Blur випустили перший альбом за 8 років — The Ballad of Darren

Новий альбом можна описати так — «безперервна туга за минулими часами». У The Ballad of Darren фронтмен Деймон Албарн переживає жорстку кризу середнього віку. 

Саундпродюсером альбому виступив Джеймс Форд, який раніше працював із Arctic Monkeys, Foals, Florence and the Machine, Depeche Mode та іншими. Саме тому перша композиція альбому The Ballad своїми поп-оркестровим звучанням нагадує два останні альбоми британців Arctic Monkeys — Tranquility Base Hotel + Casino (2018) та The Car (2022). 

Напередодні виходу альбому Blur випустили два сингли — The Narcissist та St. Charles Square, найбільш драйвові та схожі на попередню музику гурту. У всіх інших композиціях нової роботи можна почути ту саму складну гітарну музику Blur, але в сучаснішій інтерпретації.

Неможливо оминути пісню з назвою Russian Strings, що оповідає історію російського біженця в Сербії, який «танцює на струнах балалайки». До кінця так і не ясно, що хотів сказати гурт і взагалі навіщо вона присутня на альбомі.

Ось, що каже про новий альбом Blur музичний оглядач СЛУХ Дмитро Салтиков:

Чи є ще в когось надії почути cтарий добрий брит-поп у виконанні Blur? Сподіваємось, ні, адже, здається, цього вже не буде. Якщо Blur і повертаються, то точно не заради того, аби спочити на лаврах свого культового статусу.

Новий альбом звучить так, як і має звучати робота 50-річних майстрів, які провели на сцені понад 30 років. Це майстерно виконаний, ретельно відшліфований, сповнений безмежної туги запис.

Хоч на ньому й зустрічаються цілковито мажорні історії, наприклад, St. Charles Square, проте більшу частину запису Деймон Албарн з командою роблять усе, аби вас розчулити — і в них це чудово виходить.

Слухайте The Ballad of Darren на своїй цифровій платформі:
Spotify | Apple Music | Youtube Music | Deezer

Blur — британський альтернативний рок-гурт, створений у Лондоні в 1989 році. Гурт популяризував жанр брит-поп і досяг масової популярності у Великій Британії. Усього Blur випустили девʼять альбомів, серед яких Leisure (1991), Parklife (1994) та «13» (1999).

Фото — Reuben Bastienne-Lewis