той факт, що в кризовий час незалежний український гурт ініціює такий проєкт, заслуговує як мінімум уваги. Ми поспілкувалися з Наталією про те, як народився Blackout, про особисті та виклики гурту під час роботи, особливості кліпу та чому в Україні незвичайні проєкти та спроби відійти від «норми» роблять в основному нішеві артисти.

Ти вийшла на гурт або гурт на тебе? Як взагалі з’явився проєкт?

Усе склалося дуже гармонійно. Алекс Форст, лідер The Maunt, вийшов на мене після статті-ретроспективи про музичні технологічні проєкти. У ній я щиро поділилася тим, що люблю, і це знайшло прямий відгук. Ми швидко зрозуміли, що наші амбіції та цінності збігаються. Алекс вибрав трек, обговорили стилістичні напрямки, і я пішла придумувати.

У чому був твій виклик і виклик гурту?

Для групи виклики в тому, щоби йти в невідоме, довіряти, приймати, бути гнучкими в процесі. У технологічних проєктах багато гіпотез можуть не спрацювати, потрібно перевигадувати і пробувати знову. 

Зрежисерувати кліп і спроєктувати сайт — теми для мене знайомі. Основним моїм викликом було створити досвід, легко доступний для кожного в будь-якій точці країни, що працюватиме на різних пристроях і браузерах, з дуже легким порогом входу — просто перейти за посиланням або відсканувати QR-код. Не йти надто в складні технологічні нетрі (хоча й хотілося), а приймати рішення в умовах сильних обмежень.

Хочеться підкреслити: просто наявності в музиканта бюджету та наявності вмінь у креатора — недостатньо. Щоби довго вести команду в нетипових проєктах, потрібна творча хімія. Тут вийшла синергія до кінчиків пальців, усі сторони прагнули того самого. Безмежно вдячна учасникам проєкту: і відеозйомок, і веб-напрямку, і групі.

Ідея з бігом була першою і єдиною чи були варіанти? Як ви до неї прийшли і чому саме біг?

Слухала трек і слухала себе: які відчуття він викликає, що візуалізую під нього. На рівні відчуттів я бігла: напруга, метання, рівний біт, зацикленість, почуття болісної одержимості. Тема бігу з’явилася практично одразу і більше не змінювалася, втілилась в ідею відео на одному диханні. 

Для передачі стану ми пішли в агресивну, нестабільну, місцями епілептичну графіку, манеру зйомки і монтажу. Але який інтерактив дійсно підтримає і розширить сприйняття пісні та кліпу? Що інтерактивного реально зробити в більш-менш доступні терміни і бюджети? 

Народилася ідея зв’язати кліп з реальним фізичним рухом, щоби слухач буквально включався у пісню тілом. Ми узгодили все зразу після обговорення і погнали реалізовувати. Весь проєкт узагалі — про порозуміння з півслова. Треба віддати належне Алексу, — в нього приголомшливі довіра й терпіння.

Чому людям варто «добігти» кліп?

Цей досвід насамперед збагачує сприйняття музики і кліпу. Просто спробуйте, it’s fun! Як мінімум, вас чекає невеликий бонус — бекстейдж-відео в кінці, адже поки що воно є тільки на мобільній версії.

Як думаєш, чому на нашій сцені незвичайні кліпи роблять в основному нішеві артисти, а зірки намагаються брати розмахом, хоча у них більше можливостей?

Класне запитання. Коли ти нішевий — у тебе більше спраги й мотивації бути поміченим. Щоб виділитися, доводиться шукати екстремуми. І серед безлічі схожих релізів у нас дійсно виділяються ті, що хоч трохи відходять від «норми».

Відносно мастодонтів сцени, за моїми спостереженнями, справа не лише в різниці фінансових можливостей, причин може бути кілька:

  1. Рівень розвитку смаку на музичному ринку загалом.
  2. Розуміння цінності інтерактивних цифрових проєктів з цікавою ідеєю і конвертації цього креативу в відчутний результат. Музичні технологічні проєкти — це завжди про ризик і виклики. Потрібно бути готовими йти на цей ризик, бути, можливо, дивними, показувати щось складніше. Набагато безпечніше зняти черговий дорогий кліп з епічним видом на тлі, пульнути бюджет в медіапросування в усі преролли країни і отримати гарантоване охоплення. І не важливо, що вас скіпнуть у кращому випадку після 30 секунд і забудуть через 10.
  3. Ще не сформувалася система координат: немає критичної маси незвичайних проєктів, це поки що не стало частиною дискурсу.

Ти напевно аналізувала західний ринок у цьому питанні. Яка ситуація там?

Там теж переважним є більш класичний підхід, але не в такому дисбалансі. При цьому ряд виконавців почали випускати глибокі діджитал-проєкти зі змістом майже 20 років тому, і я не маю на увазі концепти на зразок «поставити VR-точку з кліпом артиста на фестивалі».

Arcade Fire, Sigur Rós, Radiohead, Björk, LCD Soundsystem, Twenty One Pilots, а також колаборації різних музикантів з такими технологічними гігантами, як Google. Зараз вони роблять це суперякісно, ​​естетично, дорого, а починали теж із нішевих історій.

Чи є в світі кліпи, схожі на ваш?

Є відео, які можна активувати своїм рухом, наприклад, через веб-камеру на ноуті. Є кейси, які використовують крокомір або акселерометр (прилад для вимірювання швидкості прискорення — прим. ред.). Але я не зустрічала кліпи з нашою концепцією і такою зв’язкою музики/ідеї.

Плануєте подавати кліп на конкурси?

Є така задумка, поки спостерігаємо за релізами в Україні.

Яка цінність для інді-гуртів вписуватися в такі проєкти?

Це ваша можливість виділитися з потоку однотипних релізів, отримати вихлоп у вигляді піару. І, безумовно, глибше залучити слухачів у вашу музику.

У чому ти бачиш свою місію, створюючи такі проєкти?

По-перше, створення тієї самої системи координат для музичного ринку: дивіться, це можливо, це може бути ось так смачно, і це привертає до вас увагу. 

По-друге, пошук і об’єднання однодумців. У нас стільки талановитих музикантів, художників, письменників, креаторів у цілому — можна робити нетривіальні штуки, де все це органічно перетинається. 

Чи відкрита ти до нових пропозицій?

Так, якщо наші цінності й смаки співпадуть — буду рада створювати разом, ласкаво прошу.

Дивіться також новий вражаючий кліп Івана Дорна, який нагадує відеогру. Його створив VFX-дизайнер, що працював над серіалом «Гра Престолів».