Щотижня ми збираємо для вас альбоми, які варто послухати.
Сьогодні це новий альбом від культового Майка Паттона і супергурту Tomahawk, повернення одного з найдивовижніших скрімо-гуртів My Own Private Alaska, завше масштабний і неймовірно сумний мікстейп від UNKLE, ніжні, красиві й тендітні альбоми від Xiu Xiu та Бена Говарда, і багато інших цікавих новинок.
Супергурт Tomahawk випустив перший за вісім років альбом — звучить так само енергійно і качово, як і 20 років тому. Здається, Майк Паттон та його луджена горлянка на шість октав просто не старіють. Єдиний мінус альбому в тому, що авангарду та еклектики стало менше, а от гітарного рокешника — більше. Втім, Майк Паттон уже давно може робити все, що захоче (і успішно цим займається), а ми завжди будемо слухати все, до чого цей дивовижний мужчина торкається. Що сказати — він «легенда, і це дупа».
На жаль, це не альбом, а мікстейп, однак він звучить як повноцінний альбом. UNKLE повертаються до тріп-хопу з неймовірно потужними бітами, надзвичайно сумними мелодіями та величними оркестровками.
Дивовижно, як Джеймсу Лавеллю вдається робити масштабні, трагічні полотна, під які ще й хочеться танцювати (на краю безодні). На щастя, мікстейп добре збалансований — є і веселі треки, від яких не хочеться віддати Богу душу, а тіло на органи.
Один з найунікальніших скрімо-гуртів світу, французи My Own Private Alaska, випустили останній альбом 10 років тому, розпалися у 2014-му, і нарешті повернулися у 2021-му. Барабани, два фортепіано, надривний вокал і приголомшливо емоційні мелодії — перед очима одразу розгортаються усі любовні трагедії світу.
Могутній, містичний і неймовірно красивий альбом трансцендентально-психоделічного прог-року від киян Shiva The Destructor, перший їхній реліз після 6-річного мовчання. Красиві мелодії, чудовий саунд, космічні бриджі, жирні рифи — те, що треба для переходу до індуїзму.
Wake me up! Wake me up inside!… Ні, на жаль, успіх альбому Fallen гурт не повторює, однак The Bitter Truth здатен повернути свідомість у 2003 рік, у часи, коли не було соромно закохатися в Емі Лі. Красивий і досить одноманітний альбом мазафаки з легким готичним присмаком і купою жирнючих рифів, який навіть викликає бажання знову приліпити постер Evanescence у себе над ліжком.
Камерний, атмосферний альбом від британського електронного композитора Кріса Кларка, який нагадує подорож темними магічними печерами, а в них виблискують діаманти, а за сталактитами ховаються дивні істоти. Зворушливо і красиво.
Канадський гурт бастардів Трента Резнора з Nine Inch Nails випустив свій четвертий студійник запального, індустріально-танцювального, об’ємного, брудного і при цьому вилизаного панку. Трент Резнор іронічно посміхається і схвально киває головою.
Ідеолог Xiu Xiu Джеймі Стюарт зізнався, що раніше він думав, що світ складається з 1% чудових людей і 99% гівнюків. А потім він якось щось перерахував, і виявив, що ні — гівнюків 40%, а чудових людей — аж 60%. Добро перемогло! Так Xiu Xiu випустили свій 12-ий альбом: ніжний, як пелюстки вишні, любовний, як перший поцілунок, інтимний, як ваші дитячі фото. До фітів приєдналися Chelsea Wolfe, Liars, Sharon Van Etten і купа інших інді-артистів.
Заспокійливий, красивий та ніжний напівакустичний альбом інді-фольку / альтернативного року від британського сінгера-сонграйтера Бена Говарда, записаний під чутливим керівництвом продюсера Аарона Десснера, співзасновника The National.
Другий альбом нью-йоркського експериментальщика serpentwithfeet уже отримав неймовірно високі оцінки. На сайті Metacritic рейтинг альбому складає 100%, видання The Independent поставило альбому максимальну оцінку, і так далі.
Так, у роботи гарний продакшн і атмосфера, так, serpentwithfeet розкриває теми одностатевого кохання, однак такі оцінки від світових критиків здаються занадто високими як для досить звичайного з музичної точки зору соул / R&B-альбому, з якого тільки атмосфера з продакшном і запам’ятовується.
Надзвичайно атмосферний альбом-колаборація двох реперів — Арманда Гаммера і легендарного продюсера The Alchemist. Елементи джазу, соулу, пост-індастріалу, тріп-хопу — це все змішується настільки, що перетворюється на окремий жанр, якому ще не придумали назви. Альтернативний хіп-хоп — це надто розмито. Самі артисти вказали тег «прог-хоп» — це ближче до істини.
Ніжний, але з кислинкою, як яблучко білий налив, альбом від інді-рокерів The Antlers. Світла музика, що розслабляє і приносить у життя світло і лоскотний сум.
Радимо почитати про Hospice, важливий альбом гурту, присвячений психічним розладам та аб’юзивним стосункам, який ми розібрали на цеглинки.
Таке відчуття, що Девід Тібет, засновник культового дарк-фолькового / пост-індустріального проєкту Current 93, вирішив почитати вірші під сумну електронну музику. У ірландського продюсера і сонграйтера Девіда Балфа з Девідом Тібетом схожі навіть тембр голосу і манера подачі тексту, відрізняються тільки акценти. Альбом присвячений другу Девіда Балфа Полу Каррану, вокалісту гурту Burnt Out, який скоїв суїцид. Дуже гнівний і болісний альбом.
Гарний альбом прогресивного металу від гурту Wheel, на якому чутно вплив Tool і Katatonia. До концептуалізму та музичної витонченості цих колективів Wheel ще шкандибати, однак альбом все одно звучить цілісно і красиво.
