Камеді-поп: як Jerry Heil перейняла естафету Валентина Стрикала

Пісня Jerry Heil «Охрана, отмєна» завірусилася на теренах укрнету. Ми отримали нову героїню соцмереж — дотепну, зухвалу та в чомусь сміливу. Проблеми, про які ця героїня співала, виявилися близькими пересічним Лєні, Яні та багатьом українським жінкам. Співає вона комічно про серйозні, часто болючі речі. Все це дуже нагадує ситуацію з одним музикантом, що склалася в кінці 2000-х…

Десять років тому в українському камеді-попі з’явився Юрій Каплан, він же фронтмен гурту «Валентин Стрикало». На веб-камеру в домашній атмосфері постперебудови Стрикало співав про геїв, кайєн, поголені брови сина Сергія та звертався до Діми Білана.

Це був славний час, коли деградаційні меми на кшталт «мыш (кродеться)» до нас ще не дійшли. І Стрикало був, напевне, найпопулярнішим саме українським мемом. Настільки популярним, що пісні з жартівливих, іронічних відео хотілося почути наживо.

Далі були популярність, ефіри, великі тури, втома від ролі жартівника та цілком серйозні пісні. Поціновувачі «ебашащей Альбины» сприйняли їх стримано, сподіваючись на повернення пісеньок про веселу сороміцьку молодість. Каплана звикли бачити, як музиканта, який несе зі сцени нісенітниці й веселить народ. Концерти гурту були способом відволіктися, перестати над чимось думати. Всі хотіли «Ялту-август», а він почав співати про те, що «космос нас ждет».

Минуло десять років. 8 березня, 2019 рік. Яна Шемаєва, яку в українському інтернеті знають як влогерку Jerry Heil, запостила в своєму інстаграмі шматочок нового треку «Охрана, отмєна». Ця сакральна фраза касирів у супермаркетах стала головним поп-хуком цієї весни та прикрасою іронічної пісні про те, як дівчина дізналася про зраду хлопця, коли подивилася чеки з магазинів.

Трохи пізніше з’явилася версія, записана з продюсером Morphom. Роман Черенов приєднався до дівчини на піснях «П’яна жінка» і «Вільна каса». Правда, «Охрана, отмєна» стала найвіральнішею з усіх, отримавши понад два мільйони переглядів на YouTube та виконання в чвертьфіналі шоу «Голос країни» однією з учасниць.

Несподіваний успіх, звісно ж, почали посилено культивувати. До цього доленосного треку Шемаєва переспівувала популярні українські та зарубіжні пісні на YouTube, випустила міні-альбом «Де мій дім» на лейблі Vidlik під патронажем Євгена Філатова (The Maneken). Цю роботу не помітили і не просували попри відносну популярність Яни. У піснях були цікаві зачіпки, але стрижня й цілісності не вистачало.

Потім була спроба потрапити в телевізор через «Х-Фактор» і видалення YouTube-аккаунта через порушення авторських прав. Яна зробила кавер на пісню Believer гурту Imagine Dragons, і компанія Comp Music, що представляє лейбл Universal в Україні, висунула їй претензії за використання пісні без дозволу. Чорна смуга. Але вона перервалася тим самим криком касира, який пробив чвертку горілки двічі.

Вийшов красивий збіг із різницею в декаду. У 2009 році Каплан-Стрикало оспівував тогочасну дійсність молоді, яка тільки-тільки починала пізнавати глобальну мережу, вкурювати меми та плодити іміджборди з дивними жартами. Ну, і до всього, в той час Україна була наскрізь просякнута російським шоу-бізнесом: кількість концертів російських гуртів та виконавців до Революції гідності становила 60%.

Зараз усе по-іншому. Нова країна, нові проблеми, нові виклики. «Нове» стосується як музичної, так і інтернет-культури. Молодь стала «міленіалами» та «креативним класом». Тепер вони не регочуть над словом «многочлен», а сміються над зовсім іншими речами: українськими трешовими реаліті-шоу, фразами «шо ти, дядя» і «охрана, отмєна».

Це нова дійсність людей від 18 до 24. З ненормованою роботою, стихійним алкоголізмом та вином по акції в очікуванні літніх вечорів, коли його можна буде пити на лавці поруч з офісом. Шемаєва немов забирає естафетну паличку камеді-попу. І почала вона з непоганих алегорій на стосунки. Пісня «Охрана, отмєна» означає їхній розрив, «Вільна каса» — самотність.

Але до Шемаєвої буде набагато більше претензій. Пісні «Валентина Стрикала» тяжіли до абсурдизму. Від треку до треку він ставав усе більш сюрреалістичним. Зараз же слухач бажає нової щирості та реалізму. Якість контенту теж стала важлива — вебки за 200 гривень вже не проканають.

Ця гіркота — плата за успіх, який з’являється завдяки інтернету. Популярність тут можна отримати швидко, але й швидко втратити без постійного розігріву публіки. Таке, безперечно, буває і з музикантами, які грали спочатку одне, а потім інше. Від них теж віддаляється публіка. Але музикант, який катається країною без навантаження соцмережами, та людина, яка постійно в усіх на виду завдяки конвеєрному контент-плану, — протилежні одне одному люди. І слухач вимагає від них різного.

Інтернет-слава має підводні камені різного розміру. Солідна порція уваги в соцмережах не гарантує, що про артиста згадають наступного року. Інтернет — це не вулиця на три будинки, де щось трапляється рідко, тому так помітно Феномени в мережі з’являються майже щодня. Наприклад, мем із Пікачу-танцюристом чи двохвилинний кантрі-треп Old Town Road від Lil Nas X, що зараз рве чарти.

Можна посперечатися, що в нашому інфопросторі небагато сенсацій, тому за них чіпляються. Тим не менше, західні сенсації завжди мають ширшу аудиторію та діапазон цікавості.

Є випадки, коли люди з YouTube змогли стати чимось більшим, ніж просто приємною людиною з хорошим вокалом у прямокутнику екрана. Наприклад, американський акапела-гурт Pentatonix. Вони зрозуміли, що лейбл не хоче просувати їхню музику. Трохи згодом знайшли маленьке незалежне видавництво та почали на YouTube бомбити кавери один за одним. Результат — 16 мільйонів підписників та 3 мільярди переглядів, записи альбомів, солд-аут-тури по США. Але це поодинокий випадок.

З інтернет-славою цікаво ось що: в 2009 році люди були готові споживати сенс, незважаючи на оболонку. Через десять років сенс та оболонка зрівнялися за важливістю. Публіка хоче, так би мовити, естетичного навантаження. Що далі? За десять років слухач може втомитися від візуальних образів та йому буде достатньо тільки аудіоконтенту. З одного боку, інтернет-зірки зможуть менше витрачатися на відеопродакшн, а з іншого — треба буде дуже постаратися, щоби привернути увагу без картинки. А може, людина взагалі втомиться від собі подібних і захоче послухати щось дуже незвичне. Наприклад, мем-хіт, який створив штучний інтелект.

Читайте також, чому українські музиканти не мають харизми.