Нова світова музика, яку варто послухати:‌ Paramore, Depeche Mode, Lana Del Rey та інші

Paramore — This Is Why

Зірки поп-панку нульових повертаються після експериментів з синт-попом на записі After Laughter (2017). This Is Why не лише перший за шість років студійник Paramore, але, ймовірно, найкращий, що у них виходив. Запис, який однаково чудово впишеться в сетліст як стадіонного концерту, так і невеличкого клубного сету. Альбом вдало балансує між бадьорим інді-роком з відгомоном постпанку. Колектив не боїться експериментувати та шукати нове звучання — це приносить свої плоди. 

Caroline Polachek — Desire, I Want To Turn Into You

Ось і перший реально потужний поп-реліз 2023 року. Четвертий сольний альбом Керолайн Полачек, здається, підкорив усіх. Вийшов різнобарвний студійник, у якому знайшлося місце бурхливому синт-попу, інді-попу та навіть запальному фламенко. На фітах тут можна почути Grimes та Dido.

Yo La Tengo — This Stupid World

Ветерани американського інді-року представляють свій 17-ий повноформатний запис. Залишається лише захоплюватись, як гурт через стільки років плідної роботи не втрачає жагу до експериментів і тримає якість. Новий запис гурту — це цікавий мікс нойзу, кантрі та інді-року, який підсилюється виваженим і меланхолійним вокалом. У результаті Yo La Tengo створюють похмуру атмосферу, яка сповна відображає «цей дурний світ».

Kelela — Raven

Американська співачка привернула увагу в 2017 році своїм дебютним студійником Take Me Apart. На її другу роботу довелося чекати майже шість років, у якій зосередилась вся її чарівність під акомпанемент вибухової танцювальної музики та ембієнту. Допомагають їй у цьому самовираженні цілий розсип електронних продюсерів та діджеїв: LSDXOXO, Bambii, Kaytranada, Junglepussy та інші, які наповнюють і без того різноманітну музику ритмами драм-н-бейсу та геріджу.

P!nk — TRUSTFALL

Дев’ятий студійник P!nk видався доволі стриманим. Від колишньої бунтівної поп-рок-зірки майже нічого не залишилось, натомість TRUSTFALL — це концентрована поп-музика. Зірок з неба не хапає і дуже швидко вивітрюється з пам’яті, окрім, хіба що, лід-синглу. З усім тим P!nk все ще тримає марку і її голос — одна з головних переваг цього запису.

Andy Shauf — Norm

Свіжий студійник канадського музиканта та сонграйтера — це добірка м’яких, яскравих композицій, які наповнені ніжністю та стриманістю. Той факт, що Енді власноруч виконує всі партії: від гітари та фортепіано, до духових інструментів — підсилює зануреність у його світлий внутрішній світ та створює інтимну атмосферу. Ніби ти прийшов до свого давнього товариша, який вирішив зіграти концерт для одного слухача — тебе.

Orbital — Optical Delusion

Поважні майстри електронної музики — британський дует Orbital представив свій черговий лонгплей. Протягом 50 хвилин піонери ейсід-хаусу занурюються в несвідоме, запрошуючи у свій сюрреалістичний світ у компанії колег-музикантів, серед яких альтернативний хіп-хоп-дует Sleaford Mods, ірландська співачка та сонграйтерка Anna B Savage та інші.

M83 — Fantasy. Chapter 1 (EP)

Французькі електронщики M83 у березні видадуть свій черговий повноформатник. Музиканти вирішили не зволікати й завчасно розділили його на два мініальбоми, першу частину якого і представили вже на початку лютого. Це розкотистий світлий синт-поп, що, певно, здатен зарядити позитивною енергією на весь день.

Avey Tare — 7s

Минулого року американський інді-поп-гурт Animal Collective, представив, ймовірно, один із найкращих своїх записів за довгий час. Їхній лідер, Avey Tare, вирішив не зволікати та приготував для своїх слухачів сольний альбом. 7s хоч іноді й має відгомін останнього повноформатика Animal Collective, проте має власні чесноти, головна з яких приземленість, через кімнатне DIY-звучання, що досягається суцільним контролем музиканта над всіма музичними партіями. В результаті вийшов привабливий синт-поп, який точно не загубиться в дискографії музиканта. 

Tennis — Pollen

Подружжя музикантів Патріка Райлі та Алейни Мур продовжує поставляти якісний інді-поп. Проте доволі важко відрізнити новий запис цієї пари від минулих. Здається, що вони роблять те, що вміють найкраще і поки що не наважуються на різкі зміни. Втім поціновувачі чарівного голосу Алейни та ніжних композицій колективу мають бути задоволені.

Inhaler — Cuts And Bruises

Дублінський інді-рок-колектив на чолі з сином фронтмена U2 Боно увірвався у 2020 році з першим повноформатником It Won’t Always Be Like This. Тоді він став найшвидше продаваним дебютним альбомом на вінілі у Великобританії 21-го сторіччя. Легкі та чіпкі гітарні мелодії з солодким голосом Елайджі Г’юсона підкорили шанувальників і за три роки нікуди не ділись. Гурт поки що не вдається до експериментів, натомість продовжуючи покращувати й відточувати саунд.  

You Me At Six — Truth Decay

You Me At Six одразу ж зустрічають слухачів ностальгійним за звучанням треком Deep Cuts, від якого так і віє легковажною рок-музикою нульових із присмаком поп-панку. Це зовсім не вигадливий, проте дуже бадьорий, безтурботний і доволі банальний запис, якого, можливо, дуже не вистачало. І який навряд западе в душу.

Rebecca Black — Let Her Burn

Співачка та YouTube-блогерка дебютувала у 2011-му зі своїм типовим для тих часів тін-поп синглом, що став вірусним. Після декількох мініальбомів Ребекка Блек наважилась на повноцінний студійник, на якому переосмислила себе як гіпер-поп-виконавицю. Подібно іншим представникам жанру, в неї вийшов доволі бадьорий і хаотичний вибух енергії, що супроводжується доволі невиразним вокалом.

Skrillex — Quest for Fire

Один із найяскравіших представників EDM 2010-х років Skrillex повернувся із першим за дев’ять років повноформатником, який стовідсоткового забезпечить музиканту місце в лайнапі будь-якого літнього музичного фестивалю. Це еклектична суміш жанрів, які виливаються у незвичні поєднання, як, наприклад, дабстеп із граймом (Hydrate). Добірка потужних яскравих композицій підсилюється від участі різноманітних вокальних партій, серед яких засвітилась і ікона R&B Міссі Елліотт.

Liv.e — Girl in the Half Pearl

Liv.e представила свій другий повноформатник Girl In The Half Pearl, на якому поєднує драм-н-бейс із нагромадженими гармоніями та іншими електронними жанрами, під ритмічність яких розмірковує про свою сутність, особисте життя і намагається вгамувати своїх демонів. Іноді Liv.e оповідає спокійним і тихим меланхолійним вокалом, а іноді зривається з криками, підсиленими реверберацією. Вийшла інтимна подорож потаємними закутками внутрішнього світу співачки у супроводі вражаючої музичної еклектики.

Depeche Mode — Ghost Again 

Піонери синт-попу повертаються з першим синглом після смерті співзасновника та клавішника колективу Енді Флетчера. Нескінченно сумна композиція про швидкоплинність життя та неминучість смерті, яку супроводжує стильний чорно-білий кліп. Не обійшлося і без посилання на культову стрічку «Сьома Печатка» шведського режисера Інгмара Бергмана.

Готична меланхолійність і фаталізм уже давно стали фірмовою ознакою колективу, проте враховуючи останні події всередині команди, можливо, нас очікує найпохмуріший запис від Depeche Mode.

Lana Del Rey — A&W

Семихвилинний сингл із майбутнього студійника Лани вражає своєю еклектичністю: розпочинається як фірмова меланхолійна балада, а посеред композиції неочікувано виливається у потужний треп із речитативом. Після такого виконання очікування нового повноформатника лише зростає. 

Peter Gabriel — The Court

Схоже, що цього року ми нарешті почуємо довгоочікуваний сольник i/o від співзасновника й першого фронтмена гурту The Genesis. Другий сингл із нього — тривала прог-рок-композиція The Court, що записана у співпраці з культовим музичним продюсером Браяном Іно та донькою самого Ґебріела — Мелані.

Temples — Cicada

Британські психоделік-рокери представляють чергову звістку з майбутнього студійника Exotico. Нова композиція була натхненна звуками цикад. Співак і гітарист колективу Джеймс Бегшоу зазначає: «Ви ніколи не бачите цикад, але можете уявити собі, що вони живуть шаленим життям, і для мене ця пісня — це ніби їхня величезна армія шаленіє».

Gilla Band — Sports Day

Схоже що у дублінських нойз-рокерів Gilla Band (колишні Girl Band) залишились композиції, що не увійшли в тогорічний альбом Most Normal. Sports Day — гучний і тягучий сингл, що занурює з головою у свою атмосферу, не залишаючи шансів відірватися ні на секунду. 

Yaya Bey — Exodus The North Star

Авторка одного з найкращих R&B-альбомів минулого року готує свіжий мініальбом і представляє сингл із нього. На ньому вона продовжує міксувати джаз та реґі, як і на останньому повноформатнику, а також залишає всі турботи, віддаючись коханню та оспівуючи радість, яку воно приносить.

Algiers — 73%

Четвертий повноформатник американців Algiers уже на підході, а поки що можемо послухати останній сингл із нього — драйвовий панк-рок із монотонним вокалом фронтмена Франкліна Фішера, який вибухає дикою енергією у фінальній третині, як і сама композиція. 

Sleaford Mods — Force 10 From Navarone

Британський альтернативний хіп-хоп-дует вивалює порцію потужного мінімалістичного грайму за участі фронтвумен гурту Dry Cleaning Флоренс Шоу. 

Jessie Ware — Pearls

Яскрава поп-композиція від співачки Джессі Вейр — чергова звістка з її майбутнього альбому, який виходить уже наприкінці квітня. 

Beck — Thinking About You

Beck взяв акустичну гітару та губну гармоніку і заспівав сумну композицію про втрачене кохання. Вийшов своєрідний подарунок до Дня усіх закоханих, проте пісня і без нього здатна розтопити найжорсткіші серця.

Dry Cleaning — Swampy

Dry Cleaning — Sombre Two

Минулого року постпанк-колектив відзначився чудовим студійником Stumpwork. У березні гурт готує мініальбом, до якого увійдуть ремікси та треки, що не увійшли до повноформатника. Два з них гурт вирішив завчасно продемонструвати.

beabadoobee — Glue Song

beabadoobee записала фірмову ніжну інді-рок-композицію про щасливе кохання, що наче клей, не залишає можливості полишити одне одного, проте і не хочеться. Чудовий подарунок від співачки до Дня святого Валентина.

Philip Selway — Strange Dance

Барабанщик Radiohead Філіп Селвей готує свій перший за дев’ять років сольник, у очікуванні якого запрошує до «дивного танцю» під акомпанемент гіпнотичних перкусій та струнних.

100 Gecs — Hollywood Baby

Герої гіпер-попу готують черговий вибух зумерської енергії у формі нового повноформатника, який вийде в березні. А поки що можемо послухати новий сингл від 100 Gecs, що сповнений фірмовим звучанням гурту.