Це регулярна підбірка нової української музики від СЛУХ.
Наш плейліст українських новинок регулярно оновлюється — підписуйтесь на цифрових платформах:
Це регулярна підбірка нової української музики від СЛУХ.
Наш плейліст українських новинок регулярно оновлюється — підписуйтесь на цифрових платформах:
Співачка здійснила свою мрію: записала рок-альбом. У цьому їй допомагав саундпродюсер Сергій Сорока (Сир), з яким у них склався неймовірний творчий тандем. При створенні альбому Сир надихався роком кінця 1990-их — початку 2000-их, зокрема The Smashing Pumpkins, Primal Scream, Garbage. Тексти ж артистка писала самостійно, постійно тримаючи в голові питання «Що я залишу після себе, коли помру?».
Юля вкотре доводить, що вона може і у фольк, і в поп, і в рок, і в усе одразу: їй личить будь-яке звучання. Попри великий акцент на роковому важкому саунді, приспіви пісень є чіпкішими за приспіви будь-яких поп-композицій. Новий альбом — черговий доказ гнучкості та багатогранності Юлі Юріної як артистки.
Музикант кримськотатарського походження Льоман Судакли презентував свій довгоочікуваний пост-шуґейзовий альбом dissociation. Для нього ця робота стала монологом, в якому він розповідає історію своїх внутрішніх та зовнішніх змін, що сталися внаслідок перебування далеко від дому. Хоча акцент альбому на інструменталі, який говорить гучніше за будь-які слова, можна все ж зустріти кілька фітів: з Ницо Потворно, Sheetel та Люсі.
На своїй першій великій роботі Ігор Хоркавий урочисто переосмислює власні радість, смуток і ставить собі купу екзистенційних питань. Спостерігає за минулим, теперішнім і майбутнім, що ніяк на настане, в центрі яких — війна. Музикант балансує між наелектризованим ритмічним постпанком і меланхолійним неквапливим дрім-попом, а його константою є обережний, приємний вокал. Щось у цьому альбомі є дійсно релігійне, святе: напевно, якесь незриме сподівання на краще, віра.
Артисти презентували спільний R’n’B-альбом, в якому досліджують теми музичних стосунків Аліни та Івана, болю від втрати, розчарувань і пошуків себе. Більша частина матеріалу була створена в 2020 році під час експедиції артистів Україною, в якій вони писали музику. Як зазначає Zbaraski, цей альбом вони зробили насамперед для себе, аби закарбувати спільну історію у музиці.
Свято постпанку офіційно розпочато, адже «ДК Енергетик» випустили нову пісню із майбутнього повноформатника. Холодна байдужість, відчуженість, прийняття кінця, ритмічність — у треці все, як треба.
Пісня, яку колектив зберігав у шухлядах столу пʼять років і діставав тільки, щоб зіграти на концертах, нарешті вийшла на цифрових платформах. За цей час змінились барабанщик, мова й аранжування пісні, проте незмінними залишились гіпнотичний мотив і неперевершений симбіоз чотирьох інструментів.
За словами Каті Гапочки, це пісні з однією мелодією, але різним наповненням. Це дійсно так: ці композиції — різні сторони однієї монети. Спочатку ми зустрічаємо її енергійну, танцювальну, заряджену версію, а згодом чуємо повільну, медитативну колискову-віддзеркалення. Магічно і неповторно.
Замість того, щоб залишити одне одного в спокої і спокійно розірвати стосунки, ліричні герої «Апатії» та Do Sliz обирають шлях самознищення і збереження абʼюзивних патернів. Впізнали себе? Тоді слухайте цей скажений електро-поп-панк.
Пісня є звичним інді-роком із натяком на дрім-поп чи нойз-поп, проте щось панкове в ній є, зокрема в тексті. Це послання для молоді, що намагається знайти своє місце у світі, при цьому не втративши власну унікальність.
На новому треці гурт надихався композицією «Трьома трембітами» авторства ВІА «Кобза», а у його тексті купа відсилок до першоджерела. Це щире, веселе уособлення ґруву в одній пісні.
Енергійний гурт, який завжди приносить атмосферу свята, випустив теплий літній максі-сингл із прохолодною назвою. Починається все з короткого й повільного смуз-джазового інтро-треку «Невже це кінець?», який плавно перетікає в активну, танцювальну лід-композицію «Знаєш чого мені зимно» з присмаком хаусу та євроденсу.
Виконавець продовжує скидати кайдани агресії та ненависті й усе далі заглиблюється в дослідження того, що таке любов. Як справжній стоїк, Oi FUSK приймає факт, що є речі, які він не в силі змінити, й продовжує шукати прекрасне в навколишньому світі попри його недосконалість і жорстокість. Можна простежити сильну й швидку еволюцію артиста. Він розкривається з нових сторін, від яких захоплює подих.
У перекладі з хронічно-онлайного та зумерського сленгу, тюбік — це емоційно недоступний хлопець-абʼюзер, що зіпсує вашу менталку і змусить відчути, що таке газлайтинг. Саме такому типажу чоловіків і присвятили нову пісню «загублена лолі». Драйвовий, заразний поп-панк із натяком на гіперпоп з глузливим текстом: «Ти просто тюбік, в тебе маленький молочний зубік».
Цю пісню дует Алі Шандри та Олексія Бондаренка присвятив Криму, де артисти провели дитинство. У цій легкій інді-поп композиції вони закарбували власні дитячі спогади, підлітковий бунт і дорослий авантюризм.
Після хтивого кліпу «Масандра» Latexfauna планували зняти найдорожчий в історії інтернету кліп на нову пісню, проте випадково забули перевернути камеру телефона в горизонтальне положення. Трек є присвятою Макотерчику, району міста Тальне у Черкаській області, де народився і провів дитинство фронтмен Дмитро Зезюлін. Приємний інді-поп із ретровайбами.
Із кожним новим треком звучання «Робаний Йот» стає все дорослішим і важчим. Розбишаки заглиблюються в теми психологічних розладів і переживань, змальовуючи свого героя депресивним і песимістичним. Пісню доповнили кліпом, в сюжеті якого хлопець постійно звинувачує у всіх проблемах свою другу половинку, яка, як виявляється, існує лише в його голові.
Напередодні Дня матері Схожа презентувала щемку пісню-присвяту, якою нагадує про свою любов мамі та віддячує за цінні моменти, проведені разом.
Читайте й слухайте також попередню добірку нової української музики, яку могли пропустити.
Читайте й слухайте також попередню добірку нової української музики, яку могли пропустити.