Готуючись до концерту нью-йоркців Too Many Zooz у Києві, згадуємо яскравих музикантів, для яких вуличні виступи стали трампліном до популярності.
Підхід до просування музики міняється. Тепер не потрібно оббивати пороги лейблів у надії на те, що якомусь менеджеру сподобається твій матеріал. Інтернет прибрав завісу між музикантом і слухачем, а історіями в стилі «я просто виклав трек на soundcloud, а потім мене покликали на концерт» уже нікого не здивуєш.
Але не всім підходить такий шлях. Все ж таки мережа, як і все штучне, вбиває живий контакт аудиторії з музикою. Саме тому в світі чимало артистів, які дотримуються консервативного підходу до розповсюдження своєї творчості. Як і тисячі років назад, вони виходять на вулицю.
Для когось busking (з англ. – виступи на вулиці) — просто кілька годин гри на гітарі з можливістю заробити на таксі додому. Інші влаштовують повноцінні перфоманси, весь масштаб яких просто неможливо передати через інтернет. Є музиканти, для яких вулична гра — стиль життя: вони подорожують світом, живучи лише за гроші, що заробили на імпровізованому концерті.
Мета й підхід у артистів різні, але спільне одне — вулиця, можливо, єдиний «живий» концертний майданчик у світі, де будь-який музикант може знайти свого слухача. Повз тебе можуть пройти, не звернувши уваги, але людей, які назвуть твою музику лайном, все ж менше, ніж у мережі. До того ж, такі виступи загартовують, дозволяють на практиці розвинути вокал і артистизм, побороти страх сцени.
Для деяких музикантів вулиця стала відправною точкою кар’єри, інші завдяки популярності своїх виступів у соціальних мережах виросли в міжнародних зірок.