Нова світова музика:‌ Лана Дель Рей, Depeche Mode, JPEGMAFIA та інші

Lana Del Rey — Did You Know That There’s a Tunnel Under Ocean Blvd

Королева чарівної меланхолії видає один із найцікавіших і найвідвертіших записів у кар’єрі. У новому альбомі співачка занурюється в себе та розмірковує про свою сім’ю, любов, спадок після себе та смерть. Усе це звучить під повільні фортепіанні пасажі, які розбавляються акустичною гітарою та мінімалістичними бітами, іноді виливаючись у щось неочікуване на кшталт трепу в фіналі балади A&W.

Depeche Mode — Memento Mori

Вірші Мартіна Гора та вокал Дейва Гаана, візуальне оформлення від незмінного візіонера колективу Антона Корбейна — наче все, як завжди, проте відсутність Енді Флетчера, що помер у травні минулого року, вносить свої корективи. 

Depeche Mode у дуеті стають відвертішими й трагічнішими, ніж будь-коли. Memento Mori, можливо, найвпевненіший їхній альбом у XXI сторіччі, без відверто слабких місць, де кожна композиція на своєму місці. Готична меланхолійність і порожнеча завжди були невід’ємною складовою світу Depeche Mode, а зараз, через понад 40 років існування проєкту складається враження, що це Depeche Mode — невід’ємна частина готичної меланхолійності та порожнечі.

JPEGMAFIA & Danny Brown — SCARING THE HOES

Спільний альбом Денні Брауна та JPEGMAFIA напрошувався з тих пір, як обидва закріпились як яскраві представники сучасної хіп-хоп-сцени. Обидва МС дражнили слухачів спільним записом протягом року. Зараз можна певно сказати, що створений ними ажіотаж повністю виправданий. 

SCARING THE HOES — це абсолютно дика подорож найекстремальнішими американськими гірками, протягом поїздки якими перехоплює подих. Божевільний, не позбавлений іронії запис, що містить сплав ейсід-джазу, глітч-хопу та індастріал хіп-хопу, під які обидва репери роздають розсип гострих панчів, очевидно, не забуваючи при цьому добре провести час і розважитись.

Black Country, New Road — Live at Bush Hall

У 2022 британський гурт видав альбом Ants From Up There, який збирав схвальні відгуки майже від усіх, до чиїх плейлістів потрапив. Проте успіх затьмарився тим, що вокаліст гурту Ісаак Вуд його залишив через особисті причини. Через це колектив не вирушив у запланований тур, зосередившись на написанні нового матеріалу, який би міг виконувати без Вуда.

Цей концертний альбом гурт записав протягом трьох виступів у Лондоні. Можна почути, що тепер обов’язки лід-вокаліста розділяють одразу три члени колективу, завдяки чому Black Country, New Road демонструють свою пластичність і чудову зіграність.

Fall Out Boy — So Much (For) Stardust

Можна по-різному ставитися до останніх робіт Fall Out Boy, проте назвати їх цікавими доволі важко. Схоже, такої самої думки й члени команди, адже з новим альбомом колектив повертається до свого коріння — бадьорого й веселого поп-панку, з яким колись привернув до себе купу шанувальників. Однак гурт не відмовляється і від електро-попу, який вони відчайдушно грали останні роки. В результаті вийшов впевнений запис, який поєднує найкраще з того, що команда вміє.

The Reds, Pinks & Purples — The Town That Cursed Your Name

Новий альбом у рамках проєкту співака та сонграйтера Гленна Дональдсона уособлює теплий романтизм інді-року, але і не позбавлений легкої трагічності у тремтливому голосі музиканта, віддалено нагадуючи Морріссі з культових The Smiths. Це самотня подорож яскравими, як обкладинка запису, вуличками під монологи автора.

Lankum — False Lankum

Чарівний фольковий запис дублінського колективу, наповнений містикою середньовіччя, звучання якого гурт відточує вже майже десять років. Ця грандіозна подорож ірландською народною творчістю обережно загорнута в повноформатний альбом, що слухається на одному подиху та буквально здатний перенести в інше місце, якщо заплющити очі.  

Yaya Bey — Exodus the North Star (EP)

Авторка безмежно чарівного тогорічного R&B альбому Remember Your North Star співачка та сонграйтерка Яя Бей зібрала невиданий матеріал і вмістила його у новенький мініальбом, ще трошки продовживши пригоду її внутрішнім світом: милим, теплим, відвертим і вразливим. Чудовий епілог з приємним післясмаком, що залишає в очікуванні нових музичних звершень від Яя.

Heartworms — A Comforting Notion (EP)

Здається, що продюсерський талант Дена Кері безмежний: саме він відповідальний за дебютники гуртів Fontaines D.C, Black Midi й тогорічних Wet Leg. У кінці 2022 року він взявся за дебютантів — гурт Heartworms, і це чергове попадання в яблучко.

Разом з умілим продакшном, постпанкове та дарквейвове звучання колективу розкривається у всіх відтінках чорного, а фронтвумен Джоджо Орм б’є під дих своїм бунтівним нервовим вокалом. Це дуже атмосферний похмурий мініальбом. А під кінець фінальної 24 Hours настільки перехоплює подих, що ледь не захлинаєшся. 

Softcult — See You In The Dark (EP)

Ще одні дебютантки, близнючки Мерседес і Фенікс Арн-Горн з дуету Softcult. Вони представляють свій мініальбом, що розпочинається щільним шугейзом у найкращих традиціях жанру, поступово насичуючи своє звучання постпанковими та інді-поп-мотивами, під які дівчата запрошують слухачів у свій примарний світ.