Тексти

Повернути віру в українську музику. Історії людей з індустрії

СЛУХ
2261

Українська музика має визнаних старих героїв і перспективну молодь. Помічати їхні досягнення — мета премії незалежної музики Jager Music Awards, яка цього року вперше пройде в Україні.

16 листопада на спеціальній вечірці-церемонії переможці в 11 категоріях отримають свої нагороди. У лайнапі події — виступи номінантів «кАчевники», Alina Pash і Cape Cod. Завершиться вечір сетом португальского електронщика Xinobi.

Ми попросили членів журі нагороди розказати нам про пісні, які або повернули їм віру в українську музику, або ж змусили звернути на неї увагу.

Читайте історії знайомства з треками та артистами, які в житті кожного героя займають особливе місце.

Євген Василі
ресторатор, засновник і ведучий реп-батлового майданчика Rap Sox Battle
1998 рік, альбом «Планове засідання»… другий курс університету, СD-плеєр PANASONIC, який я не відкладав ні на хвилину, товариш подарував диск «ВУЗВ» і все… Пару місяців я просто не виймав диск з плеєра. Всі пісні завчені напам’ять, підкати до дівчаток починалися з приспіву «Іди, іди, іди до мене знов… іди, іди, я віддаю тобі любов!». Студентська романтика, час, який неможливо забути.

Євген Василі
ресторатор, засновник і ведучий реп-батлового майданчика Rap Sox Battle
1998 рік, альбом «Планове засідання»… другий курс університету, СD-плеєр PANASONIC, який я не відкладав ні на хвилину, товариш подарував диск «ВУЗВ» і все… Пару місяців я просто не виймав диск з плеєра. Всі пісні завчені напам’ять, підкати до дівчаток починалися з приспіву «Іди, іди іди до мене знов… іди, іди я віддаю тобі любов!». Студентська романтика, час, який неможливо забути.
Олексій Бондаренко
журналіст, головний редактор LiRoom
Я ріс у російськомовній родині. Із українською культурою, традиціями, фольком я знайомився хіба що з підручників. А зі шкільної програми видається, що українська Україна — це села, пшениця, верба при дорозі та Кобзар. Відповідно, з українських народних пісень я знав хіба що «Віть-віть-віть, тьох-тьох-тьох» і «Пісню про рушник» (і та не народна).

Руслану я вперше почув на «Євробаченні». Мені тоді було років 12. Мені страшенно сподобався її виступ. Згодом, за пару років, я взагалі почав слухати музику альбомами і одним із перших був Wild Dances.
Мене щиро вразила саме фолкова складова. Я ніколи нічого подібного не чув. А до того ж у сучасній обробці, завдяки якій це слухалося легко, не було стилістичного бар’єра. Після цього я набагато активніше зацікавився і українською рок-музикою, і повністю змінив ставлення до української народної культури.
З тих пір український фолк (який остогид багатьом моїм знайомим ще у шкільні роки) — один із моїх музичних фетишів.

Олексій Бондаренко
журналіст, головний редактор LiRoom
Я ріс у російськомовній родині. Із українською культурою, традиціями, фольком я знайомився хіба що з підручників. А зі шкільної програми видається, що українська Україна — це села, пшениця, верба при дорозі та Кобзар. Відповідно, з українських народних пісень я знав хіба що «Віть-віть-віть, тьох-тьох-тьох» і «Пісню про рушник» (і та не народна).
Руслану я вперше почув на «Євробаченні». Мені тоді було років 12. Мені страшенно сподобався її виступ. Згодом, за пару років, я взагалі почав слухати музику альбомами і одним із перших був Wild Dances.
Мене щиро вразила саме фолкова складова. Я ніколи нічого подібного не чув. А до того ж у сучасній обробці, завдяки якій це слухалося легко, не було стилістичного бар’єра. Після цього я набагато активніше зацікавився і українською рок-музикою, і повністю змінив ставлення до української народної культури.
З тих пір український фолк (який остогид багатьом моїм знайомим ще у шкільні роки) — один із моїх музичних фетишів.

Віталій Бардецький
колишній програмний директор каналу Enter Music, ідеолог нічного клубу XLIБ, концертний організатор
Почув цю композицію й побачив відео (магічна камера Зайковського) на неї власне на території, де пісня була створена — у Новояворівську, в студії «СпаТи», форпості прикордонної альтернативної музичної сцени, що й народила «Скрябіна».
Це трапилось десь на межі 1980-90-х, мені тоді було десь під 20 років — ідеальний вік, щоби музичні пріоритети обертались у сферах пост-панку, холодної хвилі, готичного року й ранньої електроніки. Я тоді вже був досить відомим журналістом у Львові й Кузьма (з яким ми на грунті захоплення The Cure встигли заприятелювати) запросив до себе додому заслухати творіння їхньої студії. Деякі демо я вже чув раніше, але «Чуєш біль» приголомшила тотально. Насправді цей психоделічний дещо депресивний саунд — останнє, що я думав почути в цьому сірчаному, здавалося б, далекому від цивілізації містечку. Цілком актуальна музика, в контексті того, що відбувалося у світі, найцікавіший період у творчості «Скрябіна». Радий, що був поруч, коли воно створювалось.

Віталій Бардецький
колишній програмний директор каналу Enter Music, ідеолог нічного клубу XLIБ, концертний організатор
Почув цю композицію й побачив відео (магічна камера Зайковського) на неї власне на території, де пісня була створена — у Новояворівську, в студії «СпаТи», форпості прикордонної альтернативної музичної сцени, що й народила «Скрябіна».
Це трапилось десь на межі 1980-90-х, мені тоді було десь під 20 років — ідеальний вік, щоби музичні пріоритети обертались у сферах пост-панку, холодної хвилі, готичного року й ранньої електроніки. Я тоді вже був досить відомим журналістом у Львові й Кузьма (з яким ми на грунті захоплення The Cure встигли заприятелювати) запросив до себе додому заслухати творіння їхньої студії. Деякі демо я вже чув раніше, але «Чуєш біль» приголомшила тотально. Насправді цей психоделічний дещо депресивний саунд — останнє, що я думав почути в цьому сірчаному, здавалося б, далекому від цивілізації містечку. Цілком актуальна музика, в контексті того, що відбувалося у світі, найцікавіший період у творчості «Скрябіна». Радий, що був поруч, коли воно створювалось.

Андрій Смірнов

засновник музичного видавництва AbyShoMzk, колекціонер вінілу

Я ніколи не втрачав віру в українську музику, щоб знову знайти в ній впевненість. Вона завжди була в моєму житті. «Візерунки шляхів», КОБZА — в дитинстві. Потім київський рок-н-рол: «ВВ», «Квартира №50», «Колезький асесор», «Едем», Ivanov Down.

Потім наступна хвиля: «Сестричка Віка», «Брати Гадюкіни», «Місто — супутник», «Скрябін», «The Хостільня», Infected. Потім хвиля електроніки: збірник Who’s Next? від журналу «Новий рок-н-рол». Есід-джаз від Аби МС, свіжий рок від «Тартак», «Моторолла», «Фактично самі». Етніка від Каті Чілі. І так далі, до новітнього часу. Можу лише назвати треки, що мені зразу спадають на думку. Їх багато. Якщо вибирати один, то, мабуть, назву найменш заїжджений, з моєї точки зору: Аби МС«Джихад».

Просто тоді в моєму особистому списку переваг есід-джаз був номер один. І тут з’являється своє, на рідній мові. Недооцінений у нас гурт.

Андрій Смірнов

засновник музичного видавництва AbyShoMzk, колекціонер вінілу

Я ніколи не втрачав віру в українську музику, щоб знову знайти в ній впевненість. Вона завжди була в моєму житті. «Візерунки шляхів», КОБZА — в дитинстві. Потім київський рок-н-рол: «ВВ», «Квартира №50», «Колезький асесор», «Едем», Ivanov Down.

Потім наступна хвиля: «Сестричка Віка», «Брати Гадюкіни», «Місто — супутник», «Скрябін», «The Хостільня», Infected. Потім хвиля електроніки: збірник Who’s Next? від журналу «Новий рок-н-рол». Есід-джаз від Аби МС, свіжий рок від «Тартак», «Моторолла», «Фактично самі». Етніка від Каті Чілі. І так далі, до новітнього часу. Можу лише назвати треки, що мені зразу спадають на думку. Їх багато. Якщо вибирати один, то, мабуть, назву найменш заїжджений, з моєї точки зору: Аби МС«Джихад».

Просто тоді в моєму особистому списку переваг есід-джаз був номер один. І тут з’являється своє, на рідній мові. Недооцінений у нас гурт.

Ігор Панасенко
журналіст, засновник радіошоу STEREOBAZA на ПростоРаді.О
Завдяки численним міжнародним подорожам з початку 1990-х у мене ніколи не було ні нестачі в «добуванні» найцікавішої музики, ні необхідності давитися чимось прісно-нецікавим на кшталт «зате #етожнаше».
Так що не дивно, що в «українську» музику (якщо так це можна назвати) я повірив в Амстердамі: там більше 20 років тому я познайомився з Германом Поповим aka OMFO (Our Man From Odessa) і його звуковими творами. Відомий до цього також як співзасновник групи Sputnik, пізніше OMFO прославився і як один з авторів саундтрека до знаменитого уїдливого фільму Саші Барона Коена «Борат: культурні дослідження Америки на користь славної держави Казахстан». За іронією долі ці рядки я пишу, перебуваючи там само, ха-ха.

Ігор Панасенко
журналіст, засновник радіошоу STEREOBAZA на ПростоРаді.О
Завдяки численним міжнародним подорожам з початку 1990-х у мене ніколи не було ні нестачі в «добуванні» найцікавішої музики, ні в необхідності давитися чимось прісно-нецікавим на кшталт «зате #етожнаше».
Так що не дивно, що в «українську» музику (якщо так це можна назвати) я повірив в Амстердамі: там більше 20 років тому я познайомився з Германом Поповим aka OMFO (Our Man From Odessa) і його звуковими творами. Відомий до цього також як співзасновник групи Sputnik, пізніше OMFO прославився і як один з авторів саундтрека до знаменитого уїдливого фільму Саші Барона Коена «Борат: культурні дослідження Америки на користь славної держави Казахстан». За іронією долі ці рядки я пишу, перебуваючи в цьому самому місті, ха-ха.
Сергій Малецький
засновник і директор концертного агентства H2D
Я завжди вірив в українську музику. Моменту, що саме з якоїсь пісні я ПОВІРИВ, у мене не було. Для мене музика України простору нової хвилі (не «ДДТ» чи «Машина часу» та інша музика батьків) почалася з гурту 5’nizza«Весна» і саме з цього запису ефіру.

Мені було років 12-13, коли я побачив цю передачу на «М1», у них тоді була серія передач «tviй формат». Я почав стежити за програмою, дивився кожен випуск і саме там вперше побачив Esthetic Education, 5’nizza, здається, навіть «Скрябiн» там був. Хтось іще був, вже й не пам’ятаю, але саме ці два хлопці з однією гітарою і двома талановитими ротами, що видають звуки, мене глибоко шокували. Ну, і скоро ліг канал Enter Music і там вже понеслося 🙂 Історія з часів, коли інтернету не було, якщо раптом.

Сергій Малецький
засновник і директор концертного агентства H2D
Я завжди вірив в українську музику. Моменту, що саме з якоїсь пісні я ПОВІРИВ, у мене не було. Для мене пісня, з якої почалася музика України простору нової хвилі (не ДДТ чи «Машина часу» та інша музика батьків) став гурт 5’nizza«Весна» і саме з цього запису ефіру.
Мені було років 12-13, коли я побачив цю передачу на «М1», у них тоді була серія передач «tviй формат». Я почав стежити за програмою, дивився кожен випуск і саме там вперше побачив Esthetic Education, 5’nizza, здається, навіть «Скрябiн» там був. Хтось іще був, вже й не пам’ятаю, але саме ці два хлопці з однією гітарою і двома талановитими ротами, що видають звуки, мене глибоко шокували. Ну, і скоро ліг канал Enter Music і там вже понеслося 🙂 Історія з часів, коли інтернету не було, якщо раптом.

Антон Назарко
засновник порталів rap.ua та ssweep.io.
Дуже радий, що в цьому році в українському репі з’явилися такі пісні, що мені не доводиться лукавити, щоб виконати роль представника ЗМІ від хіп-хопу. Я повірив, що в нашого репу є майбутнє, після кліпу Яші «НКНКТ». Такого артиста, який був би актуальний як для «нової школи», так і для класиків хіп-хопу, чекали вже давно.
Дуже круто, що він з’явився саме в нашій країні. Сподіваюся, він не поїде в Москву (там про нього вже починають говорити і писати), як зробили практично всі успішні попередники, і ми побудуємо свою незалежну реп-сцену навколо таких хлопців, як він, адже хорошого українського репу стає більше.

Антон Назарко
засновник порталів rap.ua та ssweep.io.
Дуже радий, що в цьому році в українському репі з’явилися такі пісні, що мені не доводиться лукавити, щоб виконати роль представника ЗМІ від хіп-хопу. Я повірив, що в нашого репу є майбутнє, після кліпу Яші «НКНКТ». Такого артиста, який був би актуальний як для «нової школи», так і для класиків хіп-хопу, чекали вже давно.
Дуже круто, що він з’явився саме в нашій країні. Сподіваюся, він не поїде в Москву (там про нього вже починають говорити і писати), як зробили практично всі успішні попередники, і ми побудуємо свою незалежну реп-сцену навколо таких хлопців, як він, адже хорошого українського репу стає більше.

Сергій Кейн

журналіст, головний редактор Comma

В умовах, коли десятки українських артистів експлуатують традиційні мотиви й інструменти у гонитві за увагою, лише одиниці мають хист наповнювати музику свіжим повітрям. Серед них три акторки львівського театру Курбаса, які спільно з трьома професійними музикантами розфарбовують народні пісні насиченими, драматичними кольорами.

За останні кілька тижнів мені пощастило побачити, як на концерти «Курбасів» реагують люди, які ніколи не чули української народної манери співу, не бачили цимбали або й взагалі не уявляють, де Україна. Ці тембри і мотиви розчулюють поза мовними рамками. На жаль, у мережі немає якісних записів, які б відображали нинішнє звучання гурту, більш відточене й експресивне. Сподіваюся, це лише початок.

Сергій Кейн

журналіст, головний редактор Comma

В умовах, коли десятки українських артистів експлуатують традиційні мотиви й інструменти у гонитві за увагою, лише одиниці мають хист наповнювати музику свіжим повітрям. Серед них три акторки львівського театру Курбаса, які спільно з трьома професійними музикантами розфарбовують народні пісні насиченими, драматичними кольорами.

За останні кілька тижнів мені пощастило побачити, як на концерти «Курбасів» реагують люди, які ніколи не чули української народної манери співу, не бачили цимбали, або й взагалі не уявляють, де Україна. Ці тембри і мотиви розчулюють поза мовними рамками. На жаль, у мережі немає якісних записів, які б відображали нинішнє звучання гурту, більш відточене й експресивне. Сподіваюся, це лише початок.

Євген Філатов
композитор, засновник українського гурту The Maneken, саунд-продюсер
Я почув цю пісню, коли вона вже грала на всіх радіостанціях і телеканалах. Тоді я сказав собі, що це новий етап для української поп музики і тепер все буде інакше.

Євген Філатов
композитор, саунд-продюсер, засновник українського гурту The Maneken, саунд-продюсер
Я почув цю пісню, коли вона вже грала на всіх радіостанціях і телеканалах. Тоді я сказав собі, що це новий етап для української поп музики і тепер все буде інакше.
Ігор Панасов
журналіст, головний редактор Karabas.Live
Я завжди вірив в українську музику. Питанням було лише в тому, коли ця віра стане хоча б відносно масовим явищем. До 2014 року «ОЕ», «Бумбокс», «Димна суміш», Pianoбой, 5nizza та інші багато для цього робили, але системними їхні успіхи не виглядали. Сигналом до того, що щось зміниться, для мене стала пісня Misto від ONUKA.

Вона з’явилась у потрібному місці в ідеальний час. У ній був аутентичний позов, урбаністичні почуття і ритмічна впевненість, які належали до нового етапу життя країни і музики в ній. Я з першого ж прослуховування зрозумів, що відбулося щось надзвичайне, і Misto — звукова ознака цієї події.

Ігор Панасов
журналіст, головний редактор Karabas.Live
Я завжди вірив в українську музику. Питанням було лише в тому, коли ця віра стане хоча б відносно масовим явищем. До 2014 року «ОЕ», «Бумбокс», «Димна суміш», Pianoбой, 5nizza та інші багато для цього робили, але системними їхні успіхи не виглядали. Сигналом до того, що щось зміниться, для мене стала пісня Misto від ONUKA.
Вона з’явилась у потрібному місці в ідеальний час. У ній був аутентичний позов, урбаністичні почуття і ритмічна впевненість, які належали до нового етапу життя країни і музики в ній. Я з першого ж прослуховування зрозумів, що відбулося щось надзвичайне, і Misto — звукова ознака цієї події.

Андрій Недашківський
редактор і співзасновник сайту
The-Flow.ru
Мої батьки — музиканти-народники, баян і бандура, тому формулювання «Коли я повірив в українську музику?» трохи «такоє». Коли побачив їх на сцені, тоді й повірив!
В якості першого досвіду знайомства з чимось рідним для мене як для українського слухача, з матеріалом, який викликав реакцію: «Це наше і в жодній іншій країні народитися не могло», назву дебютну платівку «ТНМК» і конкретно пісню «Зроби мені хіп-хоп».
Олдфаги мають пам’ятати буклет-словник діалектизмів, який супроводжував касету з альбомом. На момент знайомства з записом я навчався у сьомому, здається, класі, і, вивчаючи його, дійшов неочікуваного висновку: якщо Фоззі, Фагот і Ко такі нібито сільські та некруті слівця виносять на перший план, подають як дещо особливе, то, можливо, цього не варто соромитися? Може, це круто? Може, це до біса важлива частина того, ким я є?

Андрій Недашківський
редактор і співзасновник сайту
The-Flow.ru
Мої батьки — музиканти-народники, баян і бандура, тому формулювання «Коли я повірив в українську музику?» трохи «такоє». Коли побачив їх на сцені, тоді й повірив!
В якості першого досвіду знайомства з чимось рідним для мене як для українського слухача, з матеріалом, який викликав реакцію: «Це наше і в жодній іншій країні народитися не могло», назву дебютну платівку «ТНМК» і конкретно пісню «Зроби мені хіп-хоп».
Олдфаги мають пам’ятати буклет-словник діалектизмів, який супроводжував касету з альбомом. На момент знайомства з записом я навчався у сьомому, здається, класі, і, вивчаючи його, дійшов неочікуваного висновку: якщо Фоззі, Фагот і Ко такі нібито сільські та некруті слівця виносять на перший план, подають як дещо особливе, то, можливо, цього не варто соромитися? Може, це круто? Може, це до біса важлива частина того, ким я є?
Дмитро Феліксов
засновник і генеральний директор компанії VIRUS Music і Concert.ua
Аліна Паш — це надія на те, що українському репу бути.

Дмитро Феліксов

засновник і генеральний директор компанії VIRUS Music і Concert.ua

Аліна Паш — це надія на те, що українському репу бути.

Ігор Смайлов
діджей, букінг-менеджер, арт-директор Boom Boom Room
Аліна — хуліганка, вона як свіжий ковток повітря, показала, як легко і невимушено можна робити крутий продукт українською мовою.

Ігор Смайлов
діджей, букінг-менеджер, арт-директор Boom Boom Room
Аліна — хуліганка, вона як свіжий ковток повітря, показала, як легко і невимушено можна робити крутий продукт українською мовою.
Григорій Фатьянов
музичний видавець, засновник української компанії Be Management Music & Publishing
Одним з проблисків нового витка української музики, на який я по-справжньому звернув увагу, став харківський гурт «ёё», який у 2016 році наробив багато шуму кліпом і однойменною піснею «Хавьер». З того моменту сингли та альбоми гурту в моєму персональному плейлисті.

Мене зачепило те, що вони круто і органічно співіснують в тому образі, який собі придумали, не підлаштовуються під загальні тренди, ламають стереотипи сприйняття, як з точки зору подачі і звучання своєї музики, граючи авангардно-експериментальний поп, так і по частині візуальних і стилістичних проявів.
Незважаючи на те, що з моменту появи кліпу минуло всього два роки, група наразі добряче просунулася вперед. Я стежу за їхнім розвитком, за метаморфозами, які з ними відбуваються, за зміною назв з «ёё» на YEYO, а також за їхнім всеосяжним прагненням долати перепони на шляху до успіху, залишаючись при цьому поза рамками й форматами, і я з величезним задоволенням спостерігаю і радію тому, як у них це виходить. Перший європейський виїзд на музичні шоу-кейси в Європу і перша дюжина захоплених відгуків від професіоналів індустрії — лише початок. Далі буде.

Григорій Фатьянов
музичний видавець, засновник української компанії Be Management Music & Publishing
Одним з проблисків нового витка української музики, на який я по-справжньому звернув увагу, став харківський гурт «ёё», який у 2016 році наробив багато шуму кліпом і однойменною піснею «Хавьер». З того моменту сингли та альбоми гурту в моєму персональному плейлисті.
Мене зачепило те, що вони круто і органічно співіснують в тому образі, який собі придумали, не підлаштовуються під загальні тренди, ламають стереотипи сприйняття, як з точки зору подачі і звучання своєї музики, граючи авангардно-експериментальний поп, так і по частині візуальних і стилістичних проявів.
Незважаючи на те, що з моменту появи кліпу минуло всього два роки, група наразі добряче просунулася вперед. Я стежу за їхнім розвитком, за метаморфозами, які з ними відбуваються, за зміною назв з «ёё» на YEYO, а також за їхнім всеосяжним прагненням долати перепони на шляху до успіху, залишаючись при цьому поза рамками й форматами, і я з величезним задоволенням спостерігаю і радію тому, як у них це виходить. Перший європейський виїзд на музичні шоу-кейси в Європу і перша дюжина захоплених відгуків від професіоналів індустрії — лише початок. Далі буде.

Сергій Вовк
куратор Kyiv Academy of Media Arts, арт-директор Kafe Selekta, промоутер V Events
Приблизно півтора роки тому на вечірці серед безлічі модної/актуальної електронної музики я почув трек, який змусив мене не тільки ворушитися, а й занурив у приємні спогади. Я запитав, хто знає трек, і мені відповіли, що це ж наш Бодя (Youngg P) із тусовки Максима (Cape Cod). Трек був Morning Smoke і передавав мої відчуття ранкового Києва і не тільки.

Я тоді підсів на будь-яку закордонну електронку та російський [лейбл] «ГОСТ ЗВУК», а тут виявилося, що і наші можуть, та ще й як, і моє здивування не мало меж. До цього здавалося, що наші — це наші, і що трава зеленіша у сусідів тільки. Потім я купив платівку, отримав автограф від Youngg P і почав стежити за його кар’єрою. Гордо було бачити, як платівку з його реміксом на компіляції Rave Racing у день релізу цієї весни в Берліні видавали по копії на руки. А недавно побачив, що його трек є в саундтреку гучного польського фільму «Усі безсонні ночі» про молодих тусівників. Круто ж!

Сергій Вовк
куратор Kyiv Academy of Media Arts, арт-директор Kafe Selekta, промоутер V Events
Приблизно півтора роки тому на вечірці серед безлічі модної/актуальної електронної музики я почув трек, який змусив мене не тільки ворушитися, а й занурив у приємні спогади. Я запитав, хто знає трек, і мені відповіли, що це ж наш Бодя (Youngg P) із тусовки Максима (Cape Cod). Трек був Morning Smoke і передавав мої відчуття ранкового Києва і не тільки.

Я тоді підсів на будь-яку закордонну електронку та російський [лейблі] «ГОСТ ЗВУК», а тут виявилося, що і наші можуть, та ще й як, і моє здивування не мало меж. До цього здавалося, що наші — це наші, і що трава зеленіша у сусідів тільки. Потім я купив платівку, отримав автограф від Youngg P і почав стежити за його кар’єрою. Гордо було бачити, як платівку з його реміксом на компіляції Rave Racing у день релізу цієї весни в Берліні видавали по копії на руки. А недавно побачив, що його трек є в саундтреку гучного польського фільму «Усі безсонні ночі» про молодих тусівників. Круто ж!
Максим Сердюк
головний редактор онлайн-журналів «СЛУХ» та Muzmapa
Взагалі раніше я мало слухав нашу музику. Чотири роки тому ми почали робити онлайн-видання про українську музику Muzmapa і мені практично довелося опановувати новий пласт культури.

Всіх не згадаю, але одними з перших сподобалися гурти Krobak, mandarinaduck, The Nietzsche та інший андеграунд. Вони дуже рідко заявляють про себе. Потім зайшов житомирський скрімо-гурт oh, deer!, я аж зробив татуювання з обкладинкою їхнього прощального минулорічного альбому. Ось для мене він — чи не найемоційніша робота, що була створена в Україні. Та і вони розпалися.
Я повірю в українську музику більше, коли вона буде жити не тільки нерегулярними, хоч і яскравими, релізами.
Детальніше про премію Jager Music Awards — тут.

Максим Сердюк
головний редактор онлайн-жерналів СЛУХ та Muzmapa
Взагалі раніше я мало слухав нашу музику. Чотири роки тому ми почали робити онлайн-видання про українську музику Muzmapa і мені практично довелося опановувати новий пласт культури.
Всіх не згадаю, але одними з перших сподобалися гурти Krobak, mandarinaduck, The Nietzsche та інший андеграунд. Вони дуже рідко заявляють про себе. Потім зайшов житомирський скрімо-гурт oh, deer!, я аж зробив татуювання з обкладинкою їхнього прощального минулорічного альбому. Ось для мене він — чи не найемоційніша робота, що була створена в Україні. Та і вони розпалися.
Але повірив в українську музику я тоді, коли побачив, що локальні маловідомі виконавці та індустрія загалом почали монетизувати свою діяльность (у тому числі й ми). І все ж чекаю, поки українська музична індустрія оформиться помітніше і буде проявлятися не тільки нерегулярними яскравими релізами.
Я повірю в українську музику більше, коли вона буде жити не тільки нерегулярними, хоч і яскравими, релізами.
Детальніше про премію Jager Music Awards — тут.
СЛУХАЙТЕ НА СВОЇЙ УЛЮБЛЕНІЙ ПЛАТФОРМІ:

СЛУХАЙТЕ НА СВОЇЙ УЛЮБЛЕНІЙ ПЛАТФОРМІ:

Також проходь наш тест: що ти знаєш про українську електронну сцену?

Ілюстрації: Надія Самаріна