Постпанк-гурт Small Depo випустив мініальбом «Терпіння» про міцність та прийняття сьогоднішніх реалій. Це перша велика робота колективу за останні п’ять років.
Нова музика
Small Depo випустили мініальбом «Терпіння» про страх прийняття нової реальності
У дискографії Small Depo є два повноформатні альбомі — «Бродяга» (2015) та «Дебильный» (2018). Тепер його новий мініальбом «Терпіння» — перша робота гурту українською. На ній ліричний герой прокидається у новій реальності та опиняється віч-на-віч зі страхом невідомості.
Також колектив презентував лірик-відео на пісню «Страх», в основу якої покладено вірш Лесі України Contra Spem Spero!. Відео створила режисерка Катерина Лемешинська, кадри зняті на VHS-камеру.
Що каже про альбом авторка СЛУХ Олена Мосійчук:
Від безпритульності до «дебільності» — і назад. Ліричний герой пісень Small Depo не має спокою й постійного місця проживання уже майже десять років. Але які часи, такі й ліричні герої.
Перерва у п’ять років (якщо не брати до уваги фіти і спіноф «ДЕПО») наче й не відобразилися на музиці гурту: все звучить так само похмуро, холодно і непривітно, як вимагає жанр. Швидкий темп і деінде помітні впливи нойз-року нагадують щось середнє між The Soft Moon та A Place To Bury Strangers — звісно, з відтінком української журби і більш хрипким вокалом.
Подорож у нікуди на мініальбомі «Терпіння» починається зі втечі з рідної домівки. Підступна незапланована мандрівка перетворюється на тягар, зʼявляється туга за рідними стінами, зорі над горами не видаються такими прекрасними, як колись, а радше нагадують, що у нас вкотре намагаються відібрати наші землю і дім.
Та голоси старої знайомої цегли врешті перемагають — і ліричний герой повертається назад, туди, де кожен сантиметр віддає теплом. Уже в самому кінці на пісні «Страх» він сміється крізь сльози, як заповідала Леся Українка, і приймає нову реальність, у якій доводиться «серед лиха співати пісні». Нам лишається тільки зберігати терпіння.
Small Depo завжди вирізнялися апокаліптичними і печальними текстами з присмаком «всі колись помремо». Тому проблиски надії на останніх піснях у голосі гітариста і засновника гурту Максима Іщенка потроху вселяють віру в краще. Може, ліричний герой постпанкерів нарешті віднайде свій спокій — але, сподіваємось, через це гурт не зникне знову на п’ять років.
Читайте та слухайте також, що слухає Джамала.
Читайте та слухайте також, що слухає Джамала.
