Це нова підбірка світових альбомів від СЛУХ, які ви могли пропустити.
Наш плейліст новинок регулярно оновлюється — підписуйтесь на цифрових платформах:
Нова музика
Нові світові альбоми, які варто послухати: boygenius, Altin Gün, Deerhoof та інші
boygenius — the record
Супергурт фольк-дів зібрався у 2018 році та сильно нашумів зі своїм мініальбомом, на повноформатник же довелось чекати п’ять років і очікування цілком справдились. На the record сонграйтерський талант дівчат розкривається на максимум у неймовірній синергії, виливаючись у результаті в чуттєвий реліз, на якому всі троє звучать впевненіше, ніж будь-коли.
Altın Gün — Aşk
На п’ятому повноформатнику турецько-голландський гурт повертається до бадьорого анталійського року, поступаючись розмірним і стриманим звучанням свого попереднього альбому Yol (2021) та надаючи перевагу більш бадьорому та звичнішому для себе психоделічному року.
Deerhoof — Miracle-Level
Каліфорнійським нойз-рокерам неймовірним чином вдається тримати планку якості всі вісімнадцять повноформатних альбомів. Зі своїм черговим релізом музиканти не стрибають вище голови, проте видають стабільно міцний альбом із шумними, наче бензопили, гітарами, та ніжним вокалом Сатомі Мацузакі.
A Certain Ratio — 1982
У 2020 році постпанкові фанкозаври з Манчестера неочікувано повернулись із першою за 12 років платівкою, на якій переосмислили, оновили та осучаснили своє фірмове звучання, яке постачали багато років. Зі своїм новим повноформатником A Certain Ratio перевершують себе попередніх, уміло поєднуючи свій вивірений роками мікс диско та фанку з різноманітними синтезаторами, які насичують барвами й без того яскравий реліз.
The Hold Steady — The Price of Progress
Восьмим повноформатником бруклінський рок-гурт демонструє стабільну якість. Це завше міцно збитий альбом, на якому оповідання фронтмена Крейга Фінна загорнуті у феєрію струнних, клавішних і барабанів, а іноді й без того розмашисте звучання довершується валторнами. Формула, яку хлопці повторюють кожного разу, може втомлювати, проте вона працює.
The New Pornographers — Continue as a Guest
Канадський супергурт уже майже чверть сторіччя регулярно постачає якісний інді-рок. Їхні ідеально вилизані чіпкі мелодії не залишають підштовхують до того, щоб розчинитися в теплому й легкому звучанні, яке розкривається на повну завдяки голосам Ніко Кейс та Карла Ньюмана.
Matt Elliott — The End of Days
Майже апокаліптичний реліз від бристольського музиканта та сонграйтера Метта Елліотта, який ледь не пошепки своїм пронизливим басом підводить невтішні висновки ситуації у світі. Все це насичене струнними та духовими інструментами, які наповнюють і без того атмосферний та депресивний альбом ще більш трагічними нотами.
Mammal Hands — Gift from the Trees
Абсолютно медитативний повноформатник від джаз-тріо з британських островів, в якому хочеться повністю розчинитися. Вигадливий інструментальний вирій, створений хлопцями, настільки затишний, що цілковито затягує на всі 50 хвилин, які триває цей запис.
Larry June & The Alchemist — The Great Escape
Спільний студійник каліфорнійського репера Larry June та продюсера The Alchemist — це дефініція слова «чил». Виважений, спокійний, майже лаунжовий реліз, у якому музикант втілює незмінну каліфорнійську реп-сцену: сонячну, легку та безтурботну.
Fake Pollocks — The Flashlight (EP)
Дебютний мініальбом нью-йоркського дуету дарує приємний присмак ностальгії за емо-панком із середини 2000-х, який, здається, хлопці заслухали до дірок. Проте вони не заганяють себе в рамки конкретного жанру, і жодна пісня тут не звучить однаково, хоч і об’єднує їх хаотична структура та нервовий вокал.
Послухайте також попередню добірку нової світової музики, яку ви могли пропустити.
Послухайте також попередню добірку нової світової музики, яку ви могли пропустити.
