Наша редакція завжди шукає українську музику будь-яких жанрів, яка варта того, щоб про неї говорили. Сьогодні це київський проєкт однієї людини «Ера Лаш».
Його альбом «Выпуск первый» — це еклектична і депресивна електроніка з присмаком панку і текстами від людини, яка опинилася на дні життя.
Спочатку здається, що це наївна і хаотична музика. Однак якщо пробитися через хаос і шум, то можна знайти відчайдушно-екзистенційну сповідь розгубленої та кинутої напризволяще людини, що намагається знайти вихід в алкоголі.
Про алкоголь, рутину, сірість та відсутність майбутнього. Про чесність, самотність і пошук щастя. Про життя навколо. Про п’янство.
Атмосферність. Від музики буквально тхне перегаром, бухлом, відчаєм і антидепресантами. Упорядкований хаос — купа ламаних ритмів та різноманітних звуків, які, здається, накидані, аби було. Згодом стає зрозуміло, що там усе на своєму місці. Є дуже круті рядки, які навіть хочеться наспівувати. Відчувається щирість.
Альбом хочеться вимкнути вже на першій пісні «Каждому по труду», особливо після в’ялого проспівування літери «аааААААА».
«Не видно ни черта», «Не спим». «Один бокал» — топовий трек.
Мене звуть Ілля, я з Києва. Закінчив Могилянку. Після неї якийсь час думав піти в армію або просто їбашити на будівництві, тому що не знав, чим займатися. Хотілося працювати руками.
В останній день прийому документів мені подзвонили з економічного університету і сказали, що я пройшов на бюджет на спеціальність під смішною назвою «Підприємництво». Якщо закінчу, буду дипломованим підприємцем, що забавно.
Раніше трохи працював у журналістиці, займався шахрайством, продавав повітря в інтернеті, але це все абсолютно не сприяє творчому розвитку, хоч і приносить гроші.
Мені дуже складно розпорошуватися на кілька діяльностей одночасно.
Літо 2020-го прожив у кредитний ліміт, який мені люб’язно надав один з українських банків, за що йому спасибі. Як його віддавати? Я поки що не знаю, але впевнений, що впораюся. Результат цієї невеликої авантюри — два музичні альбоми (гурту «Мужики» та «Ера Лаш») і кліп («Мужики»).
Моє захоплення музикою з’явилося з тематичних пабліків у соціальній мережі «ВКонтакте». Тоді ти гортав стрічку і слухав пісні: що сподобалося — додавав, що ні — пропускав. Тіндер для музиканта!
Тривіально, але так і сформувався мій музичний смак. Мені завжди було куди цікавіше слухати музику російською та українською.
Каталізатором моєї музичної діяльності став наш із другом гурт «Мужики». Ми буквально змусили один одного робити музику. Самостійно ми б навряд зрушили з місця, роботи в команді дійсно не вистачало.
Після виходу альбому «Мужиків» усе почало відбуватися швидше. Зараз можна сказати, що я роблю реп у рок-гурті «Мужики» і поц-панк у проєкті «Ера Лаш».
Рутина і мій побут; життя звичайної людини; відносини з людьми; література. Чарльз Буковскі, Віктор Єрофєєв, Павло Коробчук, Євген Альохін, Джек Керуак, Луї-Фердінан Селін. Багато епізодів з власного життя я записую в замітки, а потім вибудовую з цього вірші та пісні. Герої моїх пісень — моє оточення і я сам.
Мене хвилює ситуація моральної та матеріальної несвободи. З останнього, я переживаю за хлопців з Білорусі. У мене багато друзів звідти і я думав поїхати до Мінська на другий день протестів, але зрозумів, що зараз — не найкращий час.
У своєму маленькому світі я переживаю через те, що можу втратити час, що можу десь не встигнути. Я переживаю, що стану зразковим сім’янином. Я переживаю, що через пару років я прокинусь іншою людиною в іншому місті.
Людей, музику і Київ. Люблю бути чесним.
Останнім часом я намагаюся приймати все, як є, але раз уже поставили таке питання, то перерахую деякі речі, з якими змиритися мені складно.
Держава, як інститут; менти; стукачі; дізнавачі; гопники; консерватори; високі паркани; Чак Паланік; устриці; нав’язування поглядів; офіси; музичні жанри; неправда, довідки.
Я б хотів, щоб у мене була можливість моментально абстрагуватися від будь-яких зовнішніх подразників і зосереджуватися на собі. Мені здається, що в нашому світі це просто неможливо. Тобі потрібно бути асоціальним аскетом, або не вийобуватися і намагатися прожити в мирі з самим собою.
Я хотів назватися «Ералаш», але подумав, що назва у вигляді імені та прізвища (Ера Лаш) буде цікавіше. Особисто я думав, що «Ералаш» — це власна назва серіалу, що це слово нічого не означає.
Потім я дізнався, що насправді значення цього слова — «плутанина». Це добре описує даний етап мого життя і одночасно викликає приємні спогади з дитинства.
Мені здається, що і дитячий журнал може в чомусь перетинатися з моєю творчістю. Можливо, йому властива частка максималізму і навіть іронії, від чого я хотів би відійти у своїх подальших роботах.
Я закінчив університет. У мене не було роботи в звичному розумінні цього слова. З моєю спеціальністю соціолога я не розумів, куди мені потрібно йти. З іншого боку, я хотів займатися музикою з самого з дитинства, хоч і розумів, що на цьому не заробиш. У підсумку отримав депресивний епізод життя, небажання що-небудь робити взагалі, потонув у випадкових відносинах і алкоголізмі.
Я навіть не користувався транквілізаторами, які мені подарувала подружка в період, коли було зовсім лайново. Цікавий факт: якщо спілкуватися зі мною наживо, то складається враження, що я завжди під транквілізаторами.
Коли вирішилися побутові проблеми і почало щось виходити з музикою — стало легше. Виходом з кризи послужив запис альбому «Выпуск первый». Іноді виговоритися, обрамити свої думки в якусь форму дійсно допомагає.
Зараз усе добре, хоч я і пережив невдалу можливість почати відносини з бабою всього мого життя. Зараз ось складаю резюме, може, знайду роботу.
Якщо є «Выпуск первый», буде і другий. Мені складно говорити про майбутнє, але свої роботи хотілося б робити на іншому рівні. Цей альбом був повністю записаний і зведений мною у моїй спальні за пару тижнів.
Я впевнений, що можу зробити краще і здивувати слухачів музикою, яку буду робити надалі. Зараз хочу спробувати себе в техно. Також у планах створити творче музичне об’єднання в Києві, однак про це пізніше.
Слухайте альбом на цифрових платформах: Apple Music, Spotify, YouTube Music, Deezer.
Читайте також про ідеальний пост-рок від гурту We Don’t Eat Humans, яких хочеться переслуховувати.
