Кожного тижня ми збираємо для вас альбоми, які варто послухати.
Сьогодні це неймовірна музична еклектика від Земфіри, нарешті адекватний психоделічний рок від King Gizzard and the Lizard Wizard, хітовий альбом від Balthazar, світла і сповнена надій музика від Julien Baker, масивний іронічний батя-рок від культових Melvins і ще багато цікавих новинок.
Balthazar — Sand
Бельгійці Balthazar недарма обрали на альбом зображення одного з найгучніших мемів десятиліття — культового Почекуна. Їхній новий альбом було варто чекати два роки. Спокійний інді-рок / інді-поп, кожен інструмент у міксі чутно у деталях, як скрипи ліжка за стіною в гуртожитку, чудовий мелодизм і аранжування — післясмак Sand ще довго буде переслідувати, а внутрішній голос — благати переслухати цей дивовижний запис.
King Gizzard and the Lizard Wizard — L.W.
На першому ж треку здається, що австралійські психонавти остаточно поїхали дахом під впливом наркотичних речовин. Однак потім все стає на свої місця — це чудовий альбом крутого психоделічного року зі східними мотивами, який слухається на одному подиху. Одна з найкращих робіт у дискографії одного з найпродуктивніших гуртів останнього десятиріччя.
Земфіра — бордерлайн
Вісім років Земфіра Рамазанова не випускала альбомів. І нарешті випустила. Від блюзу «Таблеток» до постпанку «Ок», бітлівської «Пальто» та електронно-джазової «Мама» — «Бордерлайн» вражає одразу і аранжуваннями, і міксом жанрів, і продакшном, і надривом, і лірикою, і ліричністю.
Altın Gün — Yol
Від музики турецького гурту Altın Gün просто тхне духнмяним вином, гарячими пісками і палким коханням. Чи це від пристрасної турецької мови? У будь-якому разі цей альбом вартий прослуховування, на ньому Altın Gün виступають такими собі Tame Impala з турецьким колоритом, які перестали записувати музику для кав’ярень третьої хвилі (останній альбом The Slow Rush — це не те, на що потрібно було витрачати 5 років, чи не так, містере Кевін Паркер?).
Architects — For Those That Wish To Exist
Майстерний альбом мейнстрімного мелодійного металкору (скільки літер «М», тільки подивіться!), в якому немає нічого зайвого. Стадіонний розмах, неймовірний мелодизм у кожному треці, жирні рифи, купа електроніки, яка розм’якшує агресивні брейкдауни, ніжність на межі зі шмарклями — крутий і різноманітний альбом від крутого британського гурту.
Julien Baker — Little Oblivions
Третій альбом сінгерки-сонграйтерки-гітаристки-піаністки-мандоліністки Джульєн Бейкер — це справжнє натхнення. Він одночасно ностальгійний, світлий, сумний і сповнений надіями. Одним словом, красива психотерапія з чудовим продакшном і вокалом Джулії.
Mouse on Mars — AAI
Культовий німецький електронний дует випустив альбом складної для сприйняття IDM-експериментальщини, до якої свою свідомість потрібно готувати. Як це зробити, ми не знаємо, тому нічого радити не будемо, у нас це вийшло якось саме по собі. Слухати альбом складно, але дуже цікаво.
Jimmy Edgar — CHEETAH BEND
Надзвичайно заглючений альбом деконструйованого хіп-хопу, поп-музики та електроніки, ніби записаний під впливом заводу з переробки металу. Звучить як данина загиблій SOPHIE, тільки не так тонко, чуттєво і пасивно-агресивно, а просто суворо. Хоч і з проблесками цікавих моментів.
Cloud Nothings — The Shadow I Remember
Другий за три місяці альбом веселого, хоч і одноманітного емо-постхардкору від улюбленців Pitchfork, спродюсований легендарним Стівом Альбіні.
Lost Horizons — In Quiet Moments
Дует ветеранів британської музики Саймона Раймонда з Cocteau Twins та Річарда Томаса з Dif Juz і The Jesus & Mary Chain випустив другу частину альбому пронизливого шугейзу / дрім-попу з неймовірним звучанням барабанів.
Roosevelt — POLYDANS
Диско-фанк у обгортці саунду 1980-х від німецького сінгера-сонграйтера. Танцювально, насичено, аранжування радують і є хуки, хоча такою музикою вже складно дивувати.
Melvins — Working With God
Культові сіеттлівські глюконавти повернулися зі своїм новим 24-им альбомом потужного і дивного напівгранжу, недопанку, недосладжу і просто веселого дідуганського металу. Все, як завше у Melvins, звучить як іронія і стьоб над гітарною рок-музикою, однак треба віддати належне — діди все ще качають.
